Україна переходить на 12-річну освіту, як у Європі, а також вводить поняття академічних та професійних ліцеїв, у які школярі йтимуть після 9 класу
Із 2027 року на українських учнів чекає реформа старшої школи, готуватися до впровадження якої починають у країні вже зараз. По-перше, Україна переходить на 12-річну освіту, по-друге, після 9 класу школярі повинні будуть вирішувати, куди йтимуть навчатися далі – в академічний чи професійний ліцей, по-третє, кількість предметів у старшій школі зменшиться.
За роз’ясненням щодо нововведень у сфері освіти «Полтавська думка» звернулася до директорки Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії імені Антона Макаренка Лесі Крупіної, адже вона бере участь у стратегічних сесіях Міністерства освіти і науки щодо впровадження реформи.
Фото: Леся Крупіна
Академічні та професійні ліцеї – в чому особливості
Діти, які у 2018 році вступили у перший клас та навчаються за стандартами Нової української школи, у 2027 році закінчуватимуть 9 клас. У 2027-2028 навчальному році у 10 клас підуть учні, які вже здобуватимуть освіту у школі протягом 12 років.
В академічних ліцеях протягом 3 років учні поглиблено вивчатимуть певний напрям та обрані предмети, а також готуватимуться до вступу в заклади вищої освіти. Після випуску вони матимуть лише свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.
А от у професійних ліцеях випускники одночасно зі здобуттям загальної середньої освіти отримають певний фах (відповідно й диплом фахівця). Навчання у таких ліцеях триватиме 3-4 роки (залежить від обраної спеціальності).
За словами Лесі Крупіної, зараз країна потребує більшої кількості фахівців, які б швидше виходили на ринок праці, це важливо для держави на воєнному та післявоєнному етапах.
– Випускники професійного ліцею вже у віці своїх ровесників, які навчаються в академічному ліцеї, готові працювати та продовжувати, наприклад, навчатися в закладі вищої освіти. Вони можуть бути економічно більш незалежними та приносити користь державі у тому плані, що в них уже буде ремесло. Зараз дуже потрібні робітничі спеціальності.
Також планується, що старша школа стане повністю відділена від початкової (1-4 класи) та базової (5-9 класи). Академічні ліцеї будуть окремими закладами освіти, а професійні ліцеї – інтегровані у фахові коледжі та профтехи та працюватимуть на їхній базі.
На запит «Полтавської думки» департамент освіти й науки Полтавської ОВА повідомив, що на Полтавщині працюватимуть 130 ліцеїв, серед яких 78 – академічних, 52 – професійних. Переглянути орієнтовний перелік закладів за кожною громадою можна за посиланням. В області дві школи пілотуватимуть нову модель старшої профільної школи – Зіньківський опорний ліцей №1 Зіньківської міськради та Розсошенська гімназія Щербанівської сільради.
За даними заступника міністра освіти й науки Дмитра Завгороднього, в ліцеї має бути відповідна кількість учнів. Обговорюється варіант, що на паралелі ліцею має бути 100 дітей і чотири класи (по 25 учнів у класі), а мінімальна кількість учнів на весь ліцей – 300. Тож школи, які не зможуть забезпечити цю вимогу, стануть гімназіями і навчатимуть дітей до 9 класу включно.
– Зараз ліцеїв створено приблизно вісім тисяч, а буде – тисячі дві. Тобто більшість шкіл, які зараз є ліцеями, у 2027 році ними не будуть, – каже Дмитро Завгородній в інтерв’ю на сайті Нової української школи.
Леся Крупіна пояснює, що у зв’язку з реформою не для кожного учня ліцеї будуть у пішій доступності і розташовуватимуться біля домівок, але до цього треба ставитися з розумінням, бо це цілком нормальна історія. Вона навела до прикладу заклади фахової передвищої освіти, куди діти вступають після 9 класу, а також спортивні, наукові, військові ліцеї та школи-інтернати. До цих закладів учні добираються на громадському транспорті або живуть у гуртожитках під час навчального року, якщо приїхали з сусіднього міста чи села.
За словами пані Крупіної, у випадку з академічними та професійними ліцеями важливо, щоб вони перебували на зручному перетині доріг, щоб громада за необхідності організувала транспорт для підвезення учнів. Ще один не менш важливий аспект – щоб при них був пансіон для дітей, яким довше, ніж годину, треба добиратися з дому до ліцею й назад.
За інформацією департаменту освіти й науки Полтавської ОВА, до проєкту мережі ліцеїв Полтавщини включені 12 ліцеїв обласного підпорядкування, які вже зараз мають пансіони, що функціонують.
