Уряд вирішив з 1 вересня 2025 року не виділяти державні кошти на зарплати вчителів у школах, де навчається менше ніж 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – де навчається менш ніж 60 учнів.
Протягом останніх дев’яти років в Полтавській області закрили 194 школи. Таку інформацію надав департамент Полтавської ОВА у відповідь на запит редакції. За цей період кількість закладів загальної середньої освіти на Полтавщині скоротилась з 675 до 500.
Більшість закритих навчальних закладів – це малокомплектні сільські школи. У коментарі департаменту йшлося, що шкільну мережу формують з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації. І сільські школи закриваються здебільшого через зменшення кількості учнів у них або їх відсутність.
Наприклад, у Лютенській громаді на сесії сільради 23 квітня ухвалили остаточне рішення закрити Лисівську гімназію, у якій навчалися 27 школярів. У новому 2025-2026 навчальному році учнів Лисівської гімназії підвозитимуть до Рашівського ліцею новим шкільним автобусом, кошти на придбання якого виділила Лютенська сільська рада.
Протягом останніх двох років кількість школярів в області почала помітно скорочуватись, як і кількість вчителів. Про це свідчать дані Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА.
Як раніше писала «Полтавська думка», у 2023 році на Полтавщині зафіксували найбільший спад народжуваності серед усіх регіонів України. Заступниця міністра освіти та науки з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова повідомила, що, за прогнозами, у 2027 році кількість дітей віком 1-6 років в Україні зменшиться до 570 тисяч. Станом на кінець березня ця кількість становила 881 тисячу. Отже, кількість школярів також тільки скорочуватиметься.
Ще однією причиною скорочення кількості учнів є й те, що родини з дітьми виїхали за кордон через війну в Україні.
У Департаменті освіти і науки Полтавської ОВА наголосили, що питання реорганізації та ліквідації закладів загальної середньої освіти належать виключно до повноважень місцевої влади. Тобто сільські, селищні та міські ради, які є засновниками шкіл, мають право самостійно вирішувати, чи закривати їх.
У разі оптимізації закладів усіх дітей переводять до найближчих шкіл та організують їм підвезення, а працівникам закритих шкіл засновник або його уповноважені органи з питань освіти пропонують працевлаштування до інших навчальних закладів громади.
Як повідомив обласний Департамент освіти і науки, станом на 1 травня у громадах Полтавщини налічується 127 вакантних ставок педагогічних працівників.
Крім того, якщо у громаді закривають середню та старшу школи, початкова школа переважно залишається і фінансуватиметься коштом державного бюджету. Політика держави спрямована на те, щоб початкова школа була доступною і максимально наближеною до місця проживання дітей. У Міністерстві освіти та науки вважають, що старші учні можуть подужати дорогу до більш віддаленої школи, а маленьким дітям це буде складно.
5 березня 2024 року Кабмін ухвалив постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Український уряд вирішив з 1 вересня 2025 року не виділяти державні кошти на зарплати вчителів у школах, де навчається менше ніж 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – де навчається менш ніж 60 учнів. Як поінформували у МОН, виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати фінансування незалежно від кількості дітей.
Варто зауважити, що подібне рішення вже ухвалювали. З 1 вересня 2016 року держава не фінансує школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
Кожна громада й надалі отримуватиме кошти на навчання всіх дітей шкільного віку, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Місцеві органи самоврядування повинні будуть вирішити: або довозити учнів у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
Але в Департаменті освіти і науки Полтавської ОВА зазначають, що утримувати школи з низькою чисельністю учнів обтяжливо для місцевих бюджетів. Вартість утримання одного учня в такій школі значно перевищує середні показники як по окремій громаді, так і по області загалом.
У Міністерстві освіти та науки заявляють, що сільська освіта менш якісна – зазвичай результати НМТ в учнів із сіл нижчі, ніж в учнів із міст. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки.
За даними на 2024 рік, на освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень (у деяких селах – понад 51 тисячу гривень), а в місті – 24,4 тисячі гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів. Тобто освіта в селах обходиться державі дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю.
Окрім того, зазвичай малокомплектні школи не забезпечені вчителями повною мірою. Часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям.
Тож в уряді впевнені, що ухвалене рішення має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями та більш технічно забезпечені.
В обласному Департаменті освіти і науки редакції повідомили, що наразі на Полтавщині налічують 22 малокомплектні школи, де навчається менше ніж 45 учнів. З цієї кількості чотири – це початкові школи, закривати які не планують.
Інші 18 шкіл з 1 вересня або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня – наприклад, у цих навчальних закладах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями більших шкіл. Разом з тим, в області є 71 малокомплектна школа, де навчається менше ніж 60 учнів.
15 травня на Полтавщині закрили Рудківську гімназію Гребінківської міської ради. Як «Полтавській думці» розповів директор школи Олексій Ічанський за кілька днів до її ліквідації, у закладі навчаються 56 учнів й працює 13 вчителів.
