Після випадку з вирубкою дерев біля заводу «Лтава» міська влада Полтави призначила екоактивіста, заступника директора КП «Декоративні культури» та керівника Полтавського міського парку Максима Макуху очільником комісії з обстеження зелених насаджень у місті. Ми розпитали у нього про бачення того, що критично необхідно змінити в Полтаві щодо поводження з зеленими насадженнями.
– Який підхід до озеленення й видалення дерев ви вважаєте правильним?
Під час аналізу дерев я спираюся на методику, яку мені передали європейські колеги. Я хотів би, щоб у парках ми налагодили системний моніторинг зелених насаджень, щоб з’явилася карта інвентаризації дерев (кожне дерево отримує номер, його наносять на карту). Щоб із певною періодичністю (один раз на 1-3 роки залежно від віку дерева) людина, яка за цим закріплена, обходила дерева та відстежувала їхній стан, визначала, чи потрібно їх обрізати. Це б дозволило виявляти більше потенційно небезпечних дерев заздалегідь.
Особисто я б хотів, щоб ми використовували більше місцевих видів, а не декоративні форми. Бо вони, як правило, завезені з-за кордону, тому місцеві види комах і птахів із ними не дуже добре взаємодіють: не живуть і можуть не харчуватися, тобто ми втрачаємо в біорізноманітті нашого міста.
– Хто несе відповідальність за дерева, що ростуть на вулицях міста?
У різних місцях за деревами мали б слідкувати різні служби. «Декоративні культури» опікуються рослинністю у парках. Раніше деревами вздовж доріг займалася шляхово-експлуатаційна дільниця, але підприємство оголосило про банкрутство. Тож дерева, які ростуть у місті, зараз ніким не обслуговуються. Коли є проблема з певним деревом, управління ЖКГ дає доручення «Декоративним культурам» на видалення чи обрізку, а нам за це перераховують гроші. «Декоративні культури» виступають як підрядник. Але ми не слідкуємо за тими деревами, які ростуть вздовж доріг, не обстежуємо їх. Є вірогідність, що ці дерева передадуть нам на баланс, але це рішення будуть ухвалювати депутати та суди.
– Які дерева вважаються аварійними і їх треба видаляти? Часто видаляють на вигляд здорові.
Є ряд ознак, наприклад, суха крона або наявність грибів. Деякі гриби руйнують деревину, вона стає трухлявою, тож виникає ймовірність, що дерево чи його гілка впаде. Є також небезпечні види розвилок, які мають схильність до розломів.
– Чи маєте певні напрацювання та плани як голова комісії з обстеження насаджень?
Ближче до зими я хочу проаналізувати за супутниковими картами стан зелених насаджень міста, це дозволить визначити найбільш важливі райони Полтави для озеленення. Робитимемо за сучасною методикою «3-30-300», про яку я дізнався цьогоріч на конференції в Німеччині. Це показники якості озеленення у містах. Три дерева має бути видно з вікна кожного будинку, приблизно 30% району повинно бути озеленено, 300 метрів має бути до найближчого парку від будь-якого будинку. Це найсвіжіша наукова думка, що розповсюджується зараз у європейських містах. Якщо все вийде, Полтава буде першою в Україні, де проаналізують місто за цією методикою. А далі побачимо, чи стане це конкретним кроком до покращення.
Є думки, що треба змінити положення про зелені насадження в Полтаві, але перед цим треба все уважно проаналізувати. Я хочу подати депутатам на розгляд нормативний документ «Правила озеленення міста», де будуть врегульовані різні питання.
Але планую займатися цим у більш спокійний, зимовий сезон, бо зараз іде сезон посадки. Ми зараз на вулиці Соборності викопуємо ями, бо плануємо посадити 45 дерев (лип дрібнолистих) у «квадратиках», у яких роками не росли дерева. Будемо чекати, коли підуть дощі та земля стане вологішою, а самі саджанці втратять листя й підуть у сон.
Є також думки щодо залучення містян до посадки дерев, але зараз тільки розробляємо цю концепцію.
Висадка дерев на вулиці Соборності Фото: інстаграм-сторінка Максима Макухи
– Ці липи купують коштом міського бюджету?
Ті дерева, які ми садимо в місті, з нашого розсадника. Тобто з міського бюджету нам платять за роботу, а «Декоративні культури» вирощують дерева самостійно. До речі, люди, якщо хочуть, можуть купити в нас саджанці дерев, кущів, квітів.
Що стосуються квітників, хотілося б, щоб висаджували більше багаторічних трав, які мають більш розвинену кореневу систему та є більш посухостійкими. Наприклад, лаванду, яка зараз популярна. Бо ми знаємо, яка була спека, і багато рослин загинуло. Ба більше, вигідніше не висаджувати нові квіти щороку. Бо велика частина наших ресурсів, зокрема й людських, іде на те, щоб кожен рік садити клумби, опалювати теплиці, вирощувати однорічні квіти.
