Головна причина високої смертності від цієї хвороби в Україні – це пізня діагностика. Тож лікарка Оксана Муковоз розповіла, як жінкам правильно обстежувати свої груди, щоб запобігти раку молочної залози.
З 2005 року 20 жовтня в Україні відзначають Всеукраїнський день боротьби з захворюванням на рак молочної залози.
За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, існує близько 80 факторів, що можуть викликати рак молочної залози. Серед них найвагоміші:
Головна причина високої смертності від цієї хвороби в Україні – це пізня діагностика. Рак молочної залози на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) має безсимптомний перебіг і не завдає болю. Кожній четвертій жінці рак грудей діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Адже рак виліковний за умови його виявлення на I стадії – у 95% жінок, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок.
За І півріччя 2024 року на Полтавщині вперше діагностували рак молочної залози у 234 жінок, повідомляє Полтавська ОВА.
«Полтавська думка» поговорила з хірургинею-онкологинею вищої категорії, мамологинею Оксаною Муковоз, щоб поінформувати своїх читачок, як правильно обстежувати свої груди, щоб запобігти раку молочної залози.
Оксана Муковоз
Захворювання на рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання у жінок не лише в Україні, а й у світі. Жіноча смертність від раку грудей стоїть на третьому місці. На першому – серцево-судинні захворювання, на другому – надзвичайні ситуації (ДТП, військові дії тощо).
– Раніше у зоні ризику передусім були жінки віком 40+. Але зараз це захворювання дуже «помолодшало», тож цей вік «зсунувся» до 35 років, – коментує Оксана Муковоз. – За статистикою, є поодинокі випадки раку й у 18 років. У мене була наймолодша пацієнтка – 21 рік. Раніше не було таких «ранніх» дівчат (із цим захворюванням – ред.).
Лікарка пояснює, що дівчата та жінки обов’язково повинні себе оглядати – досліджувати стан молочних залоз перед дзеркалом:
– Я рекомендую дівчатам оглядати себе, коли вони приймають душ. Тоді рука буде ковзати м’яко по молочній залозі. Хочу наголосити, що 90% проблем пацієнтки знаходять самі, а не під час огляду. Але були дівчата, у яких кісти чи фіброаденоми при першому УЗД були розміром із кулак, а вони їх не відчували. Бо ніколи себе не оглядали, і це проблема.
Якщо під час огляду ви помітите западання/втяжіння соска, ущільнення, зміну кольору шкіри, зміну структури молочної залози – вип’ячування або втяжіння на шкірі, певні виділення, варто звернутися до лікаря.
– Виділення є майже в усіх, такого, щоб їх не було – це дуже рідко. Але виділення бувають патологічні та звичайні, – уточнює Оксана Муковоз.
Звичайні виділення прозорі чи білуваті, як молозиво, але їх повинно було дуже мало. Якщо вони сіро-зелені, це є проявом мастопатії. Варто непокоїтися, якщо виділення криваві, бо це може бути ознакою раку молочної залози.
– Також можуть бути «шкірочки» на соскові, – продовжує розповідь лікарка. – Вони не патологічні, але якщо їх дуже багато, якщо ці лусочки дуже щільні, щільно прилягають до соска, а щоб їх зняти, треба використовувати силу, це означає, що є гормональні порушення. І це не є добре.
При огляді треба не стискати чи прищипувати тканину між пальцями, а прикласти долоню і «перекатувати» тканину грудей між пальцями, злегка придавлюючи.
– Обов’язково дивимося на себе стоячи, але інколи слід оглядати себе лежачи. Краще себе оглядати лежачи, якщо у дівчини масивна молочна залоза. Або ж нагнутися вперед, щоб груди провисли, якщо вони великі.
Під час огляду треба перевіряти лімфатичні вузли під пахвами, чи вони не збільшені.
Такий самоогляд треба робити раз на місяць після місячних. Якщо жінка в менопаузі, то раз на місяць у запланований день, який вона сама обере.
Мамологиня зауважила, що набряклість грудей перед місячними – це нормально, якщо до неї не додаються інші скарги – біль, виділення з сосків.
– Багато гінекологічних захворювань та захворювань щитоподібної залози можуть викликати біль у молочних залозах, навіть якщо у них немає безпосередньої проблеми. Гінекологічні проблеми пов’язані з гормонами, а гормони регулюють молочні залози, – каже фахівчиня.
Лікарка розповіла, що статеві гормони не настільки впливають на груди, як пролактин (це саме гормон молочної залози) та тиреотропний гормон щитоподібної залози.
– Але все ж гінекологічні проблеми завжди будуть підвищувати пролактин, виходить «порочне» коло. Пролактин може спровокувати рак грудей. Бо чим вищий пролактин, тим процеси ділення клітин стають активнішими. А клітини можуть активно ділитися як на «добро», так і на «зло».
Оксана Муковоз також додала, що зараз дівчата нерідко приймають антидепресанти, але вони можуть провокувати підвищення пролактину, а, отже, і біль та виділення у молочних залозах (хибну мастопатію). У такому випадку варто змінювати препарат.
Оксана Муковоз каже, що білизна не має значення у розвитку онкологічних захворювань молочної залози:
– Носять дівчата білизну чи ні, чи носять топи, це не має значення. Статистично не доведено, що, наприклад, дуже щільна білизна викликає рак. Але проблеми з мастопатією білизна викликати може. Якщо у дівчини є мастопатія, а вона перетискає груди «пушапом» або щодня носять щільні бюстгальтери, вони здавлюють лімфатичні вузли, порушують лімфо- та кровообіг. Тоді в молочних залозах з’являється застій та часто виникають прояви мастопатії.
Мастопатія – це гормональне захворювання молочних залоз. Лікарка підкреслила, що практично всі дівчата в Україні мають прояви мастопатії. Цю проблему провокують стреси, пов’язані з війною.
Вона може бути фіброзною, кістозною, фіброзно-кістозною, вузловою. Найчастіше проявами мастопатії є біль у молочних залозах, пов’язаний із менструальним циклом. Інколи біль може виникати незалежно від менструацій, і це, за словами мамолога, уже занедбана мастопатія, яка потребує лікування та ретельного спостереження.
– Наприклад, фіброаденома – це вузлове утворення, яке вже якщо сформувалося, то не розсмокчеться, як не лікувати. Але їх можна пролікувати, і вони будуть «застиглі», тобто не збільшуватимуться й залишатимуться з пацієнткою на все життя. А бувають фіброаденоми, які треба видаляти, бо є високий ризик для онкологічного процесу.
Підтвердити діагноз «фіброаденома» можна тільки гістологічно (УЗД чи огляду у лікаря недостатньо), тобто треба зробити пункцію.
Оксана Муковоз підкреслила, що після 35 років жінки щорічно мають проходити УЗД молочних залоз, а після 40 років – мамографію. Ці два обстеження доповнюють одне одного під час встановлення діагнозу. За словами мамологині, УЗД більш інформативне для виявлення мастопатії, а мамографія – для виявлення раку.
Але якщо пацієнтка мала якісь проблеми з молочною залозою до 35 років, то скринінгове УЗД потрібно проходити щорічно для контролю, навіть якщо немає скарг. Також для підтвердження або спростування певного діагнозу лікар може направити на мамографію у будь-якому віці.
За інформацією департаменту охорони здоров’я Полтавської міської ради, у Полтаві мамографію можна пройти у таких комунальних закладах:
Обстеження проводиться за електронним направленням від лікаря.
Тож підсумуємо: важливо оглядати себе самостійно щомісяця й раз на рік відвідувати лікаря-гінеколога.
Нагадаємо, у понад тисячі жінок на Полтавщині виявили онкологію цього року, рак шийки матки – у 62.
Основне фото: medicalplaza.ua
