Наприкінці квітня росіяни влучили дроном по центру Полтави. Від влучання постраждав дах історичного будинку кінця 19 століття, а також виникла пожежа. Що відомо про цю історичну будівлю – розповіла кандидатка архітектури, членкиня громадської організації «Збережемо Полтаву» Оксана Бєлявська.
Історичний будинок можна помітити на мапах 1875 року. Тобто в ті роки будинок вже існував і належав Павлу Степановичу Хвостикову. Перші відомості про нього зʼявилися до 1874 року. Сам Хвостиков працював вчителем початкових класів і класним наставником у Полтавській губернській гімназії.
«Із подальших видань адрес-календарів Полтавської губернії та довідкових книг можна встановити, що цей будинок Павло Степанович здавав у найм. Можливо, частково, тому що є згадки про те, що в ньому квартирував учитель Криворотченко чи, наприклад, капітан Богданов із штабу 9-ї піхотної дивізії», – сказала Бєлявська.
Відомості про цей будинок зберігаються до 1901 року, а надалі інформації про нього небагато. Фахівчиня припускає, що це, напевно, через те, що будівля не відігравала важливої ролі ні в суспільному, ні в архітектурному чи будівельному контексті. Хоча відомо, що під час Другої світової війни будинок не постраждав.
«Цей будинок планували використовувати як житло для співробітників військової частини 7454 Міністерства внутрішніх справ Української радянської соціалістичної республіки. Вся тодішня вулиця Пушкіна в більшості заселялася саме військовими, і при чому тими, хто підпорядкувався Міністерству внутрішніх справ. Цей будинок також для цього був призначений», – прокоментувала членкиня ГО «Збережемо Полтаву».
Тому в 1957 році ухвалили рішення про реконструкцію й надбудову. Проєкт виконали в Полтаві обласним проєктно-кошторисним бюро обласного відділу комунального господарства.
«Проєктував інженер, Кужельников. Напевне, це був звичайний рядовий співробітник цього проєктно-кошторисного бюро. Тим паче, що цей будинок не зазнав ушкоджень, тобто надбудова була плановою», – додала Бєлявська.
За словами кандидатки архітектури, міський архітектор Лев Вайнгорт, видавши архітектурно-планувальне завдання на реконструкцію будинку, наголосив, що варто звернути особливу увагу на головний фасад. Зокрема він зазначив, що потрібно зберегти його архітектуру, а надбудований поверх виконати в єдиному композиційно-стильовому ключі з нижнім історичним. Також умовою було вирішення торців таким чином, щоби надалі існувала можливість побудувати наступні будинки.
«Із цього можемо зробити висновок, що планувалася суцільна забудова червоної лінії вулиці Пушкіна, і мав би створитися такий єдиний фронт. Проте цього не сталося. Кутова ділянка на розі вулиць Раїси Кириченко і Юліана Матвійчука зараз забудована звичайним п’ятиповерховим житловим будинком, який не має архітектурної цінності. А будинок (на вулиці Матвійчука, 63 – ред.) надбудований. Правий торець не став глухим, бо до нього вже прибудовані історичні одноповерхові будівлі, які вже у наш час суттєво реконструйовані. Спершу вхід був на дворовому фасаді, після реконструкції його перенесли на головний фасад – там і зараз помітні закладені двері. А коли будинок стали використовувати як громадську споруду, то вхід перемістився на бічний лівий фасад», – сказала Бєлявська.
Проєкт реконструкції з надбудовою реалізували практично повністю. Проте на головному двоповерховому фасаді не вистачає двох флангових парапетів, котрих так і не побудували.
«Фасадне вирішення другого поверху абсолютно корелюється з нижнім поверхом. Людина, яка необізнана з нашою архітектурою, не зможе відрізнити стилістику першого поверху від другого і сказати, що це надбудова», – підсумувала Бєлявська.
Нині в будівлі на вулиці Матвійчука, 63 розташовується сектор оформлення документів міграційної служби. В управлінні міграційної служби на запит «Полтавської думки» відповіли, що від ворожої атаки ступінь пошкодження будівлі складає 81-100 %. Питання відновлення чи консервації будівлі розвʼязуватимуть за результатами відповідних будівельно-технічних експертиз.
«Я бачила з вулиці, що там пошкоджений дах. Нічого критичного, на перший погляд, немає. Напевно, всередині постраждали стіни, можливо, пробита підлога, бо в 1957 році навряд чи клали бетонні перекриття. Тому, на мій погляд, це все ремонтуються, і не є незворотним. Це все можна відновити. Але для точного визначення потрібна думка профільних фахівців і якісне обстеження будинку зсередини», – вважає кандидатка архітектури Оксана Бєлявська.
У Департаменті культури Полтавської міської ради зазначили, що будівля на Матвійчука, 63 не має пам’яткоохоронного статусу. Втім, за історико-архітектурним опорним планом Полтави цей будинок рекомендований до збереження з постановкою на державний облік.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
