«Полтавська думка» поговорила з завідувачем нейрохірургічного відділення лікарні імені Скліфосовського Михайлом Тончевим, щоб дізнатися, наскільки часто трапляються випадки інсультів у дітей і що робити батькам, щоб профілактувати такий стан.
Днями в Полтавській обласній клінічній лікарні імені Скліфосовського лікарі врятували 8-річного хлопчика з тяжким інсультом. Дитина сказала батькам, що в неї сильно болить голова, не працюють ліві рука та нога, а також жалілася на болі в серці. У лікарні МРТ головного мозку показала тромбоз і зміни, які він уже спричинив. Стан хлопчика був критичним, йому загрожувала важка інвалідизація, а в гіршому випадку – летальний наслідок.
Консиліум нейрохірургів визначив, що в дитини ішемічний інсульт і, якщо не видалити тромб негайно, то набряк головного мозку неминучий. Їй провели механічну тромбектомію – видалили тромб із судини головного мозку спеціальним катетером через стегнову артерію.
Пізніше головний лікар Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського Григорій Оксак розповів «Суспільному», що стан хлопчика стабілізувався, і він швидко відновлюється після перенесеної операції. Дитина вільно рухається та говорить, у неї позитивна динаміка.
«Полтавська думка» поговорила з Михайлом Тончевим, завідувачем нейрохірургічного відділення лікарні імені Скліфосовського, щоб дізнатися, наскільки часто трапляються випадки інсультів у дітей і що робити батькам для профілактики такого стану.
Нейрохірург говорить, що виникнення ішемічного (без крововиливу) інсульту – нетиповий, нехарактерний випадок для дітей. Але все ж епізодично, а не системно таке траплятися може.
– У дітей бувають геморагічні (з крововиливом – ред.) інсульти, коли аневризма (патологічне розширення або випинання стінки кровоносної судини через її ослаблення – ред.) чи мальформація (вроджена аномалія розвитку тканин або органів, яка виникає внаслідок порушення формування під час внутрішньоутробного розвитку – ред.) могли розриватися. Але питання ішемічного інсульту – це було щось таке, що майже неможливо зустріти.
Фахівець зазначає, що раніше медицина взагалі не діагностувала інсульти в дітей:
– Зараз такі пацієнти почали концентруватися у лікарнях, які надають допомогу людям з інсультом, і лікарі стали їх бачити. Раніше не було гарної діагностики, ці пацієнти потрапляли до дитячої неврології – відділення, які не займаються інсультами професійно.
Михайло Тончев розповідає, що під час лікування пацієнтів з інсультом є поняття реваскуляризації – відновлення кровотоку в тій судині, яка була перекрита. У світі існує дві основні методики – тромболізис (введення спеціального препарату) і тромбектомія – операція.
Коли в людини стається інсульт, її лікування має потрапити в так зване терапевтичне вікно – час, протягом якого максимально можна мінімізувати наслідки інсульту. Стандартне терапевтичне вікно для проведення тромболізису складає 4,5 години, для тромбектомії – 6 годин. 8-річний хлопчик, якого «швидка» привезла з тяжким інсультом, потрапив у стандартне терапевтичне вікно.
– Але в нашій лікарні достатньо потужне діагностичне обладнання, тож ми вже працюємо з пацієнтами до 24 годин по тромбектомії. Це розширене терапевтичне вікно. Така робота ведеться вже два роки – з 2023-го, – зазначає лікар.
У розширене терапевтичне вікно передусім можуть потрапити ті пацієнти, які мають у мозку колатеральний кровообіг – він утворюється завдяки розгалуженню судин, сусідніх до ураженої артерії. Так кров може обійти перешкоду через альтернативні шляхи.
– Колатералі можна порівняти з об’їзними шляхами. Так само відбувається в судинах головного мозку. Якщо є гарні об’їзні шляхи, не буде катастрофи, нічого серйозного. Людину можна довезти (до лікарні – ред.) у межах розширеного терапевтичного вікна та зробити їй реваскуляризацію.
Якщо ж в людини немає колатерального кровотоку, то в такому випадку певна ділянка мозку після інсульту може загинути, бо забезпечення глюкозою та киснем відсутнє, а воно критично важливе для мозку.
Операція, яку зробили 8-річному хлопчику з інсультом у лікарні імені Скліфосовського, тривала до години.
