До 211-ї річниці з дня народження українського художника та поета Тараса Шевченка «Полтавська думка» розповість, як він пов’язаний із Полтавщиною.
До 211-ї річниці з дня народження українського художника та поета Тараса Шевченка завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська розповіла, як він пов’язаний із Полтавщиною. Як виявилося, митець тут писав поезії й робив малюнки, досліджував пам’ятки археології та навіть закохався.
Поет та художник відвідував Полтавську губернію (територіально вона мала не такі кордони, як сучасна Полтавська область) під час всіх своїх трьох подорожей Україною у 1843-1844, 1845-1847 роках, а також улітку 1859 року. Ганна Барська зауважила, що Тарас Шевченко не так багато часу провів на Полтавщині – близько півтора року загалом.
Напередодні перших відвідин він познайомився в Санкт-Петербурзі з письменником Євгеном Гребінкою, який був уродженцем Полтавського краю.
– Гребінка дуже гарно розповідав йому про Полтавщину, про місцевих визначних людей, про чудові краєвиди. І він запросив Шевченка сюди завітати, що й відбулося в 1843 році. Тарасу Григоровичу тут дуже сподобалося, він плідно провів час, – зазначає Ганна Барська.
Згодом, у 1845 році, Тарас Шевченко приїхав на Полтавщину за завданням Київської археографічної комісії, щоб замальовувати пам’ятки археології.
– Тоді археологія мала ширше трактування. Тому він замальовував не тільки власне археологічні пам’ятки, але і храми, і цікаві історичні місця, – коментує історикиня. – Ось візьмемо, наприклад, його відомий «Краєвид з кам’яними бабами», є багато його репродукцій. Одна з половецьких баб, яку він малював, розташована на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в експозиції просто неба.
У своєму творі «Археологічні нотатки» Шевченко описував ті місця, які відвідував у Полтавській губернії, зокрема в ньому є спогади про Мгарський монастир на Лубенщині.
– Він писав настільки докладно, хоча й не був професійним істориком. Але професійні дослідники та історики могли б повчитися, наскільки детально Тарас Григорович описував все, що бачив, коли приїжджав на завдання Київської археографічної комісії, – наголошує історикиня.
Тарас Шевченко відвідав на території Полтавської губернії близько 50 населених пунктів. Перебуваючи у Полтаві влітку 1845 року, Кобзар був у садибі Котляревського на Івановій горі та зробив малюнки «Будинок І.П. Котляревського в Полтаві» та «Воздвиженський монастир у Полтаві».
Джерело зображень: resh.news
Також побував у Решетилівці, Старих Санжарах, Шедієвому, Ромені (нині – Ромни Сумської області), Прилуках та Густині (зараз – Чернігівщина), Лубнах, Хоролі, Веселому Подолі, Василівці, Біликах тощо.
– Він відвідав багато місць на Лубенщині, – розповідає Ганна Барська. – Зокрема гостював у свого товариша Олександра Афанасьєва-Чужбинського (письменника, історика та мовознавця – ред.), який мав маєток в селі Ісківці (нині Лубенський район – ред.). Звідти вони виїжджали через Лубни, Пирятин, Прилуки.
Перебуваючи у Полтавській губернії, митець написав близько 20 поезій, серед них «Заповіт», «Єретик», «Тризна», «Маленькій Мар’яні», «Не завидуй багатому» та інші, а також зробив приблизно 20 малюнків. Полтавщина настільки припала до душі Кобзарю, що він у повісті «Близнюки» згадує наш край більше, ніж 30 разів.
Згадки про місто Кременчук є у повістях «Наймичка» і «Капітанша». Дослідник Петро Жур припускав, що під час поїздки митця на землі Запорізької Січі в 1843 році він, можливо, був проїздом у Кременчуці, коли плив по Дніпру.
Відомо, що Тарас Шевченко проніс крізь усе життя дружбу з родиною третього генерал-губернатора Полтавської та Чернігівської губерній Миколи Рєпніна, а особливо – з його дочкою Варварою. Вона була закохана в Шевченка, але для нього це були лише дружні стосунки.
– Варвара Рєпніна протягом усього життя підтримувала Тараса Григоровича, і особливо важливо це було під час заслання Шевченка, – розповідає «Полтавській думці» науковиця.
Дослідники життя Тараса Шевченка стверджують, що він був закоханий у Ганну Закревську з Полтавщини, яка була вродливою жінкою. Він товаришував із братом її чоловіка Платона – Віктором Закревським. Закревські мали маєток у селі Березова Рудка (сучасна Лубенщина).
Відомий український поет та художник написав портрети Ганни та Платона Закревських. Ганні він присвятив поему «Сліпий», а коли був у засланні – вірш «Г.З.» («Немає гірше, як в неволі…»).
У Полтавській області близько 50 пам’ятників, меморіальних дощок і знаків Кобзарю. Пам’ятник Тарасу Шевченку урочисто відкрили в Полтаві 12 березня 1926 року. Він споруджений за проєктом українського скульптора Івана Кавалерідзе у стилі конструктивізм. Цей стиль характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. Пам’ятник розташований перед Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського в колишньому Петровському парку, який нещодавно перейменували на Шевченківський. Висота фігури Шевченка становить 1,8 метра, а висота постаменту – 3,2 метра.
Цікаво, що саме на Полтавщині зародилася думка спорудити в Києві перший пам’ятник Тарасу Шевченку. Золотоніське повітове земство розпочало збір коштів. У друкарні Григорія Маркевича надрукували поштову листівку з портретом Кобзаря, щоб заохотити людей до пожертвувань.
Ганна Барська зазначила, що в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського протягом десятиліть проводили виставки, присвячені Кобзарю. Оскільки зараз музей на реставрації, його співробітники організували виставку «Шевченківська тематика у філателії» у приміщенні Полтавського музею авіації й космонавтики. В експозиції можна побачити поштові марки, конверти, поштівки з зображеннями портретів Тараса Шевченка, пам’ятників йому, уривками з творів митця. Виставка триватиме до 21 березня.
Головне фото: Вікіпедія
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
