Майже рік тому, 6 червня 2023 року, росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію, так відреагувавши на український контрнаступ. Це призвело до викиду 18 кубічних кілометрів води впродовж 3-4 діб та затоплення щонайменше 80 населених пунктів.
Дно водосховища у серпні 2023 року Фото: facebook.com/GazetaSvit
Тепер же на території в майже 200 тисяч гектарів, яка оголилася після катастрофи, відкрилася історична місцевість, частина Запорозької Січі – Великий Луг, де до створення водосховища простягалися річкові плавні.
Після підриву Каховської ГЕС науковці давали кілька негативних прогнозів. Наприклад, що територія стане мертвою землею з пиловими бурями, які можуть переносити в повітрі важкі метали з підприємств Кривого Рогу. Також експерти побоювалися засолення ґрунтів та домінування інвазійних видів рослин – так званих рослин-шкідників. Проте жоден із цих сценаріїв не реалізувався, натомість «море» перетворилося на молодий вербовий ліс.
Член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко пояснив, що вибух дамби стався якраз тоді, коли на місцевих вербах дозріло насіння. Воно плавало на поверхні води, доки вона не відійшла, а далі впало на вологий ґрунт і проросло. Верба оперізує практично все водосховище.
Еколог, доцент кафедри географії, кандидат біологічних наук Вадим Манюкрозповів виданню «Суспільне Дніпро», що зараз берег колишнього Каховського водосховища вкритий мушлями, азначну частину його дна займає біла верба заввишки 2,5-3,5 метри. Тепер дерева між собою будуть конкурувати, а з часом почнеться природний процес саморозріджування – на 10 метрів залишиться одне дерево.
Окрім верби, тут ростуть ще поодинокі тополі та клени, очерет та рогіз, водяний щавель та західний каркас.
Еколог Вадим Манюк стверджує, що таке явище унікальне для світу. Адже ми стаємо свідками зародження нової екосистеми з нуля на досить великій території. Згодом тут з’явиться більше тварин, птахів, наземних комах, безхребетних, тобто екосистема буде поступово вдосконалюватися та розвиватися. Якщо дозволити плавням саморозвиватися, то через 10-20 років це будуть повноцінні та різноманітні екосистеми: листяні ліси, луки, водойми різних типів (болота та лимани), піщані мілини, острови.
Науковці припускають, що територія почала повертатися до свого історичного природного стану, якою вона була до затоплення у 50-х роках ХХ століття.
У березні та квітні внаслідок весняного водопілля на частину території Каховського водосховища повернулася вода, яка важлива для нересту риби та відновлення рослинності. Частково це сталося завдяки таненню снігів, це принесло додаткову вологу у пониззя Дніпра, частково – завдяки тому, що люди «скинули» воду через каскад водосховищ річищем річки. Проте це тимчасове явище – влітку рівень води знову знизиться.
Супутниковий знімок Землі, що дозволяє ідентифікувати водну поверхню Фото: texty.org.ua
– Якщо зараз би води було мало – то до кінця літа б було пересихання, тоді ці молоді ліси могли просто висохнути. Це дуже небезпечно. Уже влітку, звісно, що вода піде вся, якщо ми не будемо підживлювати з верхньої течії Дніпра водосховище зовсім: от перекриємо «Дніпрогес», умовно, повністю – то Великий Луг може осушитися за кілька тижнів, – наголошує Вадим Манюк.
Еколог також зазначив, що ліс, який почав рости на території Великого Лугу, у майбутньому може стати важливим для вироблення кисню на всьому європейському континенті. Тим паче колосальна зелена оаза з’явилася в степовій зоні, де лісу майже немає.
– Лісово-болотяний масив буде прекрасним регулятором температури: влітку там буде прохолодно, взимку – тепло. Узагалі клімат там буде м’якшим, – сказав Вадим Манюк.
Член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко зауважив, що на сьогодні вербові ліси на дні колишнього Каховського водосховища поглинули мільйони тонн вуглекислого газу, відомого як основний фактор глобального потепління. Окрім того, вербовий ліс насичує атмосферу киснем.
