11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11332, який передбачає економічне бронювання. Такий варіант броні передбачає відстрочку від мобілізації за умови сплати певної суми в бюджет. Проєкт закону пропонує запровадити спеціальний збір у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів – 20,4 тисячі гривень. Цю суму сплачуватимуть щомісячно підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці за кожного заброньованого.
«Запропонований розмір збору співмірний розміру мінімального грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Запровадження економічного бронювання має на меті:
Проте після законопроєкту №11332 зареєстрували й інші – альтернативні проєкти. У цих документах пропонують інші моделі бронювання. Наприклад, в одному з них бронювання відбуватиметься, якщо працівник отримує офіційну зарплату понад 36 336 гривень. За інформацією «Економічної правди», сума податків та зборів, сплачена з таких доходів, становить близько 14,5 тисячі гривень. В іншому проєкті описана змішана модель – 36 336 гривень зарплати для найманого працівника або 20,4 тисячі гривень військового збору для ФОП.
Економічне бронювання вже працює
Попри те, що офіційно бронювання ще не працює, бізнес вже має можливість «резервувати» своїх працівників. Станом на травень в Україні було 700 тисяч заброньованих осіб. Такі дані оголосив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
5 червня Кабмін ухвалив постанову, яка вносить зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників, затверджений торік у січні. Відповідно до цієї постанови, бізнесу надали більше можливостей бронювати працівників. Як пише «УНІАН», забронювати можна не будь-якого співробітника, а тільки того, хто працевлаштований офіційно. Для всіх підприємств діє загальне правило – забронювати можуть не більше 50 % військовозобов’язаних співробітників. Згодом бронь потрібно переглядати.
Право на бронь від мобілізації мають військовозобов’язані, які:
Бронь від мобілізації для ФОПів зараз недоступна. Те ж саме стосується фахівців, які працюють за гіг-контрактами (нова форма співпраці з фахівцями, яка поєднує трудові й цивільноправові відносини, зазвичай такі контракти використовують для працівників на конкретні проєкти).
Забронювати своїх працівників можуть ті підприємства, які відповідають щонайменше трьом критеріям:
Підприємство, яке відповідає принаймні трьом критеріям, надсилає до Міністерства економіки та Генштабу список військовозобов’язаних, яких пропонує забронювати. Протягом трьох днів ухвалюють рішення й Генштаб сповіщає ТЦК. А підприємство видає кожному заброньованому працівнику виписку, що підтверджує надання відстрочки. Цей документ рекомендують завжди носити з собою та надавати на вимогу працівників ТЦК.
Бронювання в Полтаві
Зараз на одному з українських сайтів пошуку роботи можна відібрати вакансії, де бронюють працівників від мобілізації. Станом на 21 червня в Полтаві доступно 88 таких вакансій. Загалом в Україні – 4305 «броньованих» вакансій.
У Полтаві обіцяють бронь для працівників різних професій. Наприклад, оброблювачу риби в супермаркеті, бухгалтеру, касиру, заправнику, прибиральнику, вантажнику. На бронювання може сподіватися також торговий представник, автоелектрик, кухар гарячого цеху. На цих вакансіях є позначка «Бронювання», яка містить таку інформацію: «Роботодавець вказав, що має можливість бронювати працівників». Загалом щодо професійних категорій, то 34 % «броньованих» вакансій припадає на робочі спеціальності, 25 % – на логістику, 18 % – на сферу обслуговування.
Імовірно, роботодавець не зможе забронювати конкретну посаду. «Економічна правда» пояснює, що бізнес може пропонувати опцію броні не для конкретної посади, а загалом як компанія, яка відповідає заповітним «трьом критеріям». А прописувати можливість бронювання на кожній вакансії – додатковий спосіб боротися за увагу шукачів роботи.
Економічне бронювання: «за» та «проти»
Європейська бізнес-асоціація (ЕВА) звернулася до Президента України з закликом дозволити запровадити економічне бронювання в країні. Таке звернення оприлюднено на сторінці EBA, передає «Укрінформ».
«Зараз найгострішим для бізнесу все ж залишається питання кадрів. Так, бізнес розуміє важливість та потребу укомплектування Збройних сил України як основного пріоритету державної політики в умовах війни. Проте функціонування підприємств, видається, також є важливим – для продовження роботи економіки, збереження надходження податків, які допомагають фінансувати Збройні сили України тощо», – йдеться у зверненні.
Олег Симороз, ветеран російсько-української війни, переконаний, що економічне бронювання військовозобов’язаних є дискредитацією за майновим цензом. Про це він сказав в етері «Еспресо».
«До чого зараз доведене українське суспільство, доведені прості люди, роботяги… І в них ще зараз вистачає совісті фактично ділити людей за майновим цензом, що є абсолютно неприпустимо. До речі, абсолютно неприпустимо для цивілізованих демократій – дискредитація, в цьому випадку – за майновим цензом. Я – абсолютний противник, бо це знущання з нас як із ветеранів, побратимів, українських військових», – вважає ветеран російсько-української війни.
Фото: Getty Images