– Щодо зміни колективу, також сучасні тенденції та тренди – це не навчатися з 1 по 11 клас в одному класі, що в нас раніше культивувалося. Згідно з психологічними дослідженнями, запорука успішності у майбутньому – це уміння адаптуватися в різних нових колективах. Тому зациклюватися на тому, що учнівський колектив розпадеться після 9 класу не варто, це теж лякалка, яку дехто використовує, – коментує Леся Крупіна.
Вона розповіла, що невеликі громади на Полтавщині, які мають обмежені бюджети та малу кількість дітей, будуть об’єднуватися у питанні утримання академічних ліцеїв:
– Доведеться домовлятися, у якій із маленьких сусідніх громад школа має найкраще кадрове та матеріально-технічне забезпечення, під’їзд, пансіон, щоб діти жили під час навчального тижня. Тоді її й обиратимуть. Інші громади мають перераховувати кошти обраній громаді, тож ще варто проговорити всі нюанси, які потребують вирішення.
За її словами, це краще, ніж утримувати (а взимку ще й опалювати) школу в кожній громаді, яку відвідує, наприклад, семеро 10-класників, а вчитель викладає три предмети і більше – це впливає на якість освіти.
Профілі навчання та зменшення кількості предметів
В академічному ліцеї на паралелі має бути не менше двох класів з різними профілями – на перехідному етапі до 2027 року, а після цього в перспективі – чотири профілі навчання (наприклад, профіль інформаційних технологій, математичний, іноземної філології, історико-економічний, гуманітарно-природничий, біологічний, правовий тощо) та чотири класи.
– Що буде академічним ліцеєм? Якщо заклад зможе запропонувати учню вибір профілю. Бо якщо зараз у школі один 10 клас, то виходить, що це вибір без вибору, – наголошує директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії імені Антона Макаренка. – Що школа створила по кадрах, по матеріальному забезпеченню, туди й вимушена дитина йти.
Заступник міністра освіти й науки України Андрій Сташків в інтерв’ю на сайті Нової української школи поінформував: дослідження показали, що понад 70 % українських ліцеїв мають гуманітарні профілі.
– Тобто деякі діти позбавлені можливості обирати інші профілі, бо в більшості ліцеїв є лише гуманітарний напрям. А для розвитку країни потрібні інженери, фізики, математики, IT-спеціалісти.
У 10-12 класах навчальний план у ліцеях міститиме три компоненти: обов’язковий, варіативний у межах профілю та варіативний поза профілем. Обов’язковий компонент буде для всіх однаковий, варіативний включатиме ті предмети, які відрізняють один профіль від іншого. Обидва ці компоненти формує заклад, дитина не обирає предмети сама. А от варіативний компонент поза профілем – тут учень зможе собі обрати предмети, які йому подобаються.
– Наприклад, дитина навчається на філології, але дуже б хотіла логіку вивчати, або на точних дисциплінах – мистецтво. То тут вона буде обирати з того, що запропонує заклад. І потім будуть формуватися змішані групи. Із різних класів діти повибирали, наприклад, мистецтво, логіку тощо – те, що заклад пропонував для всієї паралелі з 4-х класів. Тоді вони на цей варіативний предмет ідуть не своїм класом, а йдуть із усіх класів ті, хто обрав цей предмет, – розповідає Леся Крупіна.
Протягом 10, 11 та 12 класів пропорційність цих компонентів змінюватиметься – збільшуватиметься в бік варіативних у межах профілю і поза профілем, а обов’язкових – ставатиме все менше.
Інфографіка МОН
– 10 клас за вибором профілю навчання буде адаптаційним, – пояснює Леся Крупіна. – Дитина дорослішає, раптом захоче профіль змінити, то в 10 класі на обов’язковий компонент виділяється до 70 %. Це для того, якщо учень в 11 класі перейде на інший профіль, щоб 2/3 матеріалу він вивчав як на одному профілі, так і на іншому.
У старшій школі зменшиться кількість предметів, які вивчатимуть учні, тож це дасть змогу розвантажити старшокласників.
– Існує велика розпорошеність навчальних планів, – каже директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії імені Антона Макаренка. – Знаю таке, що діти їздили навчатися за програмами за кордон, то коли вони брали виписку оцінок, у ній було від 7 до 11 дисциплін. Це порівняно з тим, що зараз в Україні у середньому 20-22 предмети вивчають. Важко освоїти їх усі однаково якісно.
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, розповідаючи про нововведення, зазначив, що у старшій школі «діти будуть більше розвантажені», а реформа «вкрай необхідна нам для вступу в Європейський Союз».
– Якщо ми хочемо, щоб наші свідоцтва про повну загальну середню освіту були еквівалентні європейським, щоб ми були більш мобільними у ЄС, нам потрібна 12-річка, – сказав Сергій Бабак у коментарі виданню «Новини.LIVE».
Фото ілюстративне, oplatforma
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі
