Військовий зі штурмового загону «Одін» після поранення і реабілітації знову працює над запуском власного бізнесу. Він отримав грошову допомогу від Полтавської громади та придбав потрібне обладнання. Воїн виготовлятиме вироби із дерева.
Двоє полтавських військових отримали по 100 тисяч гривень на розвиток власного бізнесу з бюджету Полтави. Гроші отримав підприємець Олег Горобець для фірми «Деметра Агро-Груп». На отримані кошти він закупив мінеральні добрива. А підприємець Юрій Левковський, який займається виробами з дерева, придбав необхідне обладнання. Про це 18 лютого повідомили у відділі розвитку підприємницької діяльності Полтавської міськради.
Юрій Левковський має звання молодшого сержанта, воював у складі штурмового загону «Одін». Саме у його складі він разом із побратимами одні з перших, хто поїхав на Бахмутський напрямок у 2022 році. Потім «Одін» перевели на Лиманський напрямок. Там, у Серебрянському лісі, їм дали задачі штурмувати, зайняти та утримати позиції. Втім ворог переважав у кількості.
У бою ворожий снайпер поранив побратима Левковського – Ігоря. Тому воїн почав тягнути пораненого. До медиків залишалося 20 метрів.
«Я прикривав по фронту, насипав у бік снайпера, і в мене заклинило патрон. І мені тут же прилетіло – в область серця, під бронік. Це не так, як в кіно – сила величезна, мене крутануло, аж нога хруснула, при падінні зламав лопатку, вдарився головою. Був не страх, а величезна злість, адреналін. Сподівався, що в бронік влучило, та побачив, як пляма розпливається на грудях. Зрозумів, що треба виповзати, намацав автомат. Повз, але втрачав пару разів свідомість. Вирішив бігти – встав, але ноги складаються, ніби хтось підсічку робить», – коментував Юрій Левковський.
Військового витягували побратими. Як згадав Левковський, він намагався концентруватися, щоби не втратити свідомість. Водночас подумки вже вдруге прощався з життям.
Надалі – пʼять операцій протягом року, реабілітація й відновлення. Та навіть після чергової операції Левковський продовжив допомагати побратимам. Отож наступного дня взялися вантажити автівку для відправки на фронт.
«Навіть після операції вже домовлявся, щоб загружати бус із харчами, буржуйками для хлопців. Їм ніколи чекати. Мені ще до того, як дали групу інвалідності, сказали, що списують. Я відповів: пишіть обмежено придатний і служитиму далі. […] Я маю інвалідність, міг би давно звільнитися, займатися своїм, але тоді б не допоміг хлопцям. На той час моя допомога була важливішою», – розповів військовий для «Полтавської думки».
Отож поки військовий тут, у Полтаві, він знову взявся за бізнес. Нині у планах знайшли просторе приміщення, а далі роботи все, щоб повністю запуститися.
«Я до війни цим займався. Спершу починалося як хобі, як був вільний час, а потім переросло у заробіток. А ще до початку війни, 23 лютого, надійшло скільки замовлень, що хотів залишити бізнес на центральному ринку на дружину. Були клієнти і тут, і на міжнародних майданчиках. Це і США, і Франція. Одна дівчина з США замовляла в мене дещо і у коментарях 24 лютого таке написала, що ледь не заплакав. Вона підтримувала нас. Я навіть хочу їй щось зробити у подарунок за цей коментар», – сказав Левковський.
Чоловік виготовляє вироби з дерева. Здебільшого – це елементи декору. Він додає, що ця ніша менш заповнена, ніж виготовлення, наприклад, меблів:
«Завдяки тому, що надали кошти, придбав обладнання, яке було потрібне. Це – торцювальні пилки, стрічкова пилка, фрезер, шліфмашина. Це вже шалена допомога».
Ще на фронті до військового телефонували, щоб зробити замовлення. Втім йому доводилося відмовляти. Як жартує сам Левковський, «поруч із інструментів лише автомати і гранати»:
«Звісно планую щось, але на війні нас відучили планувати сьогодні навіть на завтра. Тобто робиш те, що потрібно. Думаю, що будемо виходити на серійне виробництво, бо потужності обладнання дозволяють».
На головному фото Юрій Левковський, джерело: Полтавський ОТЦК та СП
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
