З 2023 року в Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері працює лінійний прискорювач. За цей час на ньому пролікували вже 800 пацієнтів. Нині ж завершили роботи зі встановлення другого прискорювача й чекають ліцензію, щоб розпочати лікування пацієнтів і на ньому.
Поява лінійних прискорювачів в Україні й, зокрема, в Полтаві – це колосальний прорив у можливостях сучасного лікування онкологічних пацієнтів, вважає головний лікар онкодиспансеру Орест Вовк.
«Принципова різниця попередніх променевих апаратів для променевої терапії полягає в певних межах у своїх задачах. Старі апарати розкреслювали пацієнта певними геометричними фігурами – прямокутником, трикутником – і опромінювали в межах цих фігур. Тобто через відсутність чіткого окреслення пухлини, під опромінення міг потрапити будь-який інший орган, розташований поруч. Наприклад шийка матки – навколо неї анатомічно можуть знаходитися сечовий міхур, кишківник і, звісно, ці органи вражалися також цією променевою терапією і мали колосальне ускладнення, яке може бути внаслідок променевої терапії», – пояснює лікар.
В онкодиспансері ж крім лінійних прискорювачів є також комп’ютерний томограф з плануючою системою. Він обмальовує чіткі контури пухлини, які б вони не були. Інженери-фізики разом з лікарями променевої терапії опрацьовують їх, здійснюючи планування пацієнта, після чого на лінійному прискорювачу йде процес опромінення. Під час опромінення апарат крутиться навколо пухлини й завдає їй нищівного удару з усіх точок.
«Це така принципова різниця – суперточне наведення з мінімальним враженням навколишніх живих здорових тканин», – говорить Орест Вовк.
Головний лікар онкодиспансеру Орест Вовк
Перший лінійний прискорювач в онкодиспансері працює з 2023 року. Його придбали коштом обласного бюджету за 59,5 мільйона гривень. З початку роботи на ньому пролікували вже 800 пацієнтів, говорить Орест Вовк. Прискорювач працює у три зміни – з 7:00 до 19:00. За один робочий день через нього може проходити від 50 до 75 пацієнтів.
«Може й більше пацієнтів можуть пролікуватися за день, але є маленький нюанс: коли ти на одному лінійнику працюєш і якщо він виходить з ладу, а пацієнт не завершив свій лікувальний процес, то перевести його на іншу променеву терапію неможливо. Він мусить проходити тільки на лінійному. А це треба пошуки – або Київ, або ще якийсь регіон. Тому другий лінійник – це наш порятунок. Хоч у них і різні програмні забезпечення, але пацієнта можна перепрограмувати, хай це буде втрата однієї-двох діб, але можна перевести його на інший лінійник, вже не їхати за межі області на пошуки іншого лінійного прискорювача», – говорить Орест Вовк.
Лікар розповідає, що за розрахунком ВООЗ та МАГАТЕ, один лінійний прискорювач розрахований на 400-500 первинних онкологічних випадків на рік. На Полтавщині за рік у середньому виявляють чотири тисячі первинних випадків. Тобто для роботи в нормальному режимі необхідно мінімум чотири прискорювачі.
Також у медзакладі нині працює апарат «Терагам» 1980 року випуску. Він має в собі джерело кобальт. Період повного розпаду якого закінчиться 2026 року й замість нього також необхідно встановити новий лінійний прискорювач. Поки ж «Терагам» працює, пацієнтів розподіляють на лікування за станом захворювання, тобто якщо пухлина поверхнева й процес опромінення не зашкодить іншим органам – пацієнта спрямовують на старий апарат, адже таке лікування не буде гіршим за процедуру на лінійному прискорювачу, пояснює лікар.
Другий лінійник медзаклад отримав у рамках державної програми, яка передбачала закупівлю 15 таких апаратів державним коштом для різних регіонів країни.
«Ми отримали прискорювач за 33,5 мільйона гривень, але до нього ще було потрібне певне обладнання, без якого він не працюватиме, наприклад, вентиляційне дооснащення тощо, а також певні розхідні матеріали. Обласна рада надала нам фактично 17 мільйонів гривень на будівельні роботи, щоб обладнати кабінет для прискорювача. І з власних коштів, які ми заробляємо від НСЗУ, витратили на додаткове дооснащення 20 мільйонів гривень», – говорить Вовк.
Приміщення, в якому працює лінійний прискорювач, має двометрові стіни, у стіну зашито 18 міліметрів свинцю, щоб пучок енергії не дістав до персоналу й медики були захищені. За словами Вовка, контрольні виміри в полтавському онкодиспансері нині найкращі в Україні – стіни взагалі не пропускають опромінення. Приміщення та апарат повністю готові до роботи й щоб її розпочати необхідно дочекатися відповідну ліцензію від Держінспекції з ядерної та радіаційної безпеки.
Лікування для пацієнтів – безоплатне. Медзаклад отримує від Національної служби здоров’я України за кожного пролікованого пацієнта за пакетом променевої терапії 55 тисяч гривень.
У рамках держпрограми полтавський онкодиспансер отримав не лише лінійний прискорювач, а й апарат МРТ.
«Є області, які відмовилися від МРТ, тому що не були готові, не мали місця для нього тощо. В нас також не було місця, але ми дещо трохи посунули й обладнали приміщення та встановили там МРТ. Вартість апарату – 44 мільйони гривень, його також придбали державним коштом. У нас він працює з 24 березня 2025 року та через нього пройшли до тисячі пацієнтів. МРТ запрацював швидше, тому що він не потребує дозволів, тобто ми завезли, увімкнули, знайшли молодий талановитий персонал і почали працювати», – говорить лікар.
Апарат МРТ
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