Коли є посухи, ці квіти забирають на себе дуже багато такого обмеженого ресурсу як вода. У нас працює автомобільний полив (цистерна), і через спеку в нас не вистачало ресурсу, щоб усе добре поливати. Якби ми саджали квіти, менш вимогливі до поливу, можливо, трохи більше «перепадало» води деревам.
У нас є ідея зробити проєкт автоматичного поливу у Корпусному парку, але він дорого коштує, тому поки не реалізований. Хоча це було б значно зручніше.
– Часто люди нарікають на те, що висаджують «пагінці», а не крупноміри. У чому складність роботи з крупномірами?
«Декоративні культури» садять у місті дерева висотою 2-4 метри й віком 3-5 років, тобто дорослі, у яких уже є коренева грудка з землею. Ми саджаємо дерева з грудкою, щоб вони краще приймалися. Таке дерево може важити 100-200 кілограмів. Ми їх садимо з технікою, і це нелегко. Та і яму треба викопати 1,2 метра на 1,2 метра і глибиною не менше 80 сантиметрів. Це складна робота, особливо в міському середовищі, де є комунікації. Теоретично можна посадити й дерево висотою 10 метрів, але його тоді треба краном підіймати.
– Розкажіть, чи шкодить деревам кронування?
Так, воно в принципі заборонене. Ключова проблема в тому, що якщо зверху дерева ми робимо пеньок, у цьому стовпчику накопичується волога. Дерево починає гнити та перетворюється на трубу, пусту всередині. Це сильно підвищує його аварійність. Оскільки дерево харчується через листя, коли відбувається фотосинтез, то коли його обрізають на стовпчик, без гілок і листя, воно втрачає джерело харчування. Дерево вистрілює багато маленьких зелених гілочок, щоб хоч якось отримувати енергію від сонця. Але оскільки воно вистрілює дуже густо, це ще більше навантажує стовбур. І ці маленькі гілочки починають обламуватися.
Кроноване дерево через кілька років має бути видалене, тому що воно згниє й почне валитися. Кронування – це варварство, спосіб убити дерево, тільки повільно. Існують правила обрізання – площа зрізу, скільки гілок можна зрізати за один раз, щоб не вбити дерево. За європейськими стандартами обрізати гілки рекомендують узимку або влітку.
Люди кронують дерева, бо бояться, що бокові гілки з часом упадуть. Здається, що якщо зрізати їх, відростуть нові, молоді, міцні. Але це так не працює.
Шкодить і копання траншей впритул до стовбура з перебиванням коріння при проведенні комунікацій: дерево тримається й харчується корінням. І якщо його обрубати, то це також потенційно підвищує шанси дерева загинути і впасти.
– Ви вивчали арбористику. Що це і чому важливо?
Арбористика – це наука про дерева в місті, про догляд за ними, про оцінювання стану дерев, як правильно їх обрізати. Також я вчився за допомогою мотузок підійматися на дерева, щоб можна було крону обстежити, обрізати, полікувати. Це дає кращий доступ до дерева, ніж із люльки, хоч цей метод більш трудомісткий. У Німеччині та інших європейських країнах індустрія арбористики і дереволазів дуже розвинена.
Навчання арбористиці Фото: інстаграм-сторінка Максима Макухи
– Розкажіть, досвід якого міста чи країни хотіли б впровадити в Полтаві?
Мені подобається, як це відбувається у Німеччині – там дуже люблять дерева й до останнього намагаються їх врятувати. Особливо великі, старовікові. Німці готові заради старого дерева прибрати будівлю, а не навпаки. А у нас якраз буває, що заради дорожнього знака чи світлофора готові спиляти старий дуб.
– Які практики щодо догляду за деревами впроваджуєте в Полтавському міському парку?
У дендропарку ми більше за деревами спостерігаємо. У містах особливу увагу приділяють тим деревам, які ростуть уздовж доріг та тротуарів, де часто перебувають люди чи автівки. Бо ці дерева можуть когось потенційно вбити. Оскільки дендропарк – це більш природна територія, тут діє принцип «Природа знає краще». Науковці радять у дендропарках робити мінімум втручань. У нас є частина – шведський ліс, природна дубрава, яка росте сотні років на цьому місці, ми намагаємося її просто не чіпати. Єдине, якщо якесь дерево хоче впасти – нахилилося й нависає над стежками, ми його прибираємо.
Спеціальних добрив не використовуємо, а лише базовий догляд – компост або просто залишаємо листя, щоб органіка перегнивала та підживлювала дерево.
– Є думка, що Полтава перестала бути зеленим містом. Чи це так?
