Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар прокоментував законопроєкт про перейменування судів в Україні, які досі носять комуністичні назви.
Законопроєкт № 12351, який передбачає перейменування 103 місцевих загальних судів, Верховна Рада ухвалила в першому читанні 14 січня. Його підтримали 277 народних депутатів.
Документ зокрема передбачає зміну назв трьох судів у Полтавській області:
Ленінського районного суду Полтави – на Подільський районний суд;
Октябрського районного суду Полтави – на Шевченківський районний суд;
Комсомольського міського суду – на Горішньоплавнівський міський суд.
Ми поцікавилися думкою регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара, чому змінювати назви, пов’язані з тоталітарним режимом, почали лише через майже три роки після початку повномасштабного вторгнення.
За його словами, Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» запрацював ще 2016 року. Він передбачав очищення не лише від пам’ятників, але й всього публічного простору, передусім назв вулиць, назв районів, мікрорайонів, населених пунктів, інших географічних об’єктів, шкіл, суб’єктів економіки/підприємництва, закладів культури від символіки комуністів й СРСР.
«Що ж до назв судів, то це окрема гілка влади поруч із законодавчою і виконавчою. Тож наче само собою було зрозуміло, що після, скажімо, зміни назв міста Комсомольськ або Ленінського чи Октябрського районів у Полтаві судова гілка влади як самодостатня могла внутрішніми правовими актами врегулювати ці питання. Тобто питання сприймалося як само собою зрозуміле, по суті, як технічне. Та, на жаль, для деяких суддів воно, можливо, виявилося чомусь принциповим? Не знаю як це пояснити інакше… Адже картина була якась сюрреалістично-патологічна: ухвалювалися рішення від імені держави Україна з одного боку. А з іншого – у судах, які носили імена осіб або подій, пов’язаних із окупацією цієї держави. Скажімо ім’я Владіміра Ульянова-Лєніна, організатора агресії червоної Росії проти нашої української держави, яка тоді сто років тому мала назву Українська Народна Республіка. Або на честь ленінського комсомолу – комуністичного гітлер’югенду, організації, підконтрольній КПСС. Або на звеличення ленінського, більшовицького жовтневого (російською – октябрського) перевороту…», – говорить Олег Пустовгар.
Він розповів, що питання намагалися розв’язати комплексно, у межах виконання прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Йдеться про указ президента України № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Він зокрема передбачав ліквідацію Ленінського, Октябрського, Комсомольського та інших судів і утворення нових – окружних – відповідно до адміністративного поділу. Зокрема, згідно з цим указом, передбачалося утворення на Полтавщині Кременчуцького окружного суду у Кременчуці та Окружного суду міста Полтави в Полтаві.
«Чому ж не виконано досі цей указ? Як держслужбовець, який належить до виконавчої гілки влади, не маю права коментувати діяльність іншої – судової. Нехай читач розбереться самотужки у чому ж там “фішка”. Проблема каталізувалася після набуття чинності Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. Тобто виникли питання по всій Україні. Простий приклад: після перейменування географічних об’єктів на честь російського фельдмаршала Суворова виникло питання і назв судів “Суворовський” (на щастя, це не стосується Полтавщини). Тож у парламенті вирішили підійти комплексно, ухваливши окремий закон про перейменування судів. Втім, як на мене, рано чи пізно, суди очікує реорганізація, тобто у Полтаві буде єдиний міський суд і так далі», – розповів Пустовгар.
Фото: «Суспільне Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
