У Полтавській області жоден заклад не потрапив до першої хвилі пілотування реформи старшої школи, водночас чотири заклади отримали майже 23 мільйони гривень державної субвенції на модернізацію навчальних кабінетів.
Із 1 вересня 2027 року в Україні повноцінно стартує реформа старшої профільної школи: навчання триватиме 12 років замість 11, після 9 класу учні обиратимуть, де хочуть здобувати освіту, – в академічних ліцеях чи професійних коледжах (ліцеях), а також вивчатимуть не всі предмети, як раніше, а ті, які оберуть самі. Але вже зараз ідуть приготування до переходу на таку модель здобуття освіти. У тексті ми розглянемо, на якому етапі цей процес у Полтавській області.
Заступниця міністра освіти й науки Надія Кузьмичова під час вебінару для журналістів повідомила, що з 1 вересня 2025 року в Україні починається перша хвиля пілотування реформи старшої профільної школи, і в ній беруть участь 30 закладів із 19 регіонів країни. Але Полтавська область до першої хвилі пілотування не потрапила. Така ж ситуація ще в кількох регіонах – Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській областях.
– У Полтавській області в першій хвилі пілоту з 1 вересня 2025 року немає шкіл. Нам потрібні в пілоти заклади, які мотивовані та добровільно цим зацікавилися. Відбір був відкритим. Відповідно, якщо (в області – ред.) немає закладів, то або не подавались, або не пройшли відбір, який здійснювався за координації та безпосередньої участі OECР (Організація економічного співробітництва та розвитку – ред.), – сказала Надія Кузьмичова.
Департамент освіти й науки Полтавської ОВА раніше повідомляв, що у 2025 році реформу старшої школи в області пілотуватимуть Зіньківський опорний ліцей № 1 Зіньківської міськради та Розсошенська гімназія Щербанівської сільради. А пізніше у відповіді на запит редакції підтвердив, що ці заклади не ввійшли до першої хвилі пілоту. На запитання, чому так сталося, заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко на виїзному брифінгу відповів:
– Кожен ліцей проходив верифікацію, депутатський корпус та міжнародні партнери враховували матеріально-технічну базу та демографічну ситуацію. З об’єктивних причин вони не ввійшли (до переліку пілотних шкіл – ред.). Якщо будуть якісь зміни, ми повідомимо обов’язково.
Надія Кузьмичова зауважила, що з 1 вересня 2026 року стартує друга хвиля пілотування, яка охопить до 150 закладів. Відбір заявок на другу хвилю розпочнеться наприкінці серпня – на початку вересня 2025 року.
Також вона розповіла, що у 2025 році держава виділила майже 1 мільйон гривень субвенції на впровадження реформи. Ця сума розподілена на дві частини:
За інформацією Департаменту освіти й науки Полтавської ОВА, яку він надав у відповідь на запит редакції, з держбюджету область отримала 22 мільйони 700 тисяч гривень на модернізацію навчальних кабінетів у межах реформи старшої школи «Профільна». Держава надала цю субвенцію на умовах співфінансування, з місцевих бюджетів виділили ще 3,9 мільйона гривень.
«Акцент у використанні субвенції – на створенні єдиного освітнього простору в закладі освіти (STEM-кластер). Це передбачає не лише оснащення кабінетів сучасним обладнанням, а й ремонт приміщень, який має бути здійснений коштом місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти субвенції вже надійшли до обласного та місцевих бюджетів Полтавської області», – йшлося у відповіді Департаменту освіти й науки.
За ці кошти заклади освіти Полтавщини зможуть обладнати кабінети біології, фізики, хімії, географії, математики та STEM-лабораторії сучасним лабораторним обладнанням, компʼютерною технікою й інтерактивними засобами навчання, новими меблями.
Субвенцію отримали чотири заклади освіти області, проєктні заявки яких відповідали критеріям і були відібрані спеціальною комісією з представників МОН та комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій:
Полтавська облрада в серпні 2024 року затвердила мережу закладів загальної середньої освіти, яка діятиме в області з 1 вересня 2027 року. За інформацією Департаменту освіти й науки Полтавської ОВА, вона включає 135 закладів – 81 академічний і 54 професійні ліцеї. Профліцеї будуть діяти на базі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко прокоментував, що кількість академічних ліцеїв в області протягом наступних двох навчальних років може зменшуватися, бо пріоритет – це побудова саме професійних ліцеїв (коледжів):
– Професійних ліцеїв значно менше, тому що їхнє запровадження дороговартісне. Але після закінчення таких ліцеїв випускники будуть мати не тільки змогу вступити до вишу, а й відповідну професію. До прикладу, у Нехворощанській громаді це буде професійний ліцей, який спрямований на отримання професії, – там готуватимуть механіків, автослюсарів, сільськогосподарських працівників.
