Сім’ї полеглих на війні Максима Копотя та Олексія Попова отримали їхні військові відзнаки.
Як повідомила Зіньківська міська рада, орденами «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили двох захисників – Максима Копотя та Олексія Попова.
Фото: Зіньківська міська рада
Згідно з інформацією на платформі пам’яті «Меморіал», солдат Максим Копоть поліг 6 лютого 2024 року, при виконанні бойового завдання біля селища Урожайне на Донеччині. Воїну був 21 рік.
Максим Копоть. Фото: платформа пам’яті «Меморіал»
Максим виріс в селі Бобрівник Полтавської області. Там закінчив 9 класів школи. Потім навчався у Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі, де здобув професії слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, машиніста крана та водія. Захоплювався технікою, обожнював трактори.
З 2020 року хлопець служив за контрактом у Збройних силах України. Службу проходив у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Обіймав посаду майстра відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки ремонтного взводу бронетанкової техніки ремонтної роти. Під час повномасштабного вторгнення воював на Донеччині.
Поховали Максима на центральному кладовищі в Зінькові.
У захисника залишились брат, сестра, інші рідні, друзі та побратими.
За інформацією Зіньківської тергромади, Олексій Попов прийняв останній бій 21 липня 2024 року, а 28 липня помер від отриманих поранень.
Олексій Попов. Фото: Зіньківська тергромада
Народився Олексій 14 вересня 2001 року у селі Чорне Великобурлуцького району Харківської області. У п’ятирічному віці разом з мамою і молодшою сестрою переїхав у селище Приколотне Великобурлуцького району. Закінчив Приколотнянську загальноосвітню школу І-III ступенів імені Костянтина Ольшанського. Упродовж 2019-2020 років навчався у Слобожанському регіональному центрі професійної освіти, де здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та водія автотранспортних засобів.
У жовтні 2020 року Олексія Попова призвали до лав Збройних сил України. З перших днів війни не вагаючись став на захист Батьківщини. У вересні 2022 року підписав контракт на строкову службу у ЗСУ. Двічі був на «нулі». Родина захисника тривалий час перебувала в окупації, а згодом переїхала на Зіньківщину.
Фото: Зіньківська міська рада
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