Те, з чим я хотів би боротися, – це парковки, бо в містах машини «з’їдають» дерева. У місті ми втратили найбільше дерев, коли біля новобудов усю частину, яка була зеленою зоною, перетворюють у суцільний асфальт і парковку. Це найбільша наша проблема.
Планувальники, які ухвалюють рішення, намагаються у такий спосіб боротися із заторами. Тому що здається, якщо більша кількість паркомісць, ширша дорога, заторів буде менше. Але урбаністична світова практика показує, що найправильніше боротися із заторами через ускладнене паркування та розвиток громадського транспорту. Треба заохочувати людей з особистого авто пересідати на громадський транспорт, велосипеди чи ходити пішки. Тільки цей шлях допоможе врятувати зелені насадження. Бо, з одного боку, у центрі дуже важко припаркуватися, всім хочеться менше часу йти від свого офісу до авто. А з іншого – чим більше ми створюємо інфраструктуру для машин, тим зручніше користуватися автівкою. Тоді все більше людей хоче купувати машини. І виходить замкнене коло.
Це може призвести до того, що вже й дерев немає, ніде додавати нові парковки та дороги, а автівок та заторів стало більше, дихати нічим, місто влітку розпечене. Треба розуміти, що місто без дерев буде некомфортним для життя. Вони регулюють температурний режим, допомагають утримувати вологу та утримувати схили. Вартість нерухомості поряд із зеленою зоною вища. Якщо вікна виходять на парк, а не на інший будинок чи парковку, вартість оренди чи купівлі зростає.
Один із найкращих, найпоказовіших прикладів – Нідерланди. Коли в них ще у 70-х роках уже була проблема із заторами, бо країна маленька і щільно заселена, вони ухвалили рішення розвивати громадський транспорт та інфраструктуру так, щоб машиною було незручно користуватися. Це було ключовим.
– Чимало бізнесів, щоб установити літній майданчик, видаляють дорослі здорові дерева. Чи можливий шлях не знищення, а інтеграції дерев у таких випадках?
У Полтаві була вольова політика певних депутатів і правила благоустрою, щоб просто виносили з кафе столи і стільці – і ставили під дерева, а не робили великий літній майданчик з терасою з винищенням дерев. У нас більшість власників бізнесів розуміють цінність дерев, але є «динозаври», які роблять по-старому.
Моє бажання – щоб із часом Полтава повернула дерева там, де вони раніше були. Навіть у місцях, де зараз усе закладено плиткою. Може, всі парковки прибрати й не вийде, оскільки машин усе ж стало більше за останні 10-20 років. Але створені парковки треба «розбавити» деревами. У мене є умовне бачення: на кожні 5 паркомісць шосте за площею має залишатися за деревом. Тобто 5 машин, 1 дерево. Адже цьогоріч літня спека нам показала, наскільки неприємно, коли вулиця залита чорним асфальтом, а температура така, що не хочеться нікуди виходити. Тож нам потрібно адаптуватися до змін клімату, в цьому сенсі дерева є виграшним варіантом. Бо вони не так дорого коштують, а дають багато користі.
У нас була резонансна справа – спиляли більш ніж 10 лип біля заводу «Лтава», бо людина хотіла зробити там парковку для автосалону. Ця людина мала бачення, що треба приваблювати людей на машинах, бо в них є гроші. З таким найскладніше боротися, бо дерева їм заважають. Це приватизація прибутку, але витрати розповсюджуються на все суспільство. Те, що дерева дають тінь пішоходам, естетично красиві, радують – це нічого не вартує, а те, що буде парковка біля магазину – то добре для клієнтів.
Тут важливо проводити роз’яснювальну роботу, ухвалювати нормативно-правові документи, які б регулювати архітектурні норми чи правила благоустрою і забороняли певні речі. Не можна, щоб увесь фасад будинку був «залитий» парковкою. Зараз таких документів немає, кожен як хоче, так і робить. Тут ще проблема в тому, що часто, навіть якщо є закон, то не завжди його виконують.
– Хіба людей, які вирубують дерева й забудовують ділянку, не повинні штрафувати?
Теоретично так, але завжди є проблема судів – це гроші, час, може бути затягування процесу, потім – апеляції… Не завжди є результат. У країні штрафи щодо природних ресурсів можуть бути встановлені ще на рівні 90-х років. Навіть якщо хтось спиляє дерево, законодавство спрацює – і буде пару тисяч гривень штрафу, якийсь бізнесмен може на це піти. Тому навіть штрафи не завжди дієві.
Важлива воля людей, щоб відстоювали своє право на чисте повітря та зелене довкілля.
– Керівництво міста підтримує ваші ініціативи?
Зелені насадження – це візитівка міста. Керівництво міста мене підтримує, адже йому цікаво, щоб Полтава мала гарний вигляд.
Основне фото: фейсбук-сторінка Максима Макухи
