Із самого малечку батьки привчали нас до гігієни: мити руки перед їдою, чистити зуби двічі на день, щодня ходити до душу. Гігієна та чистота дуже важливі, адже це – запорука здоров’я. І хоча руки перед їдою ми іноді забуваємо мити, проте знаємо, як це робити. Але споживати інформацію правильно ще не навчилися.
Ми живемо у вік інформаційних технологій. У кожного в руках є мобільний телефон з інтернетом, за допомогою якого можна отримати доступ до будь-якої інформації. Перед людиною відкривається величезна «енциклопедія». Можна швидко заповнити будь-які прогалини у своїх знаннях: прочитати історію свого краю, знайти рецепт потрібної страви, почитати новини тощо.
Але й інша сторона медалі – у мережі багато різної інформації на одну й ту ж тему. І часто дуже важко зрозуміти, де правда, а де – брехня, де факти, а де – маніпуляції. Особливо небезпечною є ця ситуація під час повномасштабної війни. Адже Росія воює не лише в окопах. Росія давно веде інформаційну війну, мета якої посіяти зерно сумніву в головах українців та розсварити нас. Тому дотримуватися інформаційної гігієни та бути медіаграмотними це так само важливо, які мити руки перед їдою.
Що таке медіаграмотність? Це здатність використовувати, аналізувати, оцінювати й передавати повідомлення у різних формах. Я закінчила школу в 2011 році. На жаль, там не вчили, що таке медіаграмотність і як правильно споживати новини, як розрізняти брехню та маніпуляцію. Попри те, що в університеті я здобувала журналістську освіту, там також не давали потрібних знань щодо медіаграмотності. Лише після початку своєї журналістської діяльності почала розуміти, як створюються новини. І хоча у власній роботі оперую лише фактами, власні думки відокремлюю від подій, так роблять не всі мої колеги. Тому часто бачу маніпулятивні заголовки, пересмикування фактами. Російська пропаганда прямо або через сторонні ресурси нахабно «сцить» в очі українцям і, на жаль, деякі охоче підставляють обличчя.
Тому я хочу допомогти людям стати освіченішими щодо споживання новин. Адже це дуже важливо – розповсюдження неправдивої інформації грає на руку нашому ворогу. Для того, щоб бути медіаграмотними, не потрібно закінчувати університети чи то мати науковий ступінь. Треба лише думати.
Як читати новини?
1. Плануєте читати новини – спробуйте вимкнути емоції, тримайте голову холодною. Споживаймо інформацію критично.
Варто розуміти, на якому інформаційному ресурсі ви читаєте новини. Дуже часто чую від знайомих та родичів про якусь новину, яку вони прочитали в інтернеті. «Де саме?» – люди не можуть уточнити назву сайту. І це погано, бо інтернет – це океан інформації, де величезна кількість новин. Щоб опанувати ці інформаційні хвилі й не захлинутися від брехні та маніпуляцій, варто свідомо розуміти, де ви читаєте новини. В інтернеті існують як чесні ЗМІ, так й інформаційні зливні бачки, які мають свою мету. Ця мета може бути різна: очорнити якусь людину, країну, політичний рух або ж посіяти паніку серед населення, налаштувати народ проти своєї ж влади. Оберіть для себе інформаційний канал, який дотримується журналістських стандартів і не поширює брехню.
2. Читайте далі заголовків. Часто люди читають новини лише заголовками. Це неправильно, адже у заголовок неможливо винести всю суть новини, а тільки узагальнення або тільки частину суті. Тому правильно читати заголовок і хоча б перший абзац, щоб зрозуміти тему повідомлення.
3. А мені сусід/сусідка (підставте своє) сказала. Згадайте, що інформацію варто сприймати критично. Людина могла прочитати новину на якомусь сумнівному сайті та понести її далі. Спробуйте розпитати, де саме дізналися цю новину, чи є в цій новині підтверджені факти, а не самі вигадки.
4. Соцмережі – погане місце для новин. Звичайно, якщо це не сторінка ЗМІ, де видання поширює свої журналістські матеріали. У соцмережах відбувається хаос. Люди пишуть коментарі, часто ґрунтуючись на вигадках та брехні, маніпулюють інформацією. І дуже важко там знайти правду. Тому новина «А тьотя Алла у фейсбуці написала» – це не надійне джерело.
Як зрозуміти, що новина підозріла?
Маніпулятивний та емоційний заголовок. Медіаринок – дуже конкурентне середовище. Новина одна, а ЗМІ – багато. Тому деякі видання, щоб привернути увагу до своєї новини, вдаються до нечесних методів. Зокрема вживають у заголовках знаки оклику та емоційні слова. Наприклад, новина про ДТП. Адекватне видання напише, що «На перехресті міста Х зіштовхнулися легковики – є потерпілі». Видання, яке всіма правдами та неправдами хоче заволодіти увагою читача, напише: «Шок! У місті Х сталася страшна автотроща! Не обійшлося без жертв». Чи можна довіряти такому ЗМІ? Питання риторичне. Адже нічого не заважатиме їм для читабельності новин взагалі перекрутити інформацію.
Звертайте увагу на джерело новини. Новини не з’являються з повітря, про них хтось повідомляє. Про злочини – поліція, про політику – владні органи тощо. Тому звертаймо увагу на першоджерело новини. Якщо сумніваєтеся, спробуйте знайти в інтернеті людину чи організацію, що першою повідомила про подію.
Читайте новини вдумливо, не дозволяйте емоціям опанувати вами. Люди, які створюють новини, буває, прагнуть грати на людських емоціях. Не дайте собі потрапити в цю пастку. Чудово до цієї ситуації пасує приказка: «Тримайте ноги в теплі, а голову – в холоді».
Євгенія КАБЛУЧКА
Фото – Promote Ukraine