Антон Чубенко зазначив, що в рамках підготовки до реформи в Полтавському регіоні приділяють увагу не лише навчальним закладам, а й працюють над станом доріг та закупівлею шкільних автобусів, які зможуть підвозити дітей до ліцеїв із віддалених населених пунктів:
– Ми постійно в колаборації (співпраці – ред.) з громадами та Міністерством освіти й науки робимо поповнення автопарку, це стосується й інклюзивних автобусів. І також ремонт доріг постійно на контролі, щоб діти у комфортних умовах могли доїжджати до своїх навчальних закладів.
Валентина Полторак, менеджерка швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який допомагає із впровадженням реформи, під час вебінару для журналістів підкреслила:
– Для того, щоб діти робили вибір професії усвідомлено, з 5 до 9 класу в кожній школі мають працювати кар’єрні радники – це вчителі, які ведуть відповідні курси. На цих курсах діти вивчатимуть свої інтереси та можливості, визначатимуться, які напрями їм цікавіші, а також відвідуватимуть підприємства.
За її словами, така практика розповсюджена в більшості країн світу, де є якісна загальна середня освіта.
– В Україні було багато спроб запровадити інститут кар’єрних радників. Зараз у межах реформи Нової української школи, підготовки до старшої профільної школи будемо запроваджувати цю модель, – сказала вона.
Проєкт DECIDE разом із Міносвіти відпілотували модель у 6 регіонах.
– Цюрихський педагогічний університет став партнером і розробив курс Jobs. Його впроваджували у 22 школах, у кожній із яких працював кар’єрний консультант. Крім того, був кар’єрний координатор у самій громаді, який налагоджував співпрацю з приватним сектором, бізнесом, щоб діти відвідували екскурсії, спілкуватися з професіоналами в різних професіях, – розповіла Валентина Полторак.
Протягом пілотування залучили до співпраці 110 бізнесів-партнерів – як локальні, так і великі національні компанії.
– Компанії зацікавлені, щоб українська молодь не їхала за кордон, а залишалася жити та працювати в Україні. Часто молодь не знає про кар’єрні можливості та рівень зарплати, який є на українських підприємствах. А він сьогодні на багатьох підприємствах є конкурентним з тим, що за кордоном, у Європі.
Також у закладах професійно-технічної освіти створили кар’єрні хаби. Антон Чубенко розповів, що в Полтаві відкрився кар’єрний центр, де відбувається профільна орієнтація випускників закладів середньої та професійно-технічної освіти.
– Завдяки швейцарсько-українському проєкту DECIDE (Децентралізація для розвитку демократичної освіти – ред.) на Полтавщині пілотуємо посаду кар’єрного радника. Кар’єрні радники працюють в окремих закладах пілотних громад. У деяких громадах створені кар’єрні хаби, куди кар’єрні радники приводять здобувачів освіти, й там вони знайомляться з різними професіями, – прокоментувала регіональна експертка швейцарсько-українського проєкту DECIDE Марина Єщенко та додала, що мова йде про Решетилівську, Терешківську, Білоцерківську громади Полтавщини.
Менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак зауважила, що багато підлітків в Україні обирають саме вищу освіту.
– Основна ідея реформи в тому, щоб діти повірили у професійну освіту та щоб відсоток тих, хто для себе її обирає, збільшився. В економічно успішних країнах – Німеччині, Австрії – відсоток дітей, які обирають професійну освіту, становить 65 %, а у Швейцарії – 70-75 %. Коли ми розповідаємо швейцарським колегам, що нам у кожній громаді потрібен ліцей, вони цього не розуміють. Бо у них багато поколінь ходять у профтехи, в них є дуальна освіта.
Дуальна освіта працює так: наприклад, 15-річна людина може працювати на підприємстві три дні на тиждень, а два дні – навчатися в найближчому до дому профтесі.
– Але ці профтехи кардинально відрізняються від того, що є в Україні, – вони величезні, з сучасним обладнанням. Держава багато інвестує в них. Це 2-3 тисячі дітей, які потім здебільшого залишаються працювати на підприємствах, котрі для себе обрали, – коментує Валентина Полторак.
Вона підкреслила, що базова школа (з 5 до 9 класу) має співпрацювати з профтехами, возити дітей туди на екскурсії.
За кордоном в учнів є можливість проходити практику на підприємствах протягом 2-3 днів. Наприклад, учні 8-9 класів у Швейцарії, коли роблять кар’єрний вибір, під час навчального року можуть піти з уроків, щоб проходити практику на підприємстві. Там бізнес забезпечує такі можливості.
– Поспілкувавшись протягом останнього навчального року з представниками бізнесу, не бачимо перешкод, щоб така система поступово впроваджувалась і в Україні. Але потрібно багато законодавчих змін, – зазначила менеджерка проєкту DECIDE.
Нагадаємо, «Полтавська думка» розповідала про суть реформи старшої школи. Також дізнатись про реформу можна на сайті «Профільна».
Головне фото: ukraina.info
