У центрі протезування «Ортопед» у Полтаві військові та цивільні завдяки державній програмі можуть безоплатно отримати протези, ортези, ортопедичне взуття та устілки, а також пройти реабілітацію. Про те, як відбуваються процеси реабілітації та протезування, фахівці підприємства розповіли «Полтавській думці».
Старша фізична терапевтка реабілітаційного відділення центру Вікторія Логвиненко говорить, що раніше «Ортопед» був державним протезним заводом, а тоді його приватизували та додатково створили на його базі реабілітаційне відділення на 29 ліжок. За її словами, відділення найближчим часом планують розширити до 48 ліжок.
Центр на вулиці Монастирська, 10 почав свою роботу у квітні 2025 року, за цей час реабілітацію пройшли 80 людей.
Ортопед-травматолог Владислав Єпіщенко розповідає, що у виробництві протезів центр використовує складники переважно європейського виробництва. Компоненти в Україні практично не виготовляють, зазначає лікар. Протез виготовляється протягом 40 робочих днів.
– У Полтавській області ми єдині, хто займається саме протезуванням верхньої кінцівки, – уточнює він.
За державною програмою українці мають право отримати три протези для руки різних видів – механічний (найпростіший з усіх), міонічний і біонічний.
– У міонічному протезі є зовнішнє джерело енергії (скажімо так, батарейка), електродвигун і датчики, які дозволяють людині відкривати, закривати кисть, повертати променево-зап’ястковий суглоб. Тобто це вже протез з електронним керуванням, – продовжує розповідь ортопед-травматолог.
Щоб користувач міг керувати міонічним протезом, йому встановлюють датчики на певні групи м’язів, але такий протез не допускає програмування, тому існує невелика кількість рухів, які він може виконати.
На відміну від міонічного, який за будовою набагато простіший, біонічний протез має можливість програмування, тож виробник завантажує в нього певні алгоритми рухів та види хватів. Користувач за допомогою телефона чи планшета підключається до протеза через блютуз і може обрати, які види хвату їй потрібні в житті, або навіть самостійно створити власні.
– Серед біонічних є моделі, у яких кожен палець по два рази згинається, майже повністю повторює руку людини, і вони коштовні. Для військових держава виділяє фінансування на біонічні моделі, які заходять в державні кошториси без питань.
Є накази Мінсоцполітики, за якими поступово, з певним інтервалом, людина має право отримати всі три протези.
– Протезування починається з механіки, потім – міоніка, а коли людина опановує це на достатньому рівні, можна вже на біоніку переходити, – коментує Владислав Єпіщенко.
Лікар уточнює, що для ніг біонічних і міонічних протезів як таких не існує:
– Є колінні вузли з електронним керуванням для зміни темпу ходи, для відстежування, скільки людина находить (за день – ред.), та передачі інформації на мобільний телефон.
На запитання, скільки знадобиться часу людині, щоб навчитися користуватися протезом, ортопед-травматолог відповідає, що тут все індивідуально:
– Є люди, яким даєш протез – і вони на наступний день вже ходять із ним більш-менш адекватно. А є люди, які ніколи не навчаться користуватися протезом передусім через психологічні моменти.
Зазвичай таке трапляється тоді, коли через довготривале захворювання, серйозні поранення чи ускладнення людина не може запротезуватися протягом кількох років.
– І через 2-3 роки людину поставити на протез дуже складно. У більшості випадків це закінчується тим, що людина каже: «Ні, мені на кріслі колісному зручніше, я буду їздити на ньому». Бо вона до нього вже звикла. На щастя, зараз так буває нечасто, бо військові переважно вмотивовані стати на ноги, бути більш активними.
За словами ортопеда-травматолога, процес протезування запускається вже за 1-1,5 місяця після втрати руки чи ноги:
– Якщо все загоїлося (важливо, щоб не було рани в ділянці, яка контактує з протезом – ред.), приблизно місяць людина готується до реабілітації, проходить курс реабілітації, а тоді готується до протезування. Через півтора-два місяці пацієнт уже отримує протез, починає на ньому ходити.
Лікар додає, що протягом 1-1,5 року кукса ще буде змінюватися – періодично збільшуватися чи зменшуватися в об’ємах, і це природний, фізіологічний процес після втрати кінцівки.
У державній програмі передбачений ремонт протеза, коли змінюється об’єм кінцівки й користуватися протезом надалі стає неможливо.
– Тоді зменшується куксоприймач, який взаємодіє безпосередньо з куксою. Ремонт відбувається досить швидко – від кількох днів до двох тижнів, – коментує фахівець.
Владислав Єпіщенко каже, що протез може прослужити від двох до чотирьох років, в середньому – три:
– Це навіть у постанові прописано, що є гарантійний термін експлуатації – три роки. І кожні три роки людина має право за державною програмою отримати новий протез. Держава виділяє достатньо коштів, щоб забезпечити цивільних та військових якісними протезами, які свої три роки «відходжують» практично без нюансів.
