Гідрогенерувальна компанія «Укргідроенерго» уклала договір із ПАТ «Укрсталь Конструкція» на будівництво споруд протидронового захисту об’єктів Кременчуцької гідроелектростанції.
Договір уклали 4 листопада, згідно з ним «Укрсталь Конструкція» виконає роботи за 976 950 892 гривні. Підрядник знизив очікувану вартість закупівлі, яка складала 994 092 167 гривень. Про це стало відомо з порталу публічних закупівель ProZorro.
У зв’язку з особливостями проведення закупівель під час воєнного стану, передбаченими законодавством, закупівлі, вартість яких перевищує допорогові, але які спрямовані на заходи забезпечення захисту об’єктів електроенергетичного комплексу, можуть здійснюватися без проведення відкритих торгів.
Критично важливі об’єкти підприємств електроенергетичного комплексу часто атакує ворог, тому їх необхідно захистити, про це йдеться в тендерній документації. Через це та на виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 6 вересня 2023 року, потрібно звести захисні споруди протидронового захисту обладнання, яке забезпечує розподіл та передачу електричної енергії.
Роботи мають завершити до кінця 2025 року. Сам договір і, зокрема обсяг робіт, які має виконати підрядник, згідно з законодавством, оприлюднять у системі ProZorro через 90 днів після припинення воєнного стану у країні.
За інформацією аналітичної системи YouControl, «Укрсталь Конструкція» належить до групи родини Гайдук. Кінцевий бенефіціарний власник – Віталій Гайдук – підприємець, політик та один із найбагатших українців.
Раніше голова наглядової ради «Укргідроенерго» Валентин Гвоздій повідомив, що об’єкти підприємства зазнали понад 140 ракетних ударів росіян.
Знищення Каховської ГЕС призвело до втрати 335 мегаватів відновлюваної енергетичної потужності, а також до погіршення водопостачання в регіоні. Зокрема було втрачено 94% систем зрошення на Херсонщині, 74% у Запорізькій області та 30% на Дніпропетровщині. Загальна втрата становить 18 мільярдів кубометрів води, що еквівалентно двом рокам водопостачання для України.
За словами Гвоздія, загальні збитки від ракетних ударів перевищують кілька мільярдів доларів. Попри ці масштабні руйнування, «Укргідроенерго» продовжує забезпечувати стабільність української енергосистеми.
Він пояснив, що компанія змушена змінювати свої плани розвитку та зосереджуватися на посиленні безпеки інфраструктури, використовуючи досвід Південної Кореї та Японії, які також стикалися з агресією сусідніх країн.
Кременчуцьку ГЕС, імовірно, атакували 8 травня 2024 року. Тоді «Укргіденерго» повідомило про значні ураження об’єктів гідроенергетики, внаслідок чого дві ГЕС вивели з експлуатації. Які саме гідроелектростанції вивели з експлуатації, підприємство не назвало. Водночас начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін повідомив про влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури в області.
Як повідомили в Кременчуцькій районній військовій адміністрації, у зв’язку з масованими обстрілами 8 травня, для проведення аварійно-відновлювальних робіт Кременчуцька ГЕС збільшила пропускну здатність води через шлюзи.
Також нагадаємо, 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, імовірно, у відповідь на український контрнаступ. Це призвело до викиду 18 кубічних кілометрів води впродовж 3-4 діб та затоплення щонайменше 80 населених пунктів.
Тепер же на території в майже 200 тисяч гектарів, яка оголилася після катастрофи, відкрилася історична місцевість, частина Запорозької Січі – Великий Луг, де до створення водосховища простягалися річкові плавні.
Після підриву Каховської ГЕС науковці давали кілька негативних прогнозів. Наприклад, що територія стане мертвою землею з пиловими бурями, які можуть переносити в повітрі важкі метали з підприємств Кривого Рогу. Також експерти побоювалися засолення ґрунтів та домінування інвазійних видів рослин – так званих рослин-шкідників. Проте жоден із цих сценаріїв не реалізувався, натомість «море» перетворилося на молодий вербовий ліс.
За словами екологів, це унікальне для світу явище. Науковці припускають, що територія почала повертатися до свого історичного природного стану, якою вона була до затоплення у 50-х роках ХХ століття.
Фото: «Кременчуцький Телеграф»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
