20 жовтня – Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. У Міністерстві охорони здоров’я говорять, що у 95 % випадків це захворювання можна вилікувати, якщо виявити його на ранньому етапі. Полтавська хірургиня-онкологиня та мамологиня Оксана Муковоз розповіла, як самообстежуватися, коли потрібно звертатися до лікарів та де в Полтаві можна зробити мамографію.
За словами лікарки, вважають, що найсприятливіший час для обстеження, мамографії чи УЗД – перша фаза менструального циклу (з першого дня менструацій і до овуляції). Якщо пацієнтка відчуває дискомфорт чи біль у грудях, то, звісно ж, може звертатися до лікарів і в другій фазі (після овуляції та до першого дня наступних менструацій). Пані Оксана говорить, що ніяких особливих кроків для підготовки до походу до мамолога, як і для проходження мамографії, немає. Хіба що моральна, якщо пацієнтка хвилюється щодо походу до лікарні.
За рекомендацією МОЗ, із 30 років жінки мають щороку проходити огляд у мамолога та робити УЗД. Після 45 років ще й мамографію. Хірургиня-онкологиня додає: саме з 2025 року змінилися деякі нормативи щодо проходження первинної мамографії – раніше це робили вже з 40 років. До 30 років дівчата теж можуть звертатися до мамолога, але зазвичай це відбувається після направлення гінеколога.
«Але якщо пацієнтці, наприклад, 20 років, і є підозри на злоякісний процес, то ми все одно робитимемо мамографію. Це вже буде не скринінговий, а діагностичний метод для встановлення діагнозу. Однак це визначає мамолог – коли потрібно робити мамографію, а коли – ні», – говорить лікарка.
Оксана Муковоз говорить, що в Полтаві шість мамографів у комунальних медзакладах міста, обстежитися на яких можна безплатно. Отож зробити це можна у:
Потрапити на обстеження можна за електронним направленням від мамолога, гінеколога чи сімейного лікаря.
За словами лікарки, є комплекс звичок, які можуть позитивно вплинути на здоров’я молочних залоз. Наприклад, здорове харчування, дотримання графіку сну (коли жінка не пізно лягає спати, не працює вночі, висипається), заняття спортом, підтримання гігієни, підтримання ментального здоров’я в нормальному стані.
«Сексуальне здоров’я також дуже важливе. Якщо чоловік жінки, наприклад, на війні, то мало того, що вона на тривалому стресі, та ще й не має статевого життя. Звісно, це не покращує функції наших молочних залоз. Це, звісно, не стовідсоткова проблема, яка сприяє виникненню хвороби, але може стати одним із пунктів», – говорить пані Оксана.
Окрім цього, на здоров’я грудей впливає й білизна, яку носить жінка. За словами мамологині, вона обов’язково має бути комфортною, водночас відчуття комфорту для всіх різне. Однак є кілька «правил».
«Якщо груди великі – білизна має бути підтримувальною. Якщо невеликі – можуть бути банальні топи. Головне, щоб білизна не перетискала груди, не лишала «вм’ятин» на спині чи плечах, бо це дуже погано».
Відсутність бюстгальтера на тілі на розвиток хвороби не впливає абсолютно ніяк. Навпаки, за словами лікарки, якщо дівчині комфортніше без білизни – це добре, й позитивно впливатиме на кровопостачання й лімфовідтік. Однак великі груди все ж краще підтримувати, адже це розвантажуватиме спину, тож та менше болітиме.
До факторів ризику, як говорить пані Оксана, відносять раннє переривання вагітності, раннє настання менструацій (у дев’ять-десять років) та пізню менопаузу (після 60 років).
Жінкам, які мають спадкову схильність до онкозахворювань, необхідно частіше й раніше починати проходити обстеження.
«Якщо в дівчини мама захворіла на рак молочної залози в 40 років, то їй необхідно починати щороку обстежуватися в мамолога, робити мамографію та УЗД раніше на п’ять років – тобто вже в 35», – говорить Оксана Муковоз.
За словами хірургині-онкологині, не можна сказати точно: якщо дівчина носить ген мутації, то в неї буде злоякісне утворення. Однак для цього потрібно проходити тестування.
«Ті гени, які передаються, а це BRCA1 і BRCA2, – це не лише про рак молочної залози, це гени-мутанти й раку яєчників, лімфопроліферативних захворювань, раку шлунку. Носії цих генів можуть захворіти на будь-який з цих раків, а можуть і не захворіти», – говорить лікарка.
Саме концентрація цих генів показує, якою є ймовірність, що в жінки може виникнути якесь із цих захворювань. Окрім цього, говорить лікарка, на це ще й впливають зовнішні фактори.
Наприклад, якщо в жінки є гени мутації, але немає супутньої патології (гінекологічного чи ендокринного захворювання, які можуть повпливати на тканини молочних залоз), ризик захворіти буде меншим. Наявність таких патологій цей ризик підвищує. До того ж, додає онкологиня, шкідливі звички, зокрема куріння й вживання алкоголю, теж «підтягують» хворобу, якщо є ген мутації.
Профілактувати рак, говорить пані Оксана, не можна. Саме тому лікарі рекомендують проходити тестування генів BRC1 і BRC2.
«Але це вирішує лише лікар. Я не всім призначаю цей аналіз, і не тому, що він дорогий. Він коштує близько 16 тисяч гривень, але його здають один раз на все життя. Це дві пари гарних чобіт, так? Але чобітки ми зносимо, а ці результати залишаться з нами, як і розуміння того, за чим нам треба спостерігати чи що лікувати», – додає онкологиня.
