На стендах, які встановили у парку Слави, є QR-код, відсканувавши який можна ознайомитися з біографією кожного військового.
У суботу, 10 серпня, у Кременчуці відкрили Алею пам’яті, присвячену загиблим військовим. У парку Слави розмістили 250 стендів з фотографіями та інформацією про захисників, які з 2014 року ціною власного життя виборювали свободу України. Ще 20 портретів наразі виготовляють і встановлять пізніше.
З бюджету Кременчуцької територіальної громади на облаштування цієї алеї виділили 1,5 мільйонів гривень, ще 100 тисяч гривень виділять протягом 2025-2026 років. Вона знаходиться біля пам’ятного знаку Героям АТО, який встановили у 2015 році до роковин Іловайської трагедії.
Директорка департаменту соціального захисту Кременчуцької міськради Марина Доценко розповіла виданню «Полтавська думка», що на Алеї пам’яті є фотографії не лише тих військових, які поховані на кладовищі Кременчука, а й тих, кого суд офіційно визнав зниклими безвісти, наприклад, захисників «Азовсталі», тіла яких не знайшли..
На кожному стенді є QR-код, відсканувавши який можна ознайомитися з біографією військового, дізнатися про його нагороди.
– Сайт працює, але ми його ще донаповнюємо фотографіями, інформацією, відео. Родичі загиблих поступово приносять матеріали, тож з часом з’явиться обширна інформація, – коментує Марина Доценко.
Під час хвилини мовчання присутні схилили голови перед захисниками, які не повернулися до своїх сімей. Їхні близькі та рідні не стримували сліз.
Після цього були названі імена кожного загиблого, а кременчужани поклали квіти до портретів захисників.
Група прапороносців виконує урочисте проходження навколо Алеї пам’яті
Доповнено:
Тетяна Зебницька втратила на російсько-українській війні свого чоловіка Костянтина, який служив з 2016 року.
– Це саме та людина, яку я все життя шукала. Ми були разом тільки 3 роки. Турботливий, лагідний, толерантний, мудрий, дуже розумний – найкраща людина у світі, – так каже Тетяна про коханого.
51-річний пілот вертольоту, майор Костянтин Зебницький з Кременчука загинув 6 березня 2022 року, обороняючи Миколаїв.
– Вони потрапили у засідку, їх вже чекали там, два вертольоти підбили, – розповідає жінка про загибель чоловіка.
У Ірини Закупець війна теж забрала чоловіка. У неї та Анатолія Закупця залишилося двоє дітей – 12-річна Софія та 11-річний Назар.
Жінка говорить, що її чоловік був чуйним, добрим, надійним, цілеспрямованим, готовим прийти на поміч, гарним батьком. Він добре готував, часто балував родину смачними стравами.
– Він мені сказав: «Я хочу, щоб наші діти жили в Україні». У нього була чітка позиція щодо цього, – ділиться спогадами Ірина Закупець. – Коли телефонував (з фронту – ред.), нічого не розповідав, щоб ми не хвилювалися. Лише питав, як у нас справи, та говорив: «Перекажи дітям і батькам, що я вас дуже люблю!»
Молодший сержант Анатолій Закупець брав участь в АТО, а під час великої війни був командиром відділення. 22 березня 2022 року у будівлю у Костянтинівці Донецької області, де він знаходився, прилетів «Іскандер». За словами пані Ірини, є вірогідність, що позиції українських військових «здав» хтось з місцевих жителів:
– Тоді загинуло багато людей. Усі говорять, що їх просто «здали» місцеві, бо було пряме влучання «Іскандером» у будівлю.
