Наприкінці 2025 року Кабмін дозволив продавати безрецептурні препарати на заправках. У Міністерстві охорони здоров’я вважають, що таке рішення зробить ліки доступнішими, зокрема в умовах відключень світла. Деякі учасники фармринку виступили проти ініціативи. Вони вважають, що продаж ліків без участі фармацевта підвищує потенційну загрозу для здоров’я. Що думають обидві сторони одного рішення – читайте далі.
Наприкінці грудня уряд дозволив на автозаправних станціях продавати ліки. Як інформує Кабмін, мова йде про продаж безрецептурних препаратів.
АЗС зможуть «відпускати» медпрепарати на підставі відповідної ліцензії у власних приміщеннях без створення аптеки або її структурного підрозділу. Продавати ліки матимуть право працівники заправки.
Держлікслужба буде видавати ліцензію для продажу препаратів. Перед видачею ліцензії служба проведе перевірку відповідності встановленим вимогам. Мова йде про умови зберігання, матеріально-технічну базу та наявність уповноваженого фахівця.
Торгувати безрецептурними ліками на АЗС можна за умови:
Крім того, можна продавати ліки на АЗС через вендингові автомати (пристрