Як зустріти траурний кортеж та вшанувати пам’ять загиблих військових

10 років в Україні триває війна, понад 2 з яких – повномасштабно. Наша країна бореться з росіянами та втрачає своїх захисників, яких у рідні міста та села привозять траурні кортежі. Проте досі не всі знають, як правильно віддати шану загиблим воїнам, а тому часто у такі моменти люди розгублюються. Поради, як діяти в такі моменти, надали патронатна служба «Aзова» та добровольчий медичний батальйон «Госпітальєри».

Зараз в Україні зустрічати траурний кортеж, який везе полеглих воїнів, прийнято висловом «На щиті». Цей вислів походить зі стародавньої Спарти. «Зі щитом або на щиті» – заклик перемогти чи загинути зі славою.

Генеральний штаб ЗСУ ще в серпні 2022 року ухвалив рішення змінити старе радянське кодування «Вантаж 200» на фразеологізм «На щиті». Така заміна пов’язана з новими принципами української армії. Також вона пояснює: наші полеглі оборонці – особистості, гордість і честь держави, а не якийсь «вантаж», а кожна смерть захисника України – трагедія для всієї країни. Тому й важливо з повагою ставитися до повернення Героя додому та провести його в останню путь.

Зазвичай про прибуття до міста місії «На щиті» з тілом військового попереджають волонтери у відповідних групах та офіційні представники місцевої влади. Водіїв, які мають бажання приєднатися до кортежу, просять прибути до обраного місця на виїзді з міста чи села. Жителі населеного пункту можуть вийти з домівок на вулицю, створити живий коридор і віддати шану полеглій людині.

Як розпізнати кортеж «На щиті» та гідно зустріти полеглого воїна?

• Це завжди колона з декількох автомобілів. Попереду зазвичай їде або патрульна поліційна машина, або авто, що супроводжує, з мигалками синього або помаранчевого кольору. Також буде звук, який сповіщає про рух колони. Замикати колону може автомобіль із зеленим проблисковим маячком.
• На машині, що везе полеглого Героя, завжди є наліпка «ритуальна служба», а також можна побачити велику назву «На щиті». 
• Над колоною майорітимуть прапори України.

Що робити, коли побачив траурну колону?

Коли кортеж проїжджатиме повз вас, не соромтеся та не проходьте повз, а зробіть найменший вияв вдячності людині, яка віддала своє життя за свободу українського народу.

• Якщо ви йдете тротуаром та бачите процесію, зупиніться, схиліть голову, зніміть головний убір, покладіть праву руку на серце або спустіться на одне коліно.
• Якщо їдете за кермом автомобіля та помічаєте колону місії «На щиті», то треба пригальмувати, скерувати машину вправо та зупинитися, щоб вшанувати жалобний кортеж. Також водіям та пасажирам авто варто вийти та приєднатися до людей на тротуарах, схиливши голову чи ставши на коліно, якщо є така можливість.
• Пам’ятайте: не можна перебігати дорогу перед колоною, яка везе тіло Героя, або намагатися проскочити на автівці перед кортежем.

Ці правила допоможуть підтримати близьких загиблих воїнів і покажуть, що українцям не байдуже. Також це дасть змогу продемонструвати військовим, що в Україні їх цінують і поважають.

Навіть якщо ви особисто не знали військового, можна прийти на прощання. Адже наші Герої захищали нас, хоча особисто не знайомі з кожним із нас.

Як підтримати людей, які втратили близьких?

• Варто висловити співчуття та готовність допомогти в будь-який момент.
• Можна залучити людей до справ, які можуть підтримати у важкі дні. Наприклад, до благодійності, меморіалізації (розміщення петицій для присвоєння звання Героя, встановлення пам’ятних дощок тощо).
• Потрібно розповідати, якою була полегла людина. У живому спілкуванні чи в соцмережах можна згадати історію про неї, яка запам’яталася, поділитися спогадами. Важливо, щоб інші мали змогу дізнатися більше про загиблих – про їхні життєві цінності, мрії, бажання, останню волю.

– Потрібна стратегія пам’яті… Пам’ять формує суспільство. Це ми робимо не для себе, а для майбутніх поколінь. Пам’ятування ми робимо не для загиблих людей, бо вони уже загинули. А робимо для тих, хто далі буде про це знати. Ми знаємо про це найкраще, бо ми є учасниками цих подій. Але потім буде купа людей, які вже не будуть пам’ятати це так, як ми, – такі слова у студії онлайн-освіти EdEra сказала парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірина Цибух (29 травня 2024 року вона загинула під час ротації на харківському напрямку).

Окрім того, 16 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальнонаціональну хвилину мовчання. Вона відбувається щодня о 9:00. У цей час треба зупинитися, що б ви не робили (якщо це дозволяє безпека), і вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за Україну.

– Це лише хвилина вашого часу, але ціла вічність для рідних загиблих. Це великий прояв поваги, який не забирає багато зусиль, – прокоментувала спеціалістка патронатної служби «Азову», відділу роботи з полеглими та їхніми родинами Наталка у студії онлайн-освіти EdEra.

Саме тому важливо впровадити в себе в родині, на роботі, навчанні тощо щоденну хвилину мовчання.

Фото: vikna.tv.

Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.