Міністерство оборони України розпочало підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців. Як розповів міністр оборони Денис Шмигаль, головна новація полягає у встановленні чітких термінів служби – від одного до п’яти років.
Для контрактів тривалістю 2-5 років передбачатиметься річна відстрочка від мобілізації після завершення служби (як і для «Контракту 18-24»). Для однорічного контракту такої можливості не буде.
– Після ухвалення законодавчих змін контракти зможуть підписати всі захисники та захисниці. І ті, хто вже є частиною війська, і ті, хто буде долучатися до нього в майбутньому, – повідомив Денис Шмигаль.
Також у Міноборони планують, що нові контракти включатимуть підвищення щомісячних виплат, доплати за дефіцитні спеціальності, додаткові щомісячні виплати за участь в операціях, бонус за підписання, який збільшується залежно від терміну контракту, та розширення соціального пакета.
Денис Шмигаль повідомив, що Генштаб та Міноборони провели 5 досліджень та опитувань серед військовослужбовців, на підставі чого визначили базову оплату для захисників у 50-60 тисяч гривень після підписання контракту.
Президент Володимир Зеленський поінформував, що наразі йде пошук джерел фінансування та підготовка нормативної бази для цієї реформи.
– Ми вивчили розуміння, що базовим фінансовим забезпеченням для контракту в армії може бути 50-60 тисяч гривень. Це без всіх тих додаткових речей, які ви знаєте – щодо першої лінії, другої лінії, в час війни або в інший час. Тобто це така базова цифра, на яку ми розраховуємо, – сказав Зеленський.
Перший заступник голови комітету ВР із питань бюджету та депутат від фракції «Батьківщина» Іван Крулько прокоментував виданню NV, що в бюджеті на наступний рік не передбачені кошти на подібні ідеї.
– Нам потрібно працювати над тим, щоб європейські партнери надали Україні кошти заморожених російських активів, які можна буде використовувати в тому числі на такі ініціативи. Треба буде шукати додатковий ресурс для того, щоб реалізувати ідеї законопроєкту про одноразову виплату військовозобов’язаним при підписанні контракту з ЗСУ, – зазначив Крулько.
Залежно від того, який контракт підписує військовозобов’язаний, він отримуватиме відповідну суму «підйомних» для того, щоб розуміти, що його родина буде забезпечена. Іван Крулько розповів, що кошти надходитимуть одразу при підписанні контракту. На його думку, такий фінансовий інструмент заохочення кращий, ніж коли людей на вулицях забирають примусово.
Міністр оборони України Денис Шмигаль наголосив, що ця реформа передбачає можливість обрати як посаду, так і військову частину. Щоправда, норма містить примітку: лише в межах визначеного переліку дефіцитних посад.
Крім того, як зазначив Шмигаль, для впровадження нової моделі контрактів необхідні зміни до законодавства й низка постанов Кабміну. Документи вже перебувають на узгодженні та їх планують винести на публічне обговорення на початку 2026 року, сказав міністр оборони.
Ветеранка та письменниця Аліна Сарнацька в розмові з виданням DW звернула увагу на несправедливість підходу у впровадженні нових контрактів для військових:
– Кожен рік умови долучення до війська покращуються і тим, хто хоче прийти зараз, – хоч зірочку з неба, а в найгіршому положенні залишаються люди, які долучилися до армії ще до 2022-го.
Вона навела приклад одного морського піхотинця, в якого у 2022 році мав закінчитися п’ятирічний контракт, але він у війську вже 8,5 року. З огляду на умови нових контрактів його термін служби становитиме щонайменше 10,5 року, тоді як у потенційних новобранців – лише два.
– Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь – від трьох із половиною, – зазначає Сарнацька.
Вона вважає, що якби метою держави була відповідь на очікування військових, які сьогодні перебувають у лавах ЗСУ, чиновники вийшли б саме з пропозицією чітких термінів служби, а не нових контрактів. На думку Аліни Сарнацької, нинішня ж ініціатива спрямована насамперед на залучення новобранців до армії:
– Це спроба відкласти демобілізацію ще на два роки, водночас створити враження, ніби будуть запроваджені терміни служби, й цим мотивувати нових людей долучитися, а старих – не йти в СЗЧ, а підписати контракт і ще потерпіти.
Ветеранка вважає, що це навряд чи спрацює, адже серед військових помітна недовіра до системи й побоювання, що обіцяне звільнення в разі підписання цих контрактів не настане, а цивільних відлякує від армії насамперед реальне скрутне становище захисників і захисниць.
– Люди не сліпі – вони бачать несправедливе ставлення до військових, відсутність демобілізації та образу успішного ветерана, який має повагу, комфортні умови для бізнесу та родини, – каже Сарнацька.
Аліна Сарнацька звертає увагу на можливість вибору частини та посади серед переліку дефіцитних, що, на її думку, означатиме насамперед виконання задач на лінії фронту.
– Вірогідно для чинних військових це означатиме службу умовно в штурмовій піхоті за умови, що вони зможуть перевестися. Тобто це інструмент для мобілізації нових і заохочення переводів «в штурмовики» для чинних військовослужбовців. Але не всі чинні військовослужбовці мають здоров’я для таких умов служби, – коментує ветеранка.
Військовий Сергій Гнезділов, який служить із 2019 року та у вересні 2024-го публічно пішов у СЗЧ, щоб у такий спосіб привернути увагу до потреби встановити терміни служби, відреагував на ідею нових контрактів із більшим позитивом. Він назвав її «величезним кроком уперед» і привітав відновлення дискусії про терміни служби. Водночас Сергій Гнезділов закликав владу до посилення відповідальності за ухилення від служби та продовження амністії по СЗЧ.
