Відмова підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року стала точкою неповернення для режиму проросійського президента Віктора Януковича. Захищаючи європейський вибір своєї держави, українці вийшли на масові протести, змусили четвертого президента і членів його уряду втекти до Росії. Від початку Революції Гідності минуло вже 12 років, і сьогодні, 21 листопада, у День гідності та свободи, «Полтавська думка» розповість своїм читачам, що змінилося в Україні, й на Полтавщині зокрема, та чого досягли українці за цей час.
Майдан став наймасштабнішим протестом у новітній українській історії, а Революція Гідності – поштовхом для розвитку української державності та індикатором змін у суспільстві.
Люди на Майдані. Фото: Український інститут національної пам’яті
У лютому 2021 року Верховна Рада ухвалила постанову № 2739, що визначила Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення України та виразником національної ідеї свободи.
Серед успіхів Революції Гідності варто виділити формування в Україні сильного громадянського суспільства, яке впливає на порядок денний держави, контролює діяльність влади, а також формує власні пропозиції реформ.
Революція Гідності. Фото: gora-rada.gov.ua
Зміцнення Сил оборони
Як пише медіагрупа «Накипіло», коли у 2014 році Росія анексувала Крим, українська армія переживала не найкращі часи. У 2013 році в Збройних Силах служили 166 тисяч людей, на забезпечення армії виділяли менш ніж 1 % ВВП. Військова доктрина України, затверджена Віктором Януковичем у 2012 році, в разі нападу передбачала радше звернення по допомогу до інших країн і ООН, ніж самостійну збройну відсіч.
Але на допомогу армії в 2014 році прийшли добровольчі батальйони, які майже не підпорядковувалися традиційному військовому командуванню. Добровольчі підрозділи разом із правоохоронцями та ЗСУ звільняли Слов’янськ, Краматорськ і Маріуполь, обороняли Донецький аеропорт. У 2015 – 2016 роках добровольчі батальйони інтегрували до ЗСУ, Нацгвардії та Нацполіції.
Армія почала відмовлятися від радянського спадку, прибравши п’ятикутні зірки з погонів українських військових і замінивши вітання «товариші» на «Слава Україні! – Героям слава!». Структуру війська реорганізовували, щоб вона більшою мірою відповідала стандартам НАТО, а повноваження між органами управління були чітко розмежовані. У ЗСУ ввели окремі роди військ (Сили спеціальних операцій і десантно-штурмові війська).
Українські військові отримували бойовий досвід у зоні Антитерористичної операції та брали участь у спільних навчаннях із НАТО.
Попри всю еволюцію українського війська, у 2022 році мало хто з країн-партнерів вірив, що Україна зможе відбити повномасштабне російське вторгнення. Натомість ЗСУ не лише зупинили загарбників, але й деокупували Київщину, Харківщину, частину Херсонщини та певний час утримували Курську область РФ.
Багато громадських діячів із Полтавщини, які відстоювали ідеї Революції Гідності, долучилися до війська, серед них Роман Чабановський, Олекса Коба, Анатолій Ханко, Андрій Баранов, Віктор Трофименко, Ігор Скляр та інші. «Майданівці» Антон Цедік, Дмитро Коряк та Юліан Матвійчук загинули на фронті.
У липні народна депутатка Роксолана Підласа повідомляла, що у 2025 році витрати України на оборону сягнуть 31,1 % прогнозованого ВВП, що знову зробить державу лідером у світі за часткою витрат на цей сектор економіки.
Для порівняння: Ізраїль, який посідає друге місце у світі за оборонним бюджетом, витрачає на цей сектор 8,8 % ВВП. В абсолютних показниках у 2024 році Україна витратила на потреби оборони на 20 мільярдів доларів більше, ніж Ізраїль.
Децентралізація та оновлення влади
Після Революції Гідності, 14 квітня 2014 року, Кабмін ухвалив «Концепцію реформування місцевого самоврядування». У 2015 році парламент змінив Податковий і Бюджетний кодекси так, щоб у місцевих бюджетах залишалося більше податків, зокрема 60 % податку на доходи фізичних осіб та 5 % від продажу пального, алкоголю та тютюнових виробів.
Попри ці зміни, маленьким громадам не вистачало ресурсів на розвиток. Тому держава почала процес їх укрупнення та об’єднання.
У 2020 році Кабмін затвердив межі й адмінцентри 1469 громад, а парламент скоротив кількість районів в Україні з 490 до 136. У Полтавській області замість 25 районів стало 4 – Полтавський, Кременчуцький, Миргородський та Лубенський.
Чотири райони Полтавщини. Зображення: poltava.to
Завдяки децентралізації гроші перестали акумулюватися у великих містах, і віддалені громади отримали шанс на розвиток. Через укрупнення громад скоротилися адміністративні видатки та збільшилися податкові надходження.