Наприкінці 80-х років голова колгоспу ініціював будівництво школи у Рудці, яке завершилось у 1991 році. Він не хотів зводити типову сільську школу, а побудував її за іншим проєктом – за площею втричі більшою за інші та комфортнішою, каже Олексій Ічанський.
У школі є окрема котельня, яку збудували коштом спонсорів – випускників навчального закладу. Вартість – близько 1 мільйона гривень. Котельня працює на пелетах. На опалення Рудківська гімназія витрачає такі ж кошти, як і деякі інші школи, попри те, що вона утричі більша за них.
Окрема котельня
Навчальний заклад має два джерела водопостачання – сільський водогін і власну свердловину, шкільний автобус, для якого побудували гараж, великий спортзал, їдальню, що відповідає вимогам HACCP, гарячу воду в туалетах та їдальні, облаштоване укриття.
Спортзал та укриття Рудківської гімназії
Після виходу постанови Кабміну № 245, про яку йшлося вище, навесні 2024 року відбулися громадські слухання, де обговорювали долю Рудківської гімназії. Заступниця голови Гребінківської міської ради та начальник відділу освіти тоді повідомили батькам, вчителям та адміністрації школи, що заклад не закриватимуть, якщо кількість учнів у наступному навчальному році становитиме більше ніж 45.
За словами Олексія Ічанського, громада доклала чимало зусиль, щоб наповнити школу та залучити до села родини з дітьми.
– Нам же дали завдання працювати з людьми, шукати учнів. З колективом власними силами ми готували будинки у селі, фарбували, білили, звозили меблі, купували продукти, зустрічали людей з автобусів на своїх автівках. Прохали фермерів допомагати грошима. ВПО приїжджають – у них з собою майже нічого немає.
Так, за останній час в Рудку приїхали дві родини переселенців, в одній з яких восьмеро дітей. Крім того, до першого класу Рудківської гімназії у наступному навчальному році готові були піти 7 дітей.
Але у 2025 році риторика місцевої влади змінилась. Заступниця міського голови Леся Радченко повідомила, що Рудківську гімназію закриють, а учнів возитимуть в Овсюківську гімназію у сусіднє село, що розташоване за три кілометри від Рудки. Леся Радченко прокоментувала «Суспільному», що Рудківська та Овсюківська школи – малокомплектні, і щоб не закривати обидві у 2026 році, їх вирішили об’єднати.
– Гребінківський міський голова на сесії 30 квітня сказав, що схиляється до того, що у Рудці треба школу закрити, а в Овсюках залишити. Бо вона менша й економічно вигідніша, – розповідає «Полтавській думці» директор Олексій Ічанський.
Батьки учнів та вчителі проти закриття закладу і готові були боротися за Рудківську гімназію, про що заявили на сесії Гребінківської міської ради. Серед батьків школярів є переселенці, які спеціально переїхали з дітьми у село, де є школа, і тепер шоковані, що її закривають.
– Чому діти мають ютитися у маленьких класах, чому вони повинні у підвалі сидіти (під час тривоги – ред.), де мало місця? – наголошує директор Рудківської гімназії та додає, що розмір школи навпаки є її перевагою. – Я не розумію, чого таку будівлю не врятувати і не залишити там школу.
На його думку, керівництво громади не замислюється про потреби дітей.
– У нас є 50 гектарів землі, ця земля теж цікавить певних людей. У сусідньому селі Стукалівка вже давно закрили школу, то земля перейшла фермеру і він нею користується, – каже директор Рудківської гімназії.
Він зазначає, що у випадку ліквідації школи місцева влада обіцяла працевлаштувати вчителів. Але чоловік вважає, що знайти роботу усім педагогам у сусідніх селах не вдасться, бо немає такої кількості вільних посад. У кращому разі їм можуть запропонувати працювати у школах за багато кілометрів від Рудки, куди треба буде довго добиратися.
У приміщенні Рудківської гімназії працює дитячий садок, але Олексій Ічанський каже, що невідомо, як далі організовуватимуть його роботу:
– Як буде подаватись опалення, вода, як буде працювати каналізація, їдальня, якщо школа не функціонуватиме? Садок займає дві кімнати, їдальня у нас спільна в іншому крилі. Коли я про це спитав, мені сказали, що то вже не мої проблеми будуть.
15 травня на сесії Гребінківської міської ради за рішення ліквідувати Рудківську гімназію проголосували 15 із 17 присутніх депутатів.
Олексій Ічанський розповів, що під час засідання сесії розглядали питання щодо закриття ще однієї сільської школи – Березівської гімназії, що у селі Корніївка. І попри те, що у ній навчається 49 учнів, цю школу не закрили на відміну від Рудківської.
– Сьогодні цілий день дзвонять дві сім’ї, у яких сумарно 10 дітей, що вони збирають речі, щоб до нас їхати. Я кажу: «Та не їдьте, уже школу закрили, ми не зможемо вас прийняти», – говорить директор.
За словами Олексія Ічанського, учнів Рудківської гімназії у наступному навчальному році мають підвозити в Овсюківську гімназію.
На головному фото – Рудківська гімназія, що у Гребінківській громаді. Світлини навчального закладу надав директор Олексій Ічанський
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
