Раніше Полтаву називали зеленим містом, де багато насаджень, скверів і парків. Проте останнім часом трапляється більше випадків, коли дерева масово випилюють, як у Студентському сквері, або ж нещадно кронують, перетворюючи на стовпчики, як у дитсадку №17 на вул. Івана Мазепи. Крім того, Полтава стала містом деревопаду. Ледь не кожна негода залишає після себе зламані гілки й повалені стовбури. Іноді це призводить до трагічних наслідків. Наприклад, торік у жовтні дерево впало на 12-річного хлопчика, а ялина травмувала відвідувачку на літньому майданчику кав’ярні просто в центрі Полтави.
Дерева Полтави
«Згідно з будівельними стандартами, дерева, старші 60 років, підлягають заміні, бо вони аварійні. Дерева в місті перебувають у несприятливому середовищі: загазованість, сіль від посипання доріг тощо. Тобто їм важче, ніж просто десь рости на природі, в лісі, тому будівельні стандарти передбачали їхню заміну, але ми бачимо, що цього не було. Зараз постає питання: чи маємо ми, за законом, все випилювати і садити нові дерева? Як показує практика, такі масові зрізання дерев, наприклад, у Студентському сквері чи на Південному вокзалі, чи ще раніше на Каштановій алеї, натикаються на спротив людей. У цьому є певний сенс, тому що не всі дерева, що досягли цього віку, обов’язково впадуть, вони можуть ще, грубо кажучи, пережити нас», – пояснив начальник Полтавського міського парку Максим Макуха.
Запобігти масовому спилюванню зелених насаджень можна, якщо доглядати за ними інакше. Ухвалюючи рішення про спилювання дерева, треба орієнтуватися не лише на сухий закон про будівельні стандарти, а й на стан дерева. Зелені насадження важливі для міста: вони очищають повітря, поглинають шум, в їхній тіні значно прохолодніше. До того ж, якщо керуватися виключно будівельними нормами, то в місті не лишиться пам’яток природи.
Керівник польського Інституту дерева Пйотр Тишко-Хмельовець, який днями побував з тренінгом у Полтаві, відзначив, що в місті нормальні дерева та є що берегти:
«Я просто проїхав через місто і маю враження, що тут немає скільки пошкоджених дерев, як буває в деяких містах. Коли я кажу Буча, ми думаємо про ці знищення, вони насправді існують, але що мене вразило – біля вокзалу в Бучі дерева кроновані. Це не москалі зробили. Я розумію, що не було якогось поганого наміру, але це шкодить деревам».
Пйотр Тишко-Хмельовець
Максим Макуха пояснює: у Полтаві кронування або топінг – чи не найпопулярніший метод догляду за деревами: «Топінг – це коли з дерева роблять стовпчик, щоб маленькі гілочки відростали. Але, по суті, це значить, що дерево помре через 3-5 років, тому що листя – це енергія, фотосинтез. Коли ми різко переводимо дерево в режим голодування, воно вистрілює оцими маленькими пагонами, але вони можуть призвести до руйнування стовбура. У пеньок зверху затікає вода, через це дерево гниє і перетворюється на трубу. Таке дерево рано чи пізно впаде».
Аби дерева не падали
«Щоб запобігти падінню дерев, потрібно їх контролювати, періодично обстежувати дерева. Зокрема, ті, які ростуть в такому місці, де могло бути пошкоджене коріння», – розповідає пан Пйотр.
Падати дерева можуть саме через пошкоджене коріння. Зокрема, через це могло впасти й дерево на літній майданчик кав’ярні, припускає Максим Макуха:
«Часто, коли роблять нову бруківку, аби її покласти, треба зробити піщану й щебеневу подушку. І будівельники можуть просто зрізати коріння, щоб воно їм не заважало. Якщо просто підрубати дереву коріння, то воно ще трошки постоїть, але потім за найближчої нагоди впаде, бо дерево тримається корінням і харчується корінням. Якщо ми знищуємо дереву коріння, ми, по суті, йому перериваємо артерії – воно загине. Ялина фізіологічно дуже вразлива до обрубування коріння. Швидше за все, її пошкодили, коли реставрували майданчик, і це призвело до трагічної ситуації».
Фото – Суспільне Полтава
Арборист – чарівник для дерев?
Фахівець із Польщі вважає, що в Полтаві повинен працювати арборист. Це людина, що обстежує та лікує дерева у населених пунктах.
«Деякі люди називають арбористами тих, хто працює на мотузках на дереві. Проте важливо, щоб ці працівники не тільки вміли лізти на дерево, але й знали про дерева. Але вистачить пальців однієї руки, щоб порахувати тих, хто має справжню арбористську освіту в Україні», – зазначив Пйотр.
Максим Макуха говорить: у комунальному підприємстві «Декоративні культури» запровадили посаду арбориста. Та фахівця ще не знайшли. Крім того, його треба якось зацікавити роботою, адже зарплата в комунальних підприємствах не настільки висока.
Загалом, щоб покращити ситуацію із зеленими насадженнями Полтави, начальник міського парку пропонує комплексний підхід:
«Навчити людей, щоб вони розуміли, що таке якісний догляд. Друге – садити нові дерева. Далі – запровадити моніторинг стану дерев, запровадити відповідну посаду, інвентаризувати дерева і наносити їх на цифрову мапу. Також потрібно покращити роботу комунальних підприємств, щоб додати саджанці, площі. Зараз ми на комунальних підприємствах над цим працюємо, щоб механізувати процеси посадки-висадки, нову техніку купуємо».
Ольга СЕМЕНКО
Фото – пресслужба Полтавської міської ради