Реформа децентралізації була спрямована на те, щоб надати місцевій владі більше фінансової автономії та більше відповідальності за щоденні проблеми своїх громад. Як наслідок – мала зрости відповідальність місцевих керівних органів перед громадськістю.
Коли реформу тільки почали впроваджувати, місцеві бюджети сумарно заробляли приблизно 70 мільярдів гривень. До 2019 року власні доходи місцевих бюджетів зросли до 234 мільярдів гривень.
На хвилі децентралізації у 2015 році відбулись і вибори до місцевих рад. У Полтавській обласній раді тоді найбільше голосів набрав «Блок Петра Порошенка “Солідарність”», на другому і третьому місцях – Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка.
Відкритість даних та цифровізація
У 2015 році активісти від бізнесу й громадянського суспільства впровадили систему закупівель ProZorro, де державні та комунальні підприємства проводять тендери. Це зробило процес закупівель прозорим та конкурентним, підприємства отримали більший доступ до державних тендерів, а громадянське суспільство та бізнес – інструменти, за допомогою яких можуть утримувати підзвітність державних закупівель.
За інформацією видання «Укрінформ», систему електронних тендерних закупівель ProZorro визнали однією з найкращих у світі, й вона стала прикладом для багатьох держав. Щороку ProZorro дозволяє економити десятки мільярдів гривень бюджетних коштів.
Згодом запрацювали електронні версії реєстру судових рішень, земельного кадастру, єдиний портал використання публічних коштів, де кожен може бачити всі бюджетні транзакції, став вільним доступ до реєстрів майна та нерухомості, ввели поіменні голосування в місцевих радах. Це все зробило Україну одним зі світових лідерів за відкритістю даних.
У середині 2016 року для боротьби з корупцією в Україні створили Єдиний державний реєстр декларацій, в який посадовці мають вносити декларації про доходи.
А основним інструментом цифровізації стала система «Дія». Спочатку вона існувала у вигляді мобільного застосунку, куди підвантажувалися документи, що посвідчують особу: ID-картка, закордонний паспорт, водійські права. Далі в додаток і на новостворений сайт додали нові функції: сплату штрафів, отримання довідки про несудимість, відкриття ФОП, подачу заяв про пошкоджене майно та житлові кредити «єОселя», можливість голосувати у важливих опитуваннях тощо.
Реформа міліції
За даними видання NV, у вересні 2014 року в МВС оголосили, що міліцію трансформують у Національну поліцію, Головне управління з боротьби з організованою злочинністю, транспортну й ветеринарну міліцію виключать зі структур МВС, а замість співробітників ППС за порядком на вулицях стежитиме патрульна поліція. У грудні процес трансформації пострадянської міліції в поліцію був запущений, його очолила ексміністерка поліції Грузії Ека Згуладзе.
Перші патрульні поліціянти України вийшли на роботу в липні 2015 року. «Копам», задуманим за образом і подобою американських, призначили зарплату в 8 тисяч гривень – у 3-4 рази вище, ніж отримував середньостатистичний дільничний міліціонер. Гроші на екіпірування патрульних виділила Америка.
4 серпня 2015 року президент Петро Порошенко підписав закон «Про Національну поліцію». Через три місяці, 7 листопада, міліція офіційно припинила існування. Головою нової структури стала Хатія Деканоїдзе, яка пропрацювала п’ять років ректором Поліцейської академії в Грузії.
27 лютого 2016 року у Кременчуці офіційно дали старт проєкту патрульної поліції – першим у області. 250 поліціянтів склали урочисту присягу біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Патрульна поліція у Полтаві розпочала роботу 5 березня 2016 року, повідомляло вебпредставництво Національної поліції України, і того ж дня поліціянти вийшли на перше 12-годинне патрулювання.
Патрульна поліція Полтави розпочала роботу 5 березня 2016 року. Фото: Арсен Аваков
Із вересня до грудня 2015 року в Полтаві охочі подали 5893 заяв до патрульної поліції, пройшли конкурс і закінчили навчання лише 245 людей. І у Кременчуці, і у Полтаві серед загальної кількості новобранців було 20 % жінок.
Медична реформа: «гроші ходять за пацієнтом»
Реформувати медичну сферу в Україні почали з 2016 року, пише «Накипіло». Тоді Кабмін представив свій план змін в охороні здоров’я, направлений на пріоритет інтересів пацієнта.
Зміни почалися зі створення у 2018 році Національної служби здоров’я, яка визначає, які медичні послуги оплачує держава, та укладає договори з лікарнями та поліклініками, які надають ці послуги. Також НСЗУ виплачує лікарням гроші за пролікованих пацієнтів. При цьому служба не управляє лікарнями та не є їхнім власником.
Щоб зменшити кількість паперових документів, контролювати якість роботи лікарів і ефективніше працювати з обігом ліків, у рамках реформи запустили систему eHealth. Система акумулює дані з кількох реєстрів: пацієнтів, лікарень, записів про направлення й рецепти.
