За останні десять років народжуваність в Україні скоротилася на 40 %, зазначають у Верховній Раді. Окрім того, через війну країна зіткнулася з глибокою демографічною кризою, що зумовлена багатьма чинниками. Як держава планує впоратися з цією проблемою, читайте далі в нашому матеріалі.
Народжують менше?
У 2023 році в Україні народилося на третину менше дітей, ніж до повномасштабного вторгнення. За даними Міністерства юстиції, 187 387 дітей з’явилося в Україні у 2023 році. Це на третину менше, ніж у 2021 році: тоді народилося 273 772 немовляти.
Загалом скорочення народжуваності в Україні фіксують із 2013 року. У період із 2010 до 2013 роки кількість новонароджених щорічно складала близько пів мільйона.
Із того часу й до початку повномасштабної війни щороку на світ з’являлося на 6-7% менше дітей. У 2022 році кількість новонароджених різко впала на чверть – до 206 тисяч.
Проти 2022 року торік на Полтавщині був найбільший спад народжуваності серед регіонів країни (−18 %).
Аналіз народжуваності на прикладі перинатальних центрів Полтави та Кременчука
У Кременчуцькому перинатальному центрі ІІ рівня за останні 5 років на світ з’явилися стільки малюків:
Директор Кременчуцького перинатального центру Радомир Сербін пояснює: «За останні роки народжуваність в Україні, й у Кременчуці зокрема, невпинно знижується, нас ця тема турбує. Особливо цей показник знизився після початку повномасштабного вторгнення – на 30 %. Звісно, причина – війна. Із України виїхало багато мільйонів людей, передусім жінки та діти. Сталися великі міграційні процеси в державі – частина людей залишили свої домівки на сході країни, в Україні значна частка населення – ВПО. Багато чоловіків захищають країну на фронті й не мають змоги бути разом зі своїми сім’ями. І соціально-економічна напруга не сприяє народжуваності – багато родин не планують вагітність у важкі часи».
Радомир Сербін зазначає, що в довгостроковій перспективі зниження народжуваності негативно вплине на суспільство: «Зниження кількості населення спричинить закриття дитячих садочків, шкіл, зменшиться кількість робочих рук, знизиться ВВП. Потрібні будуть роки, щоб відновити все це».
Завідувачка акушерського стаціонару перинатального центру Полтавської обласної клінічної лікарні імені Миколи Скліфосовського Юлія Петренко в коментарі для «Полтавської думки» наголосила, що Україна залишається однією з країн з найменшою народжуваністю у світі. Торік в Україні зафіксували найнижчий показник за всю історію спостережень – народилося 187 тисяч дітей.
Якщо говорити про перинатальний центр обласної лікарні імені Скліфосовського, кількість пологів у 2020-2022 роках залишилася сталою:
«Такий стабільний показник народжуваності у 2022 році обумовлений тим, що в нашому закладі надають допомогу жінкам високого ступеня перинатального ризику, а також збільшилася кількість вагітних внутрішньо переміщених осіб зі східних та північних регіонів», – пояснює Юлія Петренко.
Але лікарка додала, що водночас за 2022 рік зафіксували збільшення кількості передчасних пологів (24,4 % від загальної кількості). Це було спровоковано стресом, міграцією населення, відсутністю своєчасної медичної допомоги, поганим харчуванням, переохолодженням.
Відділення інтенсивної терапії Полтавського перинатального центру. Фото: Андрій Кравченко
А вже з 2023 року у медзакладі відмічають зменшення кількості пологів до 1396 (250 пологів – у жінок-переселенок), відповідно дітей за цей період народилося 1446. А це на 16,2 % менше проти 2021 року. У 2024 році очікують приблизно таку ж кількість пологів, як і у 2023.
«Народження дитини – це важливе усвідомлене рішення. І тому все більше пар відкладають час народження дитини в очікуванні сприятливого періоду для цього. Спостерігаємо розділення родин внаслідок війни, коли жінка перебуває за кордоном, чоловіки – в Україні, або коли жінка вдома, а чоловік боронить нашу країну від агресора. Але не можемо не відмітити й той факт, що сім’ї, які чекали з народженням дитини, зараз переоцінюють життєві цінності та все ж вирішують не відкладати життя на потім», – розповідає Юлія Петренко.
Є випадки, коли жінки без статусу ВПО з Харківської та Сумської областей приїжджають народжувати до перинатального центру Полтавської обласної клінічної лікарні імені Миколи Скліфосовського, оскільки Полтавщина – безпечніший регіон.
Жінка народила дитину в укритті Кременчуцького перинатального центру 28 лютого 2022 року. Фото зі сторінки закладу у фейсбуці
«Полтавська думка» поцікавилася в очільника перинатального центру Кременчука Радомира Сербіна, чи спад народжуваності не тягне за собою скорочення працівників установи, адже роботи стало менше.
«Попри зменшення кількості пологів, персонал перинатального центру не скорочується. Є необхідність цілодобового чергування та надання невідкладної допомоги медичним персоналом всіх відділень, незалежно від кількості пологів», – прокоментував він.
Представниця перинатального центру в Полтаві Юлія Петренко також зауважила, що зниження народжуваності не вплинуло на штатний розклад закладу.
Як Україна планує боротися з негативними демографічними тенденціями?
