Скільки українських життів “викосить” ціномор з постійного дорожчання харчів?

За даними Світового банку, в Україні 60% бідного населення, яке перебуває на рівні продовольчої небезпеки, тому що витрачає на їжу понад 80% своїх статків. Цієї осені, на думку експертів, ціни на найбільш поширені продукти соціального кошика і далі зростатимуть. Як влада захищатиме найбільш вразливі групи населення? Чи існують для цього механізми в умовах, коли держава фактично самоусунулася від питання продовольчої безпеки і регулювання цін? Про це пише в блозі Ліга.нет нардеп Ярослав Москаленко:

“Уряд скасував державне цінове регулювання на продукти харчування соціального значення з 1 липня 2017 року. При цьому за останній рік подорожчали двадцять дві позиції з двадцяти трьох у списку соціальних продуктів харчування. Їх подорожчання значно перевищило рівень інфляції, який становив у 2016 році 12,4%.

За даними Української асоціації постачальників торгових мереж, всі види м’яса в Україні стали дорожчими на понад 30%: яловичина – на 31%, курятина – на 34%, а свинина – на 44%. Подорожчання овочів сягає від 47 до 115%, молочних продуктів – від 31 до 37%, цукру – 20%. При цьому абсолютним лідером з подорожчання стала молочна продукція та м’ясо: масло вершкове додало в ціні 38,5 грн на 1 кілограм, свинина – 30,3 грн, яловичина – 25,3 грн, сир м’який – 22,4 грн, сало – 13,6 грн, тушка куряча- 13,4 грн. Відтепер кілограм масла вершкового можна купити за середньою ціноюІ 144,1 грн за кілограм, свинини – 99 грн, яловичини – по 107,1 грн, сира м’якого – 94,6 грн, сала – 49,6 грн, тушки курячої – 53,2 грн, а філе – понад 80 грн.

Що ми маємо? Ціни на продукти в нас вже такі, як у Європі, а заробітні плати в рази менші. Якщо в нас мінімальна зарплата становить 110 євро, у Польщі вона 453 євро, в Іспанії, для прикладу, 826 євро. Середній українець витрачає на продовольство 53-56% своїх статків, тоді як в країнах ЄС ці витрати складають від 9% до 25%, де найбільше витрачає Румунія – 27,5%. У Росії цей показник становить 32%, в Білорусії – 39%.
Якщо раніше після подорожчання свинини і яловичини українці могли купити відносно дешевше м’ясо курятини, то зараз ціни на курятину невиправдано зросли. Дивно, адже якщо зростання цін на яловичину і свинину пояснюється скороченням поголів’я великої рогатої худоби, а на свинину ще й масовим захворюванням на АЧС, то поголів’я птиці в серпні виросло. Птахівники пояснюють зростання цін підвищенням собівартості виробництва – зростанням мінзарплати, тарифів на енергоносії, вартості кормів. Проте врожай у 2017 хороший, ціни зросли на 3-4%, а м’ясо – на 30%!

Експерти вважають, що до кінця року ціна на курятину зросте ще на 5-10%, адже зростає експорт м’яса птиці – Україна домовилася з ЄС про відновлення постачання, призупиненого через пташиний грип. В таких умовах держава могла б здійснити інтервенційні операції продовольчих товарів, і не тільки курятини. Але, на жаль, протягом останніх трьох років ми не бачимо впливу економічних законів на продуктових ринках.

Індекс інфляції за 7 місяців у порівнянні до грудня 2016 року зріс на 12,2%. Кабміном скореговано показник інфляції споживчих цін у 2017 році з 8,1% до 11,2%, при цьому основною причиною названо зростання мінімальної зарплати, а на нас чекає ще й осучаснення пенсій. МВФ прогнозує інфляцію в Україні на рівні 11,5%. Її відчує кожен українець у вигляді зростання споживчих цін, яке особливим викликом стане для бідного населення.

Паралельно відпуску цін на продукти харчування держава мала б розробити механізм підтримки зубожілого населення через адресну допомогу. Можна було б і знизити ПДВ на продукти харчування соціального значення, принаймні встановити його на тому ж рівні, що й в Євросоюзі – 10-15%, тоді, коли зараз 20%.

За заявами уряду ціна на газ для населення не повинна зрости впродовж наступного опалювального сезону. Однак з 1 вересня “Нафтогаз” на понад 20% підвищив ціни на газ для промисловості. За оцінками експертів, за два-три місяці підвищення ціни на газ відобразиться в цінах промислових виробників, а через них – і на споживчих цінах.

Що ми отримаємо на кінець року, залишається лише гадати. Комунальні неплатежі через неплатоспроможність населення? Чи відповідальні та добросовісні українці все ж таки оплачуватимуть свої рахунки з останніх копійок? Тоді це неодмінно відіб’ється на їх продуктовому кошику. Якщо взагалі той набір продуктів на кінець року можна буде назвати кошиком. А не, приміром, горсткою чи жменькою”.