Окрім самообстеження та раннього виявлення захворювання, є ще один спосіб «профілактування» раку молочної залози, однак його пропонують жінкам лише у випадку, якщо і перший, і другий ген виявляються генетично скомпрометовані. В Україні немає юридичного наказу, який би зобов’язував проводити цю операцію обов’язково, тому лікарі можуть лише пропонувати її жінкам, яким це необхідно. Далі все залежить від згоди пацієнтки.
Загалом лікарка рекомендує самотужки обстежувати груди раз на місяць. Краще це робити під час прийняття душу, адже так рукам легше «ковзати» по залозах та відчути якесь ущільнення. Мамологиня говорить: якщо є якісь новоутворення, їх знаходять дуже швидко. Навіть, додає, інколи пацієнтки їх швидше знаходять, аніж їх виявляють на профогляді в гінеколога.
Ущільнення – не єдине, з чим жінки мають звертатися до мамолога. Йти до лікарні також необхідно, якщо виникає біль у молочних залозах, і цей біль не постійний, а періодичний, не пов’язаний з менструальним циклом, а особливо – якщо виникає лише в одній залозі. Також приводом для звернення може стати асиметричність грудей (якщо одна із залоз стала більшою).
«Сосок для нас також індикатор, особливо, якщо він раптово втягнувся. Виділення з них – також погана ознака, однак виділення бувають різні. Якщо вони є – ми йдемо до лікаря, він дивиться, аналізує, бере мазки, а тоді вже говорить, погані це виділення, чи ні. Однак, якщо виділення кров’янисті – це точно погана ознака», – говорить хірургиня.
Окрім цього, варто звертати увагу на шкіру: якщо вона стала схожа на «лимонну шкірочку», чи на ній з’явилися «втяжіння», то з цим теж варто звернутися до лікарів.
«Усе, що ми робимо, спрямоване на те, щоб не пропустити початок захворювання, виявити його на первинній фазі. Тоді, коли ми точно можемо його вилікувати. Приймати якісь чудові пігулки або жити суперправильним життям і так профілактувати рак, на жаль, ми не можемо. А під час війни ми можемо бути спортивними, добре харчуватися, щороку ходити до лікаря, але одну ніч не поспати, коли на Полтаву летять “шахеди”, і ця одна ніч може дати викидання кортизолу, адреналіну, підвищення пролактину й порушення ділення клітини в тканині молочної залози».
За спостереженнями Оксани Муковоз, від початку війни кількість онкозахворювань через постійний підвищений стрес зросла. Це лікарка помітила, коли до неї на обстеження почали приходити жінки з прифронтового Харкова два роки тому. Чимало з них перші кілька тижнів сиділи в укриттях, ховаючись від обстрілів. Тоді онкологиня виявила рак у багатьох пацієнток, які до неї зверталися.
Водночас мамологиня помітила, що в жінок змінилося ставлення до свого здоров’я, і вони все частіше звертаються до лікарів, якщо щось знаходять.
«Дівчата почали прискіпливіше до себе ставитися. Покоління змінилися, медицина стала доступніша. Багато жінок поїхали за кордон, і коли повертаються додому, нехай у відпустку, то швидко роблять “чекап” (комплексне обстеження загального стану здоров’я – ред.), і вони дуже бояться знайти якусь хворобу, бо бояться хворіти за кордоном. Усі говорять, що там медицина не настільки доступна, та й в Україні краще в контексті комунікабельності, контактності лікарів», – додає лікарка.
Оксана Муковоз говорить, що чула чимало міфів про «спеціальні креми», вітаміни й БАДи (біологічно активні добавки до їжі), які нібито профілактують рак. Звісно ж, це не так.
«Чула про препарати від мастопатії, які теж ніби профілактують. Насправді – ні. Вони профілактують лише погіршення самої мастопатії, яке може викликати рак, але вони все-таки профілактують занедбаність мастопатії», – додає лікарка.
Мамологиня також говорить, що деякі люди вважають, що тривале перебування на сонці може «спровокувати» рак грудей. Однак і це неправда. Довге перебування на сонці дійсно підвищує ризик розвитку раку шкіри, однак не молочних залоз.
Лазерна депіляція зон під пахвами теж не сприяє розвитку онкозахворювання.
«Деякі дезодоранти, які містять алюміній, можуть викликати закорковування потової залози, таким чином порушуючи лімфодренажний відтік під пахвами. Може статися застоювання лімфи, збільшення лімфатичних вузлів та погіршення мастопатії. А її погіршення може призвести підвищити ризик захворіти на рак. Але це ж ним потрібно користуватися з ранку й до вечора, щоб таке сталося», – розповідає Оксана Муковоз.
Мамологиня говорить: якщо жінка боїться йти до мамолога чи онколога, то потрібно сходити хоча б на УЗД. Звідти фахівець їх скерує вже далі.
«Поза страуса – не найкраща поза щодо своїх молочних залоз. Завжди потрібно знати хворобу й відразу починати з нею боротися. Або знати, що в тебе все зараз гаразд і розробити план, коли й до яких лікарів ходити: чи достатньо гінеколога, чи потрібно ще й до мамолога», – говорить Оксана Муковоз.
Лікарка також додає: чим раніше вдасться виявити проблему, тим більший відсоток її виліковності, і чим швидше її знайдуть, тим кращі шанси її побороти.
Фото: «Суспільне. Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
// Переключение языка