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова в інтерв’ю «Українській правді» сказала, що для відтворення поколінь в Україні кожна жінка після війни має народити щонайменше дві дитини (2,15 на одну українку). Але, за її словами, це малоймовірно реалізувати на практиці. Адже в жодній країні Європи немає народжуваності на рівні 2,15 дитини на жінку.
На початку 2024 року Міністерство охорони здоров’я повідомило, що за штучне запліднення відтепер платитиме держава. Національна служба здоров’я України анонсувала новий пакет послуг «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)».
Послуги з відновлення репродуктивного здоров’я є коштовними, тому майже недоступними для більшості людей. Тож у 2024 році держава виділить понад 1,87 мільярда гривень, завдяки яким планується провести 30 400 циклів лікування безпліддя. Жінок до 40 років направлятимуть на лікування державним коштом лише за медичними показаннями в один із 12 українських медзакладів. Очікується, що після впровадження послуги на світ з’явиться близько 10 000 новонароджених українців. Варто звернути увагу, що на Полтавщині послуги штучного запліднення у 2024 році не надаватимуть.
У березні у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, яким пропонують збільшити допомогу при народженні дитини.
У пояснювальній записці йдеться, що розмір державної допомоги при народженні (всиновленні) дитини встановлено в сумі 41 280 гривень незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї. Одноразово виплачують 10 320 гривень, решта суми – протягом наступних 36 місяців рівними частинами (щомісяця по 860 гривень). Розмір цієї виплати не переглядали з 1 липня 2014 року, а за курсом долара США сума зменшилася вже майже удвічі.
У законопроєкті пропонують, що допомога при народженні дитини нараховуватиметься за розміром прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, установленого на день народження малюка. Станом на червень 2024 року він складає 2563 гривень.
Якщо законопроєкт ухвалять:
Одноразовий розмір виплат, за пропозицією депутатів, має дорівнювати 20 розмірам прожиткового мінімуму – 51,3 тисячі гривень. Надалі допомогу мають виплачувати впродовж трьох років.
«Дійсно, суму допомоги при народженні дитини не переглядали вже багато років, і її зростання допоможе збільшити народжуваність завдяки тим родинам, які не наважувалися на вагітність через соціально-економічні фактори», – вважає директор Кременчуцького перинатального центру Радомир Сербін.
В Україні виникла демографічна криза
Через війну Україна зіткнулася з глибокою демографічною кризою. Тому зараз, окрім низької народжуваності, перед нашою країною стоїть низка суттєвих демографічних викликів, серед них:
За даними Держстату, чисельність населення України на 5 грудня 2001 року (Всеукраїнський перепис населення) становила 48,5 мільйонів людей. За оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, на 1 січня 2022 року чисельність українців в кордонах 1991 року складала 42 мільйони людей, а на серпень 2023 року – 36,3 мільйона.
Інститут демографії та проблем якості життя НАН України прогнозує, що на 1 січня 2041 року чисельність населення України може скоротитися до 28,9 мільйона людей, а на 1 січня 2051 – до 25,2.
Тому Міністерство соціальної політики України спільно з широким колом експертів, урядових та неурядових організацій розробило проєкт стратегії демографічного розвитку України, яка розрахована на 16 років – до 2040 року.
Ця стратегія має 6 основних цілей, пояснює Олександр Гладун – заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.
Перша ціль – створити умови для підвищення народжуваності та підтримування сімей. Наприклад, створити сприятливі умови для поєднання батьківства з професійною зайнятістю.
Друга ціль – зниження передчасної смертності. Важливо навчити людей самозбережувальної поведінки – правильно харчуватися, регулярно проходити медичні огляди, реагувати на сигнали повітряної тривоги, проводити заходи з профілактики хвороб та травмування на виробництві. Також сюди входить посилення безпеки на дорогах та контролю куріння в громадських місцях, протидія надмірному вживанню алкоголю та наркотиків.
Медична допомога повинна бути доступна та якісна, тому передбачається модернізація закладів охорони здоров’я, а також адаптація соціальної та медичної сфери до зростання кількості людей з інвалідністю.
Третя ціль – забезпечення міграційного приросту населення. Мається на увазі спробувати повернути тих, хто виїхав на початку великої війни чи раніше, а також представників української діаспори. Окрім того, у стратегії прописане вибіркове залучення іноземних мігрантів, щоб задовольнити потреби ринку праці.
Четверта ціль – забезпечити оптимальне розміщення населення в Україні. Держава буде сприяти, щоб переселенці або поверталися у своє попереднє місце проживання, або змогли інтегруватися в місцеві територіальні громади, куди вони переїхали; проводитимуть переміщення підприємств у відносно безпечні регіони держави. Також планують території так званого ризикованого проживання (10-25 км від північних і східних кордонів).
П’ята ціль – адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття. Сюди входить підтримка здоров’я та створення відповідних умов, щоб українці старшого віку могли працювати або вести активний спосіб життя, а також модернізація пенсійної системи.
Шоста ціль – подолати негативні демографічні тенденції завдяки підвищенню якості життя, наприклад, безпечне соціальне та екологічне середовище, забезпечення громадян власним житлом, доступність та якість громадської інфраструктури, забезпечення соціальної згуртованості українського суспільства.
Фото: Кременчуцький перинатальний центр
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.
