29 січня до Полтавського кардіоваскулярного центру надійшли 14 пацієнтів із діагнозом «інфаркт міокарда». Медикам вдалося врятувати життя кожного з них. Про те, чим небезпечний інфаркт, як його уникнути та що робити, якщо він стався у вас чи близької людини, читайте у нашому матеріалі.
«14 інфарктів за добу. 14 сімей ми врятували нашою командою від смерті близької людини. Утомлені, але задоволені своєю роботою», – написала 30 січня у соціальній мережі Treads операційна медсестра Полтавського обласного клінічного медичного кардіоваскулярного центру Валерія Курило.
Інтервенційний кардіолог кардіоваскулярного центру Олександр Єфименко прокоментував «Полтавській думці», що зазвичай до його медичного закладу за добу в середньому надходить від 3 до 7 пацієнтів з інфарктом міокарда. Але 29 січня до відділення інтервенційної кардіології Полтавського кардіоваскулярного центру надійшли та були прооперовані 14 людей із таким діагнозом. Більшість із них – чоловіки, вік пацієнтів був від 51 до 85 років.
Кардіолог пояснює, що найпоширенішою причиною інфаркту міокарда є атеросклероз коронарних артерій – утворення холестеринових бляшок, які звужують судини та перекривають кровоток. У 90 % випадків до гострого інфаркту призводить розрив такої бляшки, навколо якої утворюється тромб, що миттєво закупорює судину. Інфаркт розвивається, коли частина серцевого м’яза перестає отримувати кисень через закупорку судини, що веде до її некрозу (омертвіння).
– У чому полягає інфаркт? Забивається судина, частина серця не кровопостачається. Якщо людина виживає, то та частинка серця, яка не кровопостачалась, некрозується. Часто там формуються рубцові зміни й аневризми, і вона перестає скорочуватись. А серце – це м’язовий орган. У хворого формується серцева недостатність, тобто серцевий м’яз не качає кров (у достатній кількості – ред.).
У такому випадку у хворого виникає постійна задишка, а внутрішні органи страждають від недостатнього постачання кисню та поживних речовин.
Тож ускладненням після інфаркту може стати гостра серцева недостатність, аневризми серця.
Олександр Єфименко розповідає, що інфаркт міокарда частіше вражає людей у віці 50-70 років, причому ризики значно зростають у чоловіків після 45-55 років, а у жінок – після 55-65, часто після менопаузи. За його словами, останнім часом хвороба «помолодшала», й випадки інфаркту фіксуються в людей 30-40 років і молодше.
І хоча інфаркт вважається хворобою старшого віку, сучасні фактори ризику – паління, ожиріння, дисліпідемія (порушення обміну жирів в організмі), цукровий діабет, гіподинамія (порушення функцій організму через недостатню рухову активність) – призводять до розвитку атеросклерозу у значно молодших пацієнтів, а отже, зростає й імовірність інфаркту. У молодшому віці на це також впливають спосіб життя, стрес та спадковість. За словами Олександра Єфименка, у кожної другої людини після 50 років є атеросклероз.
– Останнім часом спостерігається тенденція до почастішання випадків інфаркту міокарда, зокрема серед людей працездатного віку. Збільшення випадків відбувається через хронічний стрес, спричинений війною. Ба більше, все частіше фіксуються атипові форми, що протікають без вираженого болю, – зазначає Олександр Єфименко.
Якщо пацієнт після інфаркту вчасно отримує лікування, то є шанс на повне одужання чи принаймні відсоток ураження серця буде в рази менше.
Але лікар підкреслює, що, за статистикою, якщо не лікуватися після того, як трапився інфаркт міокарда, помирає кожен четвертий пацієнт.
– З лікуванням «по старинці» – чисто медикаментозно – смертність становить 14-18 %. А коли пацієнт оперується – сучасно відкривається судина і відновлюється кровообіг, тоді (смертність – ред.) варіюється від 4 до 6 %. По-перше, у рази підвищується виживаність, а по-друге, у рази зменшується інвалідизація хворих, – коментує кардіолог.
