Між собою місцеві археологи жартують, що Оржиччина – «батьківщина» мамонтів (принаймні на Полтавщині). Воно й не дивно, адже нещодавно до обласного науково-дослідного центру у сфері археології зателефонували з Оржицької громади й покликали подивитися, що знайшли місцеві під час розкопок глинища. А знахідкою цією виявився бивень мамонта. До речі, вже не вперше за останні 20 років.
Про знайдені рештки до Центру повідомила місцева жителька Наталія, яка цікавиться історією свого краю й відразу зрозуміла, що археологам ця знахідка може бути цікавою. Жінка розповіла, що випадкову знахідку, схожу на бивень, виявили під час копання глини на околиці лісового масиву.
Директор Центру охорони та досліджень памʼяток археології Вʼячеслав Шерстюк розповів, що бивень знайшли біля Зарогу, що в Оржицькій громаді, на схилі берега річки Оржиця. Біля села є глинище, в якому люди багато років беруть глину для побутових господарських потреб.
Із фото, яке отримали археологи, знахідка дійсно була схожа на бивень мамонта, тож вони запланували туди поїхати. Співробітник центру Михайло Коваленко обстежив її на місці й, дійсно, вона виявилася бивнем мамонта, але без інших кісток. Шерстюк каже, що, можливо, там є якісь ще, але вони можуть лежати й на відстані одного метра від бивня, а можуть – і на відстані ста метрів.
«Там був один бивень, досить великих розмірів. Його край був обламаний людьми, які раніше вже брали там глину. На жаль, взяти його для музейної експозиції не вдасться. Ми змогли законсервувати невелику його частинку, але він непридатний для експозиціонування, бо розташовувався в дуже верхніх шарах ґрунту, буквально пів метра від поверхні, а це дуже не сприяє тому, щоб зберігся кістковий чи роговий матеріал», – розповідає директор Центру.
За його словами, бивень має пластинчасту основу та складається з часток, «схожих на дерево на спилі». Тільки от, каже Вʼячеслав, дерево тримається купи, а бивень із часом розхитується, тож він тримався купи доти, доки лежав у землі. Археолог говорить, що частину знахідки спробувати просякнути спеціальним розчином, але й це не допомогло. Фахівці її забрали, але вона не збереглася в якомусь комплексному стані.
Бивень наразі в Центрі, але він вже не такий, як на фото, а у вигляді лусочок. На фото ж – частину того, що вдалося законсервувати, але це вже – не «первісний» вигляд.
«Тому саме цей зразок взяти не вдалося. Є пластинка, є деталі, але сказати, що це музейний експонат, на жаль, не можна. Він уже, якщо чесно, не має якоїсь великої музейної цінності, але сам факт виявлення цікавий, і приємно, що люди звертають на це увагу та знають, куди повідомляти», – додає Шерстюк.
У науково-дослідному центрі говорять, що ця знахідка – не перший палеолітичний слід на Оржиччині. Наприклад, у вересні 2005 року до археологів звернувся тодішній голова районної ради й повідомив, що на території карʼєру Тарасівського цегельного заводу знайшов кістки мамонта. А за кілька днів до цього місцеві школярі передали до районного музею кілька уламків бивня мамонта, які теж походили звідси.
Вʼячеслав Шерстюк розповідає, що через те, що ті знахідки лежали на глибині понад пʼять-шість метрів від поверхні, вони добре законсервувалися, тому їх вдалося зберегти, зібрати окремі фрагменти й передати до Оржицького музею, а те, що вже знайшли й законсервували археологи, – до Полтавського краєзнавчого музею.
«Ми навіть розраховували, що, можливо, ми знайдемо там якісь археологічні елементи, знахідки, тобто сліди стародавньої стоянки, оскільки там був певний прошарок, який вказував на те, що якраз у ньому й перебували ці кістки. Була така думка, але, на жаль, не підтвердилися ці наші сподівання».
«Це все музеєфікували також як залишки палеофауни в Тарасівському карʼєрі – це кісткові рештки мамонтової фауни, вони перебували, умовно кажучи, на своєму рідному шарі, який був ще 10-20 тисяч років тому, коли мамонти ще існували. Оце він у майбутньому перекрився пʼятьома-шістьома метрами суглинку, який принесла морена, тобто льодовик. Тому й було таке сподівання, що збереглася така органічна лінза, що там, можливо, якісь ще археологічні знахідки будуть, але, на жаль…» – каже Шерстюк.
А от бивень, який минулого тижня знайшли біля Зарогу, на думку археолога, найімовірніше, перебуваючи в суглинку (ґрунт, що складається переважно з піску, мулу й невеликої кількості глини), повернувся разом із льодовиком, тобто був уже переміщений. Наприклад, сам кістяк мамонта міг бути в іншому місці.
«Найімовірніше, що оцей ґрунт, камені, валуни, кістки, які штовхав перед собою льодовик, або вимивав потім, коли танув, то ця кістка, найімовірніше, має таку природу походження. Тобто вона вже переміщена», – додає Вʼячеслав.
Археолог говорить, що дедалі рідше трапляються такі знахідки. Інколи їх виявляють, коли розривають великі території під гірничовидобувні карʼєри, наприклад, як у Горішніх Плавнях.
Там є музей, і в ньому, на думку Вʼячеслава, доволі представницька й цікава колекція палеофауни, яку раніше «більш-менш» поповнювали. Нині – рідше, але теж поповнюють викопними рештками тварин, але це інші умови залягання, інші періоди.
«Там, наприклад, це швидше період, коли ще було сарматське море, тобто ще більш давні. А от саме такі, як оцей, що вони жили поруч із людьми, то це якраз правий берег Сули. Він найсприятливіший для пошуку палеобіологічних знахідок. Ми навіть так піджартовували, що поки що Оржиця – така собі “батьківщина“ мамонтів. Поки що тут найчастіше трапляються такі знахідки», – каже археолог.
Чоловік також додав, що пізніше, після публікації останнього посту про знахідку на Оржиччині, до Центру написав місцевий житель, який знайшов перші кістки в Тарасівці, ще у 2005 році, й сказав, що в нього, начебто, збереглися ще зуби й плечові кістки, й він, імовірно, готовий передати їх до музею.
Шерстюк каже, що в будь-якому випадку археологи намагаються перевіряти всі знахідки, про які повідомляють, навіть якщо їм не вдається щось зберегти для музею.
«А раптом у майбутньому там виявиться якась Гінцівська стоянка чи інша», – сподівається археолог.
Всі фото: Центр охорони та досліджень пам’яток археології
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