Вербовий ліс Фото: «Суспільне Дніпро»
Відновити греблю чи зберегти природу?
Однак енергетики та гідрологи вважають, що відновлення ГЕС і водосховища є життєво необхідним. Інженер-гідротехнік, гідролог Віктор Дем’янов наголошує, що передусім ідеться про гостру потребу подачі води в посушливі південні регіони, адже без зрошення там буде дуже важко вести сільське господарство.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, Каховське водосховище було джерелом зрошення для 94 % систем у Херсонській, 74 % – у Запорізькій, 30 % – у Дніпропетровській областях. Загалом водою з Каховського моря зрошували майже 600 тисяч гектарів землі.
– Знищений унікальний сільськогосподарський регіон, який функціонував завдяки зрошенню. Це дуже негативно вплине на сільське господарство, особливо овочівництво, яке до війни інтенсивно розвивалося саме на Херсонщині. Там до війни вирощувалося в 16 разів більше овочів, ніж у середньому в Україні, – коментує декан факультету біології та географії, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко.
Окрім того, зараз без питної та технічної води залишилися частково Дніпропетровська область – водосховище було основним джерелом водопостачання для Кривого Рогу та Марганецького району, Нікополя та Покрова, також частково зневоднені Херсонська, Запорізька, Миколаївська області. А це – сотні міст і сіл.
Частково зараз рятують ситуацію Каховський магістральний канал, Південне та Карачунівське водосховища, підземні води. Окрім того, на окупованих територіях зараз значно менше людей, ніж до вторгнення, що теж впливає на кількість використаної води.
За оцінкою експертів, Каховський канал є земляним, тому він втрачав дорогою більше води, ніж доставляв її споживачам. Відтак після війни Україні потрібно буде організувати подачу води з Дніпра вже трубами та змінювати систему поливу та зрошування.
18 липня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про експериментальний проєкт із відбудови Каховської ГЕС. Будівництво планують почати вже після деокупації. За прогнозами генерального директора «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, для повного відновлення потенціалу ГЕС потрібно 7,5-8 років. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав попередню необхідну суму – 1 мільярд євро. Станцію мають зробити вдвічі потужнішою, ніж вона була.
У березні 2024 року уряд ухвалив постанову, якою заборонив на час воєнного стану та протягом 5 років після його скасування використовувати землі Каховського водосховища для цілей, які не пов’язані з відновленням водосховища та будівництва гідротехнічних споруд.
А от екологи не мають сумнівів у тому, що відновлення природи на місці колишнього Каховського водосховища має тривати й далі, та наполягають, що регіон слід переводити на ресурсоощадні технології в аграрному секторі та металургії.
– Зараз у селах будують водогони. Люди не чекають кінця війни. І не будуть чекати, поки «Укргідроенерго» побудує станцію. Вона тоді вже буде не потрібна, бо вода в людей буде через рік-два, – розповів «ВВС Україна» професор Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко.
Іван Мойсієнко наголосив, що зараз сучасний «тренд» у Європі – це руйнувати греблі. Євросоюз у рамках «Стратегії ЄС з біорозмаїття» до 2030 року запланував звільнити від дамб 25 тисяч кілометрів річок у Європі, щоб повернути їх у природне річище, та спустити штучні водосховища – усе задля збереження природи. Тобто будуть прибирати дамби, а не будувати їх.
– Із будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося 10 кілометрів води – людей розділили, були втрачені родинні зв’язки. Із погляду природи, водосховище було одноманітною та бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка сильно цвіла. Була прісноводна рослинність, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі «пустеля». Зникли цінні види риб, – каже завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
Голова правління Української правоохоронної групи Олексій Василюк вважає, що є більше шансів залучити іноземні інвестиції в екологічні проєкти, яким і має стати відродження Великого Лугу, а не «у бетонну глибу», тобто ГЕС.
Фото: informator.ua
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.