«Чи могли ми уникнути катастрофи під назвою “300 тисяч СЗЧ”? Могли. Але не уникнули. Терміни служби – реальність. Просто варто було спільно вимагати рішень, а не вестися на провладні байки», – написав він у фейсбуці.
Військовий адвокат Олег Леонтьєв прокоментував виданню «Фокус», що ініціатива президента Володимира Зеленського щодо переходу мобілізованих на контрактну службу з фіксованими термінами є принципово правильною. Однак вона містить суттєві прогалини, які можуть призвести до дискримінації військовослужбовців, яких мобілізували у 2022 році.
– Ці люди вже відслужили майже чотири роки. За новими правилами, щоб отримати право на демобілізацію та однорічну відстрочку від повторної мобілізації, їм потрібно підписати контракт щонайменше на два роки. Тобто фактично – ще два роки служби після чотирьох років на фронті. Це виглядає несправедливо, – підкреслює він.
Олег Леонтьєв наголошує: відсутність перехідних положень для ветеранів 2022-2023 років є критичною прогалиною.
– Я не бачу регулювання, яке б виключало цих людей з обов’язку підписувати дворічний контракт для виходу на демобілізацію. Нарікання з цього приводу серед військових – дуже суттєві, – додав адвокат.
Експерт також наголошує, що наразі встановлено мінімальний термін контракту у два роки, щоб отримати надалі відстрочку від мобілізації. Однак до 2022 року була інша ситуація.
– Раніше, до 2022 року, існували строкові контракти на пів року. Людина могла підписати короткий контракт, виконати бойове завдання, звільнитися – й сама вирішувати, коли повертатися. Як правило, вони поверталися. Бо їх кликали побратими, бо була мотивація, бо вони бачили сенс, – пояснює військовий адвокат.
На його думку, повернення до практики короткострокових контрактів, наприклад, на 6-12 місяців із правом продовження могло б стати ефективним інструментом утримання мотивованого особового складу.
Водночас Олег Леонтьєв позитивно оцінює загальний напрямок реформи:
– Ключове – це визначеність. Нарешті почали говорити про чіткі строки служби. Служба в армії має бути окреслена в часі, зрозуміла для військового, його родини та суспільства. Це фундамент професійної армії.
Він зазначив, що нові контракти з фіксованими термінами, можливістю вибору посади, фінансовими бонусами та соціальними гарантіями – це крок до європейських стандартів. Проте без виправлення дискримінаційних моментів для «ветеранів першого призову» реформа ризикує викликати хвилю незадоволення в армії.
– Напрям правильний. Але якщо не врахувати інтереси тих, хто виніс на собі найважчі роки війни, довіра до реформи буде підірвана, – резюмує Леонтьєв.
Офіцер ЗСУ Мирослав Гай в ефірі «Еспресо» сказав, що поки не розуміє, як працюватиме нововведення. Він наголосив, що про це можна буде говорити тільки після того, як перша людина, що підпише річний контракт, буде звільнена з лав Збройних сил України, якщо в неї буде таке бажання.
– Я впевнений, що дуже багато військовослужбовців однозначно захотіли б, особливо ті, хто мобілізовані, ті, хто вже майже п’ятий рік на війні, підписати контракт з конкретним терміном, наприклад, річний або дворічний контракт, для того, щоб просто мати бодай ілюзію контролю власної долі, – додав Мирослав Гай.
На його думку, 90 % військовослужбовців хотіли б, щоб в контрактах були чітко обумовлені терміни.
– Ми не можемо зараз взяти і звільнити 50, 40, навіть 20 відсотків армії через рік. Якщо ці контракти завершаться, а ситуація, наприклад, на полі бою не зміниться. Тому, як цей механізм буде працювати, я не знаю, але те, що дуже багато людей надихнеться самою ініціативою – це однозначно, – підсумував він.
Керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко називає позитивом те, що модель ротаційної військової служби нарешті взяли за базу. Але він вважає, що реформа може провалитися, якщо в ній не будуть враховані соціальні, організаційні та комунікаційні складники, адже мотивація грошима не є вирішальною.
– Насамперед треба створити кращі умови для тих, хто вже на війні. Для них варто передбачити річний контракт із відпочинком у два роки, а новобранцям – два роки на рік, як і запропоновано. Люди жахливо втомлені й потребують заміни. Втомлена не тільки піхота, виснажені оператори БпЛА, логісти, тиловики, – зазначає експерт.
На переконання Юрія Гончаренка, для успішної кампанії контрактів потрібно навести лад у військовому обліку, бронюванні, знайти альтернативу «бусифікації». Для тих, хто служить – забезпечити гідний відпочинок, можливість безболісно переводитися з частини в частину.
– Зрештою, треба пояснювати людям переваги вільного вибору місця служби. Навіть у піхоті бійці навченої, злагодженої частини з командиром, який вміє планувати операції, мають значно менше шансів загинути, – коментує він.
На його думку, якщо нова реформа провалиться, це буде катастрофою:
– Залишиться тільки жорсткий примус, який, як ми вже переконалися, не дає позитивних результатів і, зрештою, може викликати соціальні протести, до яких підштовхуватиме російська пропаганда.
Головне фото: Andriy Andriyenko/Press Service of the Ukrainian Armed Force/REUTERS
