Сергій Іващенко розповів, як команді ведеться у Прем’єр-лізі, чим відрізняється нинішня футбольна боротьба від змагання в Першій лізі, з якої клуб вийшов за результатами минулого сезону. Отож яку мету ставить перед собою «Полтава», в яких стосунках нині клуб із «Ворсклою» – читайте в інтерв’ю президента спортивного клубу з пресслужбою «Полтави».
– Сергію Васильовичу, настільки важко команді витримувати конкуренцію серед грандів українського футболу?
– Будь-якій команді, яка вперше за своє життя зайшла в Прем’єр-лігу, важко. Тим паче більшість гравців нашої команди – це хлопці, які з нами пройшли довгий шлях від аматорів до Прем’єр-ліги. Для них також це досить нове й кожна ліга – це новий щабель, значно якісніша підготовка повинна бути. Команда повинна до цього готуватися, оскільки більшість наших гравців – ті, які грали в Першій лізі, бо вони заслуговують на те, щоб грати у Прем’єр-лізі. Вони своєю працею невтомною та своєю грою довели, що хотіли грати у Прем’єр-лізі, й вони залишилися. Але Прем’єр-ліга показує, що тут значно інший рівень і до цього рівня треба підтягуватися. Підтягуватися потрібно всім: починаючи від керівництва клубу, тренерів, і гравці також повинні до цього підтягуватися. Крок за кроком рухаємось, але потрібно трішки часу.
– Чи немає певної демотивації з урахуванням того, що, можливо, ті бажані результати поки що ще не прийшли до команди на старті сезону?
– Ми колись заходили в Першу лігу, ми проходили цей шлях. Коли до Другої ліги зайшли, була аналогічна ситуація. Всі розуміли, що перший сезон чекати від «Полтави» якихось серйозних результатів не варто. І керівництво клубу, і я, як президент, і тренери також це все прекрасно розуміли. Я думаю, що розуміють це й гравці, але виходячи на кожну гру, вони повинні доводити кожен сам собі й іншим колективам, що вони варті того, щоб грати у Прем’єр-лізі.
– Розкажіть, що найбільше, можливо, вразило вас, перебуваючи вже в новому статусі – у статусі учасника Прем’єр-ліги?
– Інша гра взагалі кожного клубу, інший технічний рівень, інший рівень клубів, фінансовий рівень інший. Ми ж розуміли, куди ми йшли й навіщо ми йшли. Є два шляхи – екстенсивний та інтенсивний. Тобто можна влити дуже багато грошей, накупити дуже класних гравців, і ще не факт, що вони покажуть результат у першому сезоні. А є шлях праці – щоденної, важкої, кропіткої праці, коли тренери, футболісти будуть самі собі доводити, що вони кращі, ніж інші.
– Ви вже трохи торкнулися фінансового складника. Не можна не запитати, настільки важко з фінансового боку для новачка Прем’єр-ліги, наскільки це великі витрати для людей, які хочуть інвестувати в український футбол?
– Ну, я скажу, що, як мінімум, в три рази більше, ніж це було в Першій лізі. Я цифри не хочу називати, але я хочу подякувати передусім усім спонсорам нашої команди, які допомагають клубу, допомагають команді грати у Прем’єр-лізі. Вдячні нашим глядачам, усім вболівальникам СК «Полтава», які підтримують наш клуб, попри поки що не зовсім гарні результати.
– Були готові до того, що аж втричі зросте бюджет клубу? Чи все-таки це стало певною новинкою?
– Враховуючи, що бізнес іде в усіх, абсолютно в усіх, я більш ніж впевнений, що в усіх напрямах, де б хто в кого не був, але він значно важче йде, тому що у країні, яка воює, бізнесу дуже важко.
– Відповідно конкурувати в фінансовому плані з великими «грошовими мішками», назвемо це так, буде вкрай важко.
– Якщо власники інших клубів мають значно кращі, більші бюджети, то вони мають більші та кращі можливості в плані зарплатної відомості футболістів, якості футболістів, їхньої підготовки. Але, на моє переконання, це не найголовніше. Головне – мотивація самих хлопців, які хочуть довести, що вони чогось варті.
– На додачу до всіх фінансових витрат, які викликала Прем’єр-ліга, клуб отримав штрафні санкції від Верховного суду. Зокрема мова про штраф у розмірі 2 мільйони гривень. Розкажіть, що це за справа й настільки такі рішення впливають на подальший розвиток футболу, на тих людей, які готові інвестувати в український футбол?