– Через прокол в артерії ми ендоваскулярно забрали тромб. Це непроста операція, але вона не тривала довго – менш ніж годину. З першого разу лікарям вдалося забрати цей тромб, – коментує Михайло Тончев.
Він додає, що в цьому випадку дитині була показала тромбектомія, оскільки в її мозку була перекрита одна з важливих магістральних артерій достатньо великого калібру.
Нейрохірург пояснює, що оскільки кількість дорослих пацієнтів з інсультами велика, то проводили дослідження, щоб з’ясувати, як тромболізис та тромбектомія впливають на організм.
– По дітях ніхто досліджень та експериментів робити не буде. Питання по тому ж тромболізису: чи безпечно давати таку дозу, як для дорослих, чи просто має бути розрахунок на кілограм маси тіла? Тому ці речі (випадки лікування дітей з інсультами – ред.) набираються по всьому світу, робиться база даних, а потім можна робити аналіз і ухвалювати якісь рішення.
Михайло Тончев підкреслює, що наразі лікування маленьких пацієнтів з інсультами не є рутинною практикою в усьому світі. Тому кожне конкретне рішення лікарі ухвалюють, виходячи з клінічної ситуації.
– Лікарі знаходять, де саме перебуває тромб і вирішують, що краще зробити. У цьому випадку була проведена тромбектомія, і це рішення зіграло на користь дитині, – розповідає нейрохірург.
Після операції хлопчика відправили на обстеження, щоб знайти причину виникнення інсульту.
– Це можуть бути проблеми з серцем, зі згортанням крові. Тут треба розбиратися, і це складніше, ніж з дорослими, – зауважує лікар.
На запитання, чи відновлюються діти після інсульту швидше, ніж дорослі, Михайло Тончев відповідає, що робити такі висновки наразі не є можливим:
– Ми не маємо достатніх спостережень щодо дітей з інсультами. На щастя, таких пацієнтів небагато, але ми зараз бачимо тенденцію, що вони з’являються. Згодом зможемо аналізувати такі ситуації.
На запитання, які симптоми вказують на те, що скоро в людини може трапитись інсульт, лікар каже, що головні болі можуть бути маркерами геморагічних інсультів (як передвісник розриву аневризми).
– Ішемічний інсульт підступний тим, що головного болю одразу не буде ніякого, – додає фахівець.
Передвісником інсульту може бути так звана транзиторна ішемічна атака – порушення мови чи слабкість у руці чи нозі, які через короткий час минають.
– Людина подумала: «Та все добре, то щось помилкове». Після такої атаки є доволі високий ризик, що протягом місяця може розвинутись ішемічний інсульт, тому на такі речі треба зважати та вчасно обстежуватися.
Завідувач нейрохірургічного відділення лікарні імені Скліфосовського коментує, що первинною профілактикою ішемічних інсультів у дітей передусім може стати огляд у кардіолога.
– У дітей часто незарощене овальне вікно в серці, і через це вікно можуть потрапляти тромби. У дитини навряд чи будуть склеротичні бляшки у судинах, якщо і так, то це, найімовірніше, генетичні проблеми. Досить великий відсоток інсультів – кардіоемболічні (спричинені кардіологічними проблемами – ред.) як у дітей, так і в дорослих. У дорослих з цим пов’язане порушення ритму (аритмія).
Лікар додав, що зараз стали доступні консультації генетиків, тому можна завчасно виявити таку хворобу як тромбофілія, яка призводить до утворення тромбів і може стати причиною інсульту у дітей.
– Але окрім того, що треба виявити цю хворобу, треба, щоб пацієнт регулярно отримував ліки для профілактики інсульту при такому захворюванні. Якщо це генетично зумовлено, то ліки треба приймати пожиттєво.
Нейрохірург підкреслив, що дитину має періодично оглядати педіатр:
– Він слухає серце, якщо потрібно – робиться УЗД серця та кардіограма. Просто треба не нехтувати цими оглядами, і тоді проблему можна буде вчасно виявити.
Також лікар радить парам, які планують народжувати дітей, проходити консультацію генетика.
Нагадаємо, від початку року на Полтавщині зареєстрували понад чотири тисячі пацієнтів з інсультом.
На головному фото – нейрохірург Михайло Тончев