У гострому періоді пацієнти потребують стаціонарного лікування, а потім – реабілітації. У Полтавському кардіоваскулярному центрі є окреме реабілітаційне відділення для людей, які перенесли інфаркт міокарда.
Олександр Єфименко був хірургом, який виконав усі операції у той день, 29 січня. Разом із ним у команді працювали ще четверо людей: анестезіолог, операційна медична сестра, анестезист та молодша медична сестра. Зміна медиків тривала добу.
Усім пацієнтам в ту добу поставили стенти, а деяким по кілька стентів в уражені ділянки коронарних артерій. Стентування – це малоінвазивний метод оперативного втручання, який розширює звужену судину металевим каркасом, усуваючи тромб чи бляшку та запобігаючи повторному звуженню.
– Стенти при інфаркті міокарда ставлять для термінового відновлення кровотоку в заблокованій коронарній артерії, щоб врятувати серцевий м’яз від некрозу – омертвіння. Стентування дозволяє покращити якість життя пацієнта та запобігти серйозним ускладненням після інфаркту, – говорить лікар.
Зазвичай тривалість подібних операцій – від 30 до 60 хвилин, але бувають і більш довготривалі, в залежності від складності уражень коронарних артерій та особливостей анатомії пацієнта.
– Люди постійно надходили (29 січня – ред.), була черга. Одному робимо операцію, а ще три чи чотири чекають. Бо бригада одна і стіл один, – згадує кардіолог.
Відбір пацієнтів при одночасному поступленні з інфарктом міокарда відбувається в залежності від стабільності кожної людини, наявності больового синдрому, задишки та з урахуванням часу від початку клінічної симптоматики.
Основні ознаки інфаркту міокарда – це різкий, пекучий або тиснучий біль за грудиною, що триває понад 15-20 хвилин та не знімається прийомом нітропрепаратів (наприклад, нітрогліцерином), віддає в ліву руку, шию, щелепу чи спину. Крім того, біль може супроводжуватися панічним страхом, холодним потом та задишкою.
Інфаркт міокарда – це невідкладний стан, викликаний припиненням кровопостачання серця. Тому лікар наголошує: при підозрі на інфаркт необхідно негайно викликати швидку допомогу за номером 103, оскільки вчасна діагностика та лікування кардинально впливають на шанси виживання та відновлення.
Олександр Єфименко пояснює: раніше вважалося, що терапевтичне вікно (критичний проміжок часу від початку симптомів, коли медичне втручання є найбільш ефективним) при інфаркті міокарда – це перші дві години, коли лікування дозволяє мінімізувати ризик ускладнень.
– Але зараз допускається до 48 годин від початку інфаркту, коли можна відкривати судину. Якщо людина пропустила це терапевтичне вікно, і ми знаходимо закриту судину, пацієнт протягом тижня лікується медикаментозно та готується. А тоді вже більш безпечно відкривати судину і ставити стент, – каже він.
Також Олександр Єфименко звернув увагу, що «передвісниками» інфаркту міокарда часто є напади стенокардії: пекучий або тиснучий біль за грудиною, що триває понад 5-10 хвилин, задишка, слабкість, інколи нудота та відчуття страху, які не зникають після відпочинку.
Щоб уникнути інфаркту міокарда, необхідно кардинально змінити спосіб життя: відмовитися від паління, харчуватися збалансовано – менше солі та жирів, забезпечити помірну фізичну активність (ходьба мінімум 30 хвилин на день) та контролювати вагу, артеріальний тиск і рівень цукру й холестерину у крові. Олександр Єфименко наголошує, що важливо намагатись уникати стресів, проходити щорічні медогляди та вчасно лікувати хронічні хвороби. Дотримання цих рекомендацій дозволяє мінімізувати ризики та зберегти здоров’я серця.
Головне фото: cardiocenter.poltava.ua