Замість дільничних терапевтів ввели інститут сімейних лікарів, із якими пацієнти мали укладати декларації. Пацієнт міг сам обрати, до кого звертатися по первинну медичну допомогу без прив’язки до місця прописки.
Із 1 квітня 2020 року почалася реформа вторинної ланки – медзакладів, які надають спеціалізовані послуги. НСЗУ фінансувала лікарні, базуючись не на кількості місць загалом, а на кількості пацієнтів, які користуються послугами (принцип «гроші йдуть за пацієнтом»). Безоплатними для пацієнтів вторинної ланки стали послуги, від яких залежить життя: лікування інсультів, діагностика онкології, пологи.
Деколонізація та декомунізація
«Культурному очищенню» країни сприяли деколонізація та декомунізація, які призвели до прибирання монументів Леніна та інших діячів комуністичного режиму, а також до зміни назв населених пунктів, вулиць та інших об’єктів топоніміки. Цей процес відбувався у багатьох населених пунктах Полтавської області, зокрема в Полтаві, Кременчуці та інших – вони позбавлялися від того, що пов’язувало Україну з радянським минулим та РФ.
Так, 21 лютого 2014 року в Полтаві повалили пам’ятник лідерові більшовиків Володимиру Леніну, а у Кременчуці те ж відбулося на кілька днів пізніше – 24 лютого.
9 травня 2016 року Верховна Рада України за рекомендацією Українського інституту національної пам’яті постановою № 4085 перейменувала місто Комсомольськ, що на Полтавщині, в Горішні Плавні. Місто було назване на честь комсомольців. Але міська рада колишнього Комсомольська повідомляла, що під час громадських слухань у 2015 році більшість комсомольців проголосували за збереження історичної назви населеного пункту, мовляв, це «данина пам’яті будівельникам міста та гірничозбагачувального комбінату». Люди були обурені тим, що думку більшості містян не врахували під час перейменування міста.
Стела Горішні Плавні. Фото: телеканал ГОК
21 листопада 2022 року у Кременчуці демонтували пам’ятник російському поетові Олександрові Пушкіну. А 27 липня 2023 року комунальники Полтави зробили те ж саме з пам’ятниками Пушкіну та радянському військовому Миколі Ватутіну. У 2025 році в Полтаві прибрали памʼятники, повʼязані з Петром І.
У Полтаві демонтували пам’ятники Пушкіну та Ватутіну. Фото: Андрій Карпов
Із 27 липня 2023 року в Україні набув чинності Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії». Назви та памʼятні знаки, які вважаються маркерами російської імперської політики, усувають з українського публічного простору рішеннями органів місцевого самоврядування.
ПЦУ офіційно позбулася залежності від московського патріархату
Православна церква України офіційно позбулася залежності від московського патріархату, в якій вона перебувала понад 300 років. У січні 2019 року ПЦУ отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріархату та посіла своє місце в диптиху – офіційному переліку православних автокефальних та автономних церков.
Як писала «Полтавська думка», станом на 1 грудня 2024 року на Полтавщині було зареєстровано статути 470 релігійних громад УПЦ та 272 релігійних громад ПЦУ. І найбільше переходів з УПЦ до ПЦУ в Полтавській області відбулося протягом повномасштабної війни.
Повернення на європейський курс
Політичну частину Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом за місяць після перемоги Євромайдану підписав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. П’ятий президент Петро Порошенко поставив підпис під економічною частиною асоціації 27 червня 2014 року.
Відмовившись від позаблокового статусу, Україна закріпила курс на вступ до ЄС і НАТО в Конституції. Революція Гідності остаточно зруйнувала вплив РФ на політичні процеси в Україні та не дала перетворити країну на проросійську диктатуру на кшталт Білорусі.
17 січня 2017 року ЄС підписав угоду про безвізовий режим для українців. Станом на 2025 рік українські громадяни можуть безвізово чи з візою за прибуттям відвідувати 149 країн світу.
Із 1 вересня 2017 року між Євросоюзом і Україною почала діяти угода про зону вільної торгівлі, що спростила доступ українських товарів на європейські ринки.
Європейський Союз тепер є головним торговельним партнером України. Так, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України інформувало, що у 2024 році частка ринку ЄС в експорті України становила 59 % від усього обсягу торгівлі України, а майже половину всього імпорту до України складали саме товари з Європи.
Як пише Центр протидії дезінформації, Росія сприйняла Революцію Гідності як «геополітичний бунт» і спробувала жорстко придушити його силою у 2022 році, маніпулюючи на міжнародній арені терміном «антидержавний переворот в Україні» й нібито правом захищати свої «корінні інтереси».
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повністю синхронізувала енергомережі з континентальною Європою.
У 2022 році Україна отримала статус кандидата на членство у ЄС і спростила правила транзиту товарів з Європою. А 14 грудня 2023 року Європейська рада проголосувала за початок перемовин щодо вступу України. Це – один із фінальних етапів на шляху до ЄС.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
