З початку повномасштабного вторгнення в Україні через російську агресію постраждали 1096 об’єктів культурної спадщини у 18 областях та у столиці. У Полтавській області російські атаки пошкодили шість культурних пам’яток. Усі вони розташовані у Кременчуці.
Загалом за час повномасштабного вторгнення росіяни пошкодили в Україні 121 пам’ятку культурної спадщини національного значення, 892 пам’ятки місцевого значення та 83 щойно виявлені. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.
Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема:
у Харківській області – 314, Херсонській – 150, Донецькій – 125, Одеській – 116, Чернігівській – 69, Київській та м. Київ – 69, Запорізькій – 49, Миколаївській – 45, Дніпропетровській – 39, Львівській – 36, Луганській – 31, Сумській – 27, Хмельницькій – 10, Полтавській – 6, Вінницькій – 4, Житомирській – 4, Кіровоградській – 1, Черкаській – 1.
Водночас враховуючи, що майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, неможливо точно порахувати кількість пошкоджених пам’яток культурної спадщини.
За наданою міністерством інформацією, на території Полтавщини російські атаки пошкодили шість пам’яток культурної спадщини, всі вони у Кременчуці:
– пам’ятки архітектури – три основних корпуси комплексу головного штабу інспектора резервної кавалерії та поселених військ;
– пам’ятку історії – будівлю Кременчуцького льотного коледжу (Олександрівське реальне училище);
– пам’ятку архітектури – Маріїнську жіночу гімназію на вулиці Перемоги, 17/6;
– пам’ятку архітектури та історії – будинок для спостереження за рухом на Дніпрі на вулиці Гоголя, 2.
Комплекс головного штабу інспектора резервної кавалерії та поселених військ
Головний штаб інспектора резервної кавалерії та поселених військ зводили протягом 1846-1852 років на тодішній Винній площі у Кременчуці, йдеться у матеріалі кандидата історичних наук Романа Пацовського. Будівництво відбувалося під керівництвом першого міського архітектора Ткаченка. Ансамбль Головного штабу включав: центральну триповерхову будівлю, бічні двоповерхові флігелі, господарські будівлі та стародавню вежу, що вціліла від губернських місць.
У різні часи в будівлях діяли зведений гарнізонний лазарет 35 Брянського піхотного полку, Кременчуцький місцевий лазарет, Кременчуцький військовий госпіталь, німецький військовий госпіталь та німецькі майстерні з ремонту військової техніки (під час окупації Кременчука).
1899 року у цих будівлях, де тоді був Кременчуцький місцевий лазарет, побудували один із перших у місті
водопроводів із забором води з Дніпра та локальною каналізацією з очищенням стічних вод.
31 жовтня 2005 року Кременчуцький гарнізонний військовий шпиталь розформували, обладнання передали до Полтавського шпиталю, будівлі були спочатку на балансі Міністерства оборони, потім їх передали місту Кременчуку. Під час закриття госпіталю обговорювали питання розміщення в його корпусах Кременчуцького онкологічного диспансеру, але далі розмов справа не пішла.
2015 року приміщення передали на баланс Нацгвардії України.
Будівля Кременчуцького льотного коледжу (Олександрівське реальне училище)
Олександрівське реальне училище заснували 1837 року. Воно було першим середнім навчальним закладом у місті.
За інформацією на порталі wikiwand, відкрити училище вдалося завдяки благодійності: купець Смирнов заповів Кременчуку 35 тисяч рублів для поширення освіти. З цієї суми міська дума витратила близько 15 тисяч на придбання ділянки землі на Малій Міщанській вулиці (теперішній вулиці Коцюбинського), а на решту – замовили проєкт спеціальної навчальної будівлі і службових будівель. Його автором став цивільний інженер Брусницький, керував будівництвом на місці – міський архітектор Олександр Несвіцький.
У 1918 році училище закрили, а 1930 року в його приміщенні запрацював інститут соціального виховання.
1941 року в будівлі дислокувався військовий евакуаційний госпіталь № 1057.
У 1943 році німецькі війська, відступаючи, спалили будівлю, а протягом 1949-1952 – Київський військовий округ відбудував її з максимальним збереженням зовнішнього вигляду.
З 1961 року в будівлі діяло Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації, яке 1993 року реорганізували в льотний коледж.
У вересні 2019 року його перейменували на Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ, у зв’язку з перепідпорядкуванням Харківському національному університету внутрішніх справ.
Маріїнська жіноча гімназія
Гімназію відкрили 1 березня 1866 року. Спочатку для неї придбали двоповерховий прибутковий житловий будинок і переобладнали під навчальні класи, а 1901 року відкрили новий, прибудований до нього, будинок. Згодом добудували ще одне приміщення.
Після революції 1917 року в одній з цих будівель розмістили середню школу № 9, яка майже повністю згоріла під час Другої світової війни.
Будівлі Маріїнської жіночої гімназії сильно постраждали під час відступу німецьких військ. 1952 року їх передали для відбудови військовій частині.
У другій половині 60-х років будинки гімназії передали під штаб Кременчуцького льотного училища цивільної авіації.
Будинок для спостереження за рухом на Дніпрі
Цей будинок – найстарша будівля Кременчука та пам’ятка архітектури й історії національного значення. Його звели у XVIII сторіччі. За легендою, російський державний і військовий діяч Григорій Потьомкін наказав вирубати дубовий гай на березі Дніпра, залишивши один дуб та поклавши його в основу будівлі. Дерево збереглося й проходить у вигляді колони через два поверхи будинку.
Будинок розташований на території колишнього військового госпіталю й доки він діяв, тут розташовувалася бібліотека медзакладу. Зараз будівля зачинена.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі
