Попри те, що Україна поки не є членом ЄС, об’єднання європейських країн підтримує нашу державу, зокрема у сфері освіти. У цьому матеріалі ви дізнаєтеся, які навчальні заклади Полтавської області співпрацюють із Європейським Союзом.
Улітку 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Попри те, що Україна поки не є членом об’єднання, Євросоюз всіляко підтримує нашу державу, зокрема й фінансово. З початку великої війни Європейський Союз загалом виділив Україні 124 мільярди євро. У рамках тренінгу від Представництва ЄС в Україні журналісти з різних регіонів могли детальніше дізнатися, як Європейський Союз допомагає освітнім закладам Полтавщини і які проєкти фінансує в області.
Під час війни Євросоюз надає допомогу багатьом українським університетам, серед них і Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
У 2020 році навчальний заклад отримав грант від Євросоюзу на майже 1,6 мільйона євро на виконання проєкту «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру». Він передбачав створення ресурсних та освітніх центрів для освітян, учнів, студентів та населення Луганщини.
Через воєнні загрози Луганський національний університет імені Тараса Шевченка довелося перемістити в межах області зі Старобільська у більш безпечне Рубіжне.
– Дві третини проєкту фінансово та змістовно ми виконали на території Луганської області, в місті Рубіжному, – розповідає перший проректор Віталій Курило. – Туди ми перемістили центр університету, відремонтували офіси та гуртожитки, закупили обладнання, створили комунікаційні центри та хаби для вчителів у кожній громаді, дали їм обладнання, щоб проводити відеоконференції. Ми залучили вчителів Луганської області, яка була під контролем України, і працювали на спільний результат.
Але розпочати освітній процес у Рубіжному так і не встигли. Після початку великої війни університету знову довелося переїжджати, тепер уже на територію Полтавської області. Оскільки Рубіжне опинилося на лінії фронту, через обстріли вивезти майно не було змоги, воно все залишилося на Луганщині.
– 24 лютого 2022 року почалися обстріли і бомбардування, головне було врятувати людей, а не матеріально-технічні цінності, – каже Віталій Курило. – У центральний корпус, який ми встигли відремонтувати, потрапила термобарична бомба, яка вщент рознесла будівлю.
На слайдах позаду спікерів видно руїни Луганського національного університету у Рубіжному
Полтавщину для релокації навчального закладу обрали не випадково. З 2015 року в Полтаві на базі Університету економіки й торгівлі вже перебували два структурні підрозділи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – факультет іноземних мов та інститут культури та мистецтва.
Виш перемістився одразу у три міста Полтавщини – Полтаву, Лубни і Миргород.
Координаторка проєкту Ірина Мигович підкреслила, що проєкт від ЄС допоміг багатьом вирватися з тих жахливих моментів, які люди відчули в перші тижні війни в Луганській області. За сумною статистикою, через збройну агресію Росії загинули 100 студентів та викладачів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
За підтримки Представництва ЄС в Україні вдалося продовжити фінансування проєкту на 6 місяців та переформатувати його у зв’язку з релокацією з Луганщини в Полтавську область. На ті кошти, які залишилися, для навчального процесу на новому місці придбали техніку, меблі, транспорт, щоб переміщуватися між Полтавою, Лубнами та Миргородом, та орендували житло для викладачів та студентів. Також стали проводити тренінги вже для місцевих жителів. У навчальному закладі почало працювати багато викладачів із Полтавщини.
Після завершення проєкту від ЄС 31 грудня 2023 року університет виграв інший гуманітарний проєкт від Національного фонду досліджень України з фінансуванням у 8 мільйонів гривень. Тепер навчальний заклад проводить заняття для населення Полтавщини про те, як розвинути критичне мислення в умовах війни.
Перший проректор університету Віталій Курило каже, що коли настане час повертатися в Луганську область, то матеріально-технічна база, яку напрацювали на Полтавщині, залишиться в області. Адже у виші вже навчається багато студентів із Полтавщини, і навчальний заклад планує набирати місцевих на навчання і в майбутньому.
Європейська комісія започаткувала освітню програму eTwinning у 2005 році як платформу для співпраці у сфері освіти. Зараз eTwinning об’єднує освітян із 46 країн. Педагоги в мережі програми діляться своїм досвідом і викладають освітні проєкти, які вони розробили, а інші учасники можуть долучитися до них і використовувати в роботі.
Україна доєдналася до програми у 2013 році. У Полтавській області на платформі eTwinning зареєстровані 130 педагогів-«е-твіннерів» та 71 заклад освіти. За період реалізації програми на Полтавщині освітяни виконали 539 проєктів.
Учні Абазівської школи
Один із таких закладів – Абазівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Вчителька Наталя Олефіренко каже, що обираючи проєкт eTwinning, педагоги школи перш за все питають у дітей, чи зацікавлені вони у ньому. Більшу частину практичних завдань педагоги інтегрують у теми уроків, спонукають дітей вивчати англійську мову та культури різних країн. Учні обов’язково презентують свої результати.
Діти представляють проєкти eTwinning, розміщені на дошках у класі
– Цього року ми разом із дітьми освоюємо штучний інтелект, він зустрічається майже в кожному цьогорічному проєкті, – розповідає вчителька 4 класу Наталя Олефіренко.
Вона додає, що програма eTwinning дозволяє переймати досвід європейських вчителів та ділитися власним, а також дізнаватися про цифрові інструменти для роботи.
Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка отримує фінансування від Європейського союзу на реалізацію своїх проєктів.
Джерело фото: poltava.to
Так, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із п’ятьма українськими вишами потрапив у проєкт «Вища освіта України» та отримав фінансування у 7,5 мільйонів євро. За ці кошти від Європейського інвестиційного банку у навчальному закладі модернізують інфраструктуру, впровадять енергоефективні заходи та створять сучасні умови для навчання та наукової діяльності. Проєкт охоплює роботи в 10 будівлях – 4 гуртожитках та 6 навчальних корпусах. На кінець листопада у рамках проєкту вже виконали всі роботи з термомодернізації, а також реалізували проєктні рішення щодо енергоефективності у навчальному корпусі А та гуртожитку № 4 майже на 1,5 мільйона євро. Своєю чергою Полтавська політехніка власними коштами компенсує ПДВ в 11,2 мільйона гривень.
Також навчальний заклад разом зі своїми партнерами з європейських країн реалізуватиме проєкт, що покликаний за допомогою арттерапії підтримати психічне здоров’я людей, які постраждали від війни. Очолить роботу Центр нейропсихіатрії Сен-Мартен, що в Бельгії. Проєкт співфінансує Європейський союз, його бюджет становить 40 мільйонів євро.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із партнерами на конкурсі від Європейської комісії виграв грант на створення інноваційного цифрового хабу. Мережа таких європейських хабів запрацює в Україні у 2025 році після того, як підпишуть грантові угоди. Українські хаби доєднаються до єдиної європейської мережі цифрових хабів.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
