52 обʼєкти з археологічного Більського комплексу внесли до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Такий наказ опублікувало Міністерство культури 9 травня.
Для цього обстежили територію площею в сім тисяч гектар. Зокрема уточнили інформацію про всі обʼєкти, їхні межі та площу. Тож відтепер ця територія охороняється відповідно до закону і, наприклад, на ці ділянки власники чи користувачі землі повинні укласти охороні договори. Ба більше, без відповідного погодження на території забороняється вести земельні, будівельні, шляхові та інші види робіт.
«Чому треба це робити? Бо значна частина комплексу більш ніж 100 років розорюється. Здебільшого це курганні могильники, поселення. Ми зрозуміли, що лише отримання юридичного статусу памʼятки дасть змогу належним чином зберігати ці памʼятки. Зараз почастішали судові процеси щодо позовів прокуратури до органів охорони культурної спадщини або до власників з приводу того, що памʼятка археології розорюється, забудовується. В судовому процесі важливо мати ці документи. Тепер, відповідно, все це маємо», – сказав директор історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост 22 травня під час брифінгу.
За словами Ігоря Короста, серед 52 обʼєктів налічується 43 поселення здебільшого скіфського часу, а також пеньківської і черняхівської культури. Крім того, науковці паспортизували вісім курганних могильників. Серед них – один унікальний ґрунтовий на території, де раніше проводили етнофестиваль «Гелонфест». Ще вдалося задокументувати одну з оборонних споруд – південний вал, який розділяє територію Більського городища навпіл.
«Ця робота (з паспортизації – ред.) розпочалася 2016 року. Цю площу треба було обійти, дослідити, закласти невеликі розкопки. Робота проводилася не лише на території Полтавщини, а ще й Сумщини. Постійно були якість уточнення, зауваження, доповнення, і лише в останній рік активізувалася ця робота», – розповів Корост.
Загалом у складі комплексу налічується 55 памʼяток. Серед них планують виокремити три памʼятки національного значення, дві з яких – це західне і східне укріплення городища.
«Це феноменальні обʼєкти – і поодинці, і в складі всього комплексу. Ці території вражають науковців, особливо, коли представляємо цю інформацію на міжнародному рівні. І західне, і східне укріплення за своєю площею кожен більший, ніж Херсонес. […] У цілому лише Більське городище без його округи, для порівняння, це Полтава 90-х років або більше, ніж обласні центри Луцьк і Рівне. Це для розуміння площі, яку треба зберегти. Це не лише площа, яка обнесена оборонними спорудами. Це неймовірна інформація про епоху раннього залізного віку, і Більськ обовʼязково буде науково-дослідним центром із вивчення цієї епохи», – прокоментував директор заповідника.
Як розповів директор, складність дослідження виникає в тому, що комплекс за 60-70 кілометрів від кордону з Росією:
«Зрозуміло, що маємо певні пошкодження. Не деталізуватиму, але умови великої війни на цій території і люди відчули, і памʼяткоохоронці відчули, і дослідники також. Провели Lidar-дослідження на території цих обʼєктів. Детально їх зафіксували, оскільки розуміємо враховуючи близькість до території ворога, до кордону, то у будь-який момент існує загроза руйнації памʼятки».
Аби захистити памʼятки, керівництво заповідника планує працювати над тим, щоб внести їх до попереднього списку ЮНЕСКО. Для цього співпрацюють із Мінкультом.
«Згідно з показниками, памʼятка відповідає: по унікальності, по науковій інформації, ступеню збереження. Це навіть покращить ступінь збереження, оскільки більське городище заслуговує на таке пошанування», – додав Корост.
Також надалі планують виготовити паспорт на весь Більський археологічний комплекс. За словами директора, складність виникає в тому, що комплекс розміщений на території двох областей. Отож документацію доведеться погоджувати і в Полтавській, і в Сумській ОВА, а вже згодом – передавати на розгляд експертної комісії Мінкульту.
Головне фото: bilsk.com.ua
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