Якщо цивільна особа хоче отримати протез, то може звернутися до сімейного лікаря, ЦНАПу, найближчого відділення соціального захисту населення чи до сільської ради (якщо це невеликий населений пункт). У військових процес відбувається через військовий шпиталь.
Щоб пацієнт пройшов протезування, у нього для цього повинні бути документи, які підтверджують, що він потребує цієї процедури. Якщо мова йде про цивільну особу, вона повинна отримати групу інвалідності та мати підтверджений діагноз. Якщо про військовослужбовця – медичний підрозділ військової частини має надати направлення, документи про те, що він отримав поранення у зв’язку з захистом Батьківщини, та медичний висновок на забезпечення.
– Обов’язково – і військова, і цивільна людина – з цими документами повинна звернутися до Фонду соціального захисту людей з інвалідністю. Бо саме цей фонд виписує електронні направлення і є гарантом від держави, що людина буде запротезована, – пояснює ортопед-травматолог.
Старша фізична терапевтка «Ортопеда» Вікторія Логвиненко розповідає, що фахівці центру займаються фізичною реабілітацією людей, допомагають їм відновитися за допомогою руху та повернутися до звичного життя. Реабілітологи готують пацієнтів до протезування та допомагають їм стати на протез.
Вікторія Логвиненко та її робота з пацієнтом
– У нас стаціонарне відділення, ми госпіталізуємо пацієнтів, для кожного пишемо індивідуальний план реабілітації. З пацієнтом працює мультидисциплінарна команда спеціалістів, яка контролює стан людини майже цілодобово у процесі протезування, – розповідає терапевтка.
Ерготерапевтична кухня з допоміжними засобами для адаптації пацієнтів до звичного життя та відновлення навичок самообслуговування
Вікторія Логвиненко пояснює, що реабілітаційний курс стартує від 21 дня, а далі усе залежить від стану пацієнта – скільки пройшло часу після травми, де лікувався перед цим, чи отримував ще реабілітаційні сесії. Нерідко протягом першого року після протезування людині необхідні кілька реабілітаційних сесій.
Під час таких сесії йде робота над збільшенням сили м’язів та толерантності до фізичного навантаження, попередженням контрактур (обмеження руху) в суглобах, проводиться компресійна терапія, щоб впоратись із набряками кукси, та робота з рубцями, оксигенотерапія в басейні.
Крім реабілітації, пов’язаної з протезуванням, також у центрі «Ортопед» реабілітують військових після акубаротравм (мінно-вибухових контузій).
– Тоді потрібне відновлення балансу, координації рухів та когнітивних функцій. Така людина може бути розсіяною, в неї можуть виникати проблеми з тиском, на це звертаємо увагу, – говорить фахівчиня.
Вікторія Логвиненко радить приходити на реабілітацію разом із рідними:
– Коли відбувається сесія з фізичним терапевтом чи ерготерапевтом, родичам не варто говорити: «Ви тут займайтеся, я вас залишу, повернусь, коли закінчите». У такі моменти навпаки – потрібно залишитися, ставити питання, ми інтегруємо родичів у процес, пояснюємо та показуємо їм усе необхідне.
Пацієнти отримують три реабілітаційні години на день протягом свого курсу, за необхідністю таких курсів може бути 4 протягом року.
– Людина повинна не лише розраховувати на те, що є можливість 4 рази на рік відвідати реабілітаційний центр, а запам’ятовувати й займатися також самостійно вдома. Коли ми виписуємо пацієнтів, то даємо рекомендації. Також треба вивчати питання, зараз у доступі є безліч відеороликів із комплексом рухів, – підкреслює терапевтка.
Реабілітологиня наголосила, що будь-яка людина має займатися спортом, щоб бути здоровою, це ж стосується й людей із протезом – треба зробити спорт стилем життя, щоб підтримувати свій організм.
Заняття у басейні
Вона додала, що загалом вважає за потрібне проводити просвітницьку роботу в суспільстві щодо того, як поводити себе з військовослужбовцями чи ветеранами, починаючи ще зі шкіл.
– Якщо бачите на вулиці ветерана з протезом, можна просто показати жест вдячності або підійти й подякувати. Якщо ви знаєте цю людину, можна ставити прості питання: як тобі протез у користуванні, який у тебе колінний вузол.
Вікторія Логвиненко згадала про випадок, який нещодавно стався у Миргороді:
– Пані на вулиці підійшла до військового зі 116-ї бригади ТрО у шортах і сказала: «Не потрібно виставляти свій протез на показ. Мало того, що рука страшна, ще й протез видно! Не міг штани одягти?!» Люди повинні розуміти, що з протезом ноги у штанах ходити важко (бо вони можуть сковувати рухи), у шортах зручніше.
До реабілітаційних послуг, які надає «Ортопед», входить напрям соціалізації пацієнтів у суспільстві.
Риболовля під час реабілітації
Для них влаштовують вилазки на риболовлю, іпотерапевтичні заняття (їзда на конях з персональним тренером), різноманітні майстеркласи, заняття з гончарства, спортивні активності (теніс, більярд), екскурсії культурними місцями.
Заняття спортом у центрі
Фото надала Вікторія Логвиненко