– Ця ситуація відбулася близько двох років тому. У нас у клубі з’явився спонсор «Казино Голден Гейт», який уклав із нами спонсорський договір, допомагав нам фінансово. У Києві на Хрещатику на білборді якомусь зазначалося, що «Казино Голден Гейт» є спонсором футбольного клубу СК «Полтава», це була не реклама. На той час організація, комісія з регулювання азартних ігор, виставила нам штраф за рекламу «Казино». Ми програли всі три суди, на жаль, зокрема Верховний суд. Рішення суду будемо виконувати. Відповідальність уся лежить на мені як на керівнику. Можливо, я недостатньо добре працював із юристами або вивчив законодавчу базу перед тим, як укласти цей договір. Але в мене є просте запитання, яке в моїй логіці не складається: багато ігрових платформ, які отримують такі самі ліцензії, як і «Казино», рекламуються – є плашки на телевізійному екрані, відповідна інформація на стадіонах (і це все у правовому полі), тоді в мене просте запитання: або в нас законодавство виписане так, що його можна трактувати в різні сторони, або ж це все-таки щось інше.
Є рішення Верховного суду, ми його будемо виконувати. Будь-яка втрата коштів, тим паче в сумі 2,4 мільйона, це для нашого клубу немаленька сума. Але я більш ніж впевнений, що на функціоналі клубу це не позначиться.
– Від конкуренції на загальнонаціональному рівні до конкуренції на місцевому. Футбол – це зазвичай про ідеологію, про певні футбольні традиції. І так сталося, що ми стали тією другою силою в футболі Полтави та Полтавщини. Ми тепер єдиний клуб у Прем’єр-лізі, який представляє Полтаву. Чи відчуваєте регіональну ідентичність спортивного клубу «Полтава»?
– Спортивний клуб «Полтава» був, є і буде залишатися клубом місцевим, полтавським. Він народився тут, виріс і залишатиметься тут. Ми єдиний зараз клуб у Прем’єр-лізі, який представляє Полтаву. Дуже хотілося б, щоб там була й «Ворскла». На жаль, поки що «Ворскла» в Першій лізі, але я маю дуже велику надію, що фінансові й інші невеличкі негаразди, які там є, розвʼяжуться – і клуб повернеться до Прем’єр-ліги.
– Конкуренція на міському рівні допомагає, впливає якось?
– Я думаю, що вона може впливати. Є клуб «Ворскла» з великими традиціями, 23 роки у Прем’єр-лізі. Це ім’я, це торгова марка, це якісь традиції, це європейські кубки. Це вже немала історія, це глядацька аудиторія, це фани «Ворскли», це прекрасно. Ми молоді, ми на самому початку, я не бачу, щоб ми були в якійсь такій серйозній конкуренції. У кожного свій шлях, навпаки – один одному повинні допомагати й у такий спосіб рухатися разом.
– Ділити зараз із «Ворсклою» немає чого?
– Нічого. Нема в нас чого ділити взагалі, абсолютно. У нас нормальні робочі відносини, в нас немає жодного ворогування. Так, були якісь там тимчасові непорозуміння, зараз вони вже давним-давно розвʼязані, тому ми в абсолютно нормальних відносинах.
– Проте ситуація зі стадіоном такий невеличкий осад все ж таки залишила? Десь, можливо, прикро, що не можете ділити з «Ворсклою» міський стадіон, який перебуває в міській власності?
– На початку були моменти невеличкі, які потім розвʼязалися. На той момент ми вже підписали з Кропивницьким договір, ми потиснули один одному руки, ми договір підписали на рік, і я не бачу можливості, скажімо, його порушувати. З однієї простої причини – треба залишатися людьми. Ми потиснули руки, ми повинні працювати.
– У продовження теми про місто: чи відчуваєте підтримку міста Полтава, символом якого ви є? Адже існує багато прикладів, наприклад, житомирське «Полісся», яке тісно співпрацює з міською владою щодо розвитку футболу. Як у Полтаві з цим?
– У нас нормальні відносини з дитячим футболом міста. Є школа «Молодь», ми з ними підписали договір, ми підтримуємо їх і частково й фінансово за можливості. Тобто ми з ними співпрацюємо. Школа «Молодь» – це комунальний заклад, який готує юних футболістів. У нас вже своя школа футбольна є невеличка. Але, скажімо, якоїсь там супертісної співпраці з містом немає. В міста свої виклики, свої завдання і міське господарство в нас, на жаль, перебуває не в дуже гарному стані. Тому, я думаю, що в міста значно більше інших завдань, ніж фінансувати чи якось співпрацювати з футбольним клубом.
– Якщо говорити про плани та перспективи клубу в такій короткостроковій і довгостроковій перспективі, які вони є?
– Основне завдання нашого клубу – не вилетіти в Першу лігу після закінчення цього сезону й готуватися далі. Якщо говорити про довгу перспективу – в нас дітки ростуть. Я думаю, що це майбутнє нашого клубу. Тим більше виграли Чемпіонат області вже дітки, команда дитяча. Але головне завдання для дитячих тренерів – не кубки, не чемпіонство, а підготовка хлопців. Перемоги прийдуть пізніше. Зараз потрібно, щоб дітки готувалися, вміли працювати з м’ячем. Через якийсь час це буде.
Фото: пресслужба СК «Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
