На території Полтавської області є метеоритний кратер діаметром близько 20 кілометрів. Він розташований на території колишнього Семенівського району.
Про це розповідає на своєму ютуб-каналі блогерка Валерія Яновська. За освітою вона – вчителька географії та веде профільний блог.
В атмосферу Землі щороку потрапляють мільйони кам’янистих уламків із космосу. Більшість із них не долітає до поверхні та згоряє в атмосфері. Але велике каміння з космосу може пробити атмосферу й досягти поверхні. Над суходолом таких випадків трапляється десь 1800 на рік.
Приблизно кожні 500 років до Землі долітає метеорит, який здатен викликати вибух і утворити великий кратер, як, наприклад, Тунгуський. У 1908 році Тунгуський метеорит розміром від 90 до 190 метрів вибухнув у Сибіру, трохи не долетівши до поверхні. Він повалив дерева на території понад 22 тисячі квадратних кілометрів.
Удар від кілометрових метеоритів відбувається ще рідше – раз на 300-500 тисяч років. А таке зіткнення, яке призвело до вимирання динозаврів і закінчило крейдяний період, узагалі один раз на 100-200 мільйонів років.
Станом на 2024 рік менш ніж 200 структур на Землі підтверджені як ударні кратери (їх ще називають астроблемами). І 7 із них – в Україні. Майже всі астроблеми на території нашої країни поховані під осадовими породами, тому їх досліджують за допомогою свердловин. Завдяки стабільному та міцному фундаменту Українського кристалічного щита кратери, яким мільйони років, добре збереглися.
Зображення: mezha.media
Метеоритні кратери України від найменшого до найбільшого:
7 місце. Найменший із них – Зеленогайський кратер на Кіровоградщині діаметром 2,5 кілометра (поблизу сіл Ясинуватка й Бандурівка).
6 місце. Ротмістрівський кратер на Черкащині діаметром 3 кілометри (у ньому зараз – село Ротмістрівка).
5 місце. Білилівський кратер (інша назва – Західна структура, адже він розташований у західній частині Українського кристалічного щита) на Житомирщині діаметром 6,2 кілометра. У ньому розташовані села Білилівка та Котелянка.
4 місце. Іллінецький кратер на Вінниччині діаметром близько 7 кілометрів (розташований на захід від міста Іллінці).
3 місце. Тернівський кратер на Дніпропетровщині діаметром від 15 до 18 кілометрів (у Тернівському районі Кривого Рогу).
2 місце. Оболонський кратер на Полтавщині діаметром приблизно 20 кілометрів. Він розташований поблизу села Оболонь на території гідрологічного заказника «Гракове».
1 місце. Зараз найбільшим метеоритним кратером України вважається Бовтиський, що на Кіровоградщині. Він має діаметр 25 кілометрів і розташований у районі села Бовтишка та річки Бовтиш.
На Бовтиську астроблему вперше звернули увагу у 30-их роках ХХ століття. Але лише через 20 років заклали перші свердловини, де знайшли горючі сланці та зювіт, який часто плутають із вулканічним туфом.
Спочатку Бовтиську западину прийняли за стародавній вулкан із величезним кратером у 25 кілометрів у діаметрі. Та все ж у 1990-их роках офіційно підтвердили гіпотезу щодо космічного походження кратера.
Вік Бовтиського кратера – 65 мільйонів років, а це початок кайнозойської ери. Саме тоді біорізноманіття відновлювалося після масового вимирання наприкінці Крейдового періоду. Тоді ж з’явилися деякі родини сучасних птахів та ссавці.
Метеорит впав на острів на краю мілкого моря. Науковці вважають, що одразу після падіння метеорита дно кратера залишалося в розплавленому стані, тому атмосферні опади тут випаровувалися. Пізніше, коли розплав охолов до температури, нижчої за +100 градусів Цельсія, у кратері сформувалося озеро. Бовташ тривалий час залишався великою озерною улоговиною, де збереглися унікальні зразки часів крейди та палеогену.
Валерія Яновська додала, що ймовірно найбільшим ударним кратером в Україні може бути Маневицька кільчаста структура на Волині. Вона вдвічі більша за Бовтиську западину та має діаметр 45 кілометрів. Але поки точно не доведено, що Маневицька кільчаста структура – космічного походження. Оскільки дослідження ще тривають, внести її до переліку метеоритних кратерів Землі поки не можуть. У центрі ймовірного кратера розташоване селище Маневичі.
Найдревнішим в Україні вважається Іллінецький кратер. Він – єдиний на її території, який виходить на поверхню землі, тому його частково видно з супутників. Метеорит, що впав на Вінниччині 420 мільйонів років тому, був діаметром 230-300 метрів і вагою 40 мільйонів тонн.
Оскільки його добре помітно на поверхні, перші дослідження почали проводити досить рано – у 1851 році. Сорок років потому визначили, що тут розміщені породи, характерні для вулканізму – ортофіри та вулканічні туфи. Але для Українського кристалічного щита існування вулкана, хоч і давно згаслого, річ малоймовірна. Археологічні дослідження, які у 1960-1970-их роках проводили поблизу тутешніх сіл, засвідчили, що у цій місцевості добували зювіт – породу, утворену ударною хвилею та яка подібна до вулканічного туфу. З нього племена Черняхівської культури, що жили на території України у 3-му столітті до нашої ери, виготовляли жорна.
Лише в 1970-их роках дійшли висновку, що за всіма ознаками западина може бути метеоритним кратером, а не вулканом. У 1975 році в Іллінецькому кратері виявили алмази, які утворилися з граніту. Також у змінених ударом гірських породах був підвищений вміст нікелю, кобальту та іридію, що свідчить про забрудненість метеоритною речовиною.
Вчені розрахували, що ядро метеорита може бути на глибині 700 метрів. Попри те, що про Іллінецький кратер знають у всьому світі, в Україні ця локація не має популярності.
Оболонський кратер у Полтавській області
Науковці вважають, що коли з’явився Оболонський кратер на Полтавщині, на територію Землі впала ціла група метеоритів. Вони утворили одразу кілька кратерів: Манітоба і Манікуаган – у Канаді, Рошшуар – у Франції, Ред-Вінг – у США і, власне, Оболонська астроблема в Україні на Полтавщині.
Ударну структуру на території області вперше виявили завдяки гравітаційній аномалії. І намагаючись знайти поклади горючих сланців, пробурили дві свердловини глибиною 860 і 1033 метри та визначили вік кратера. Він утворився в середині Юрського періоду, приблизно 170 мільйонів років тому. Ця територія була вкрита морем, і цей факт підтверджує високий вміст хлору, що виявили у зразках із кратера. Зараз кратер похований під 350-метровим шаром кайнозойських відкладень, тому його не видно на супутникових знімках.
Краї Оболонської астроблеми зруйновані часом, а її початковий діаметр на сьогодні невідомий. Але видимі розміри становлять приблизно 20 кілометрів.
На основному фото – метеоритні кратери України
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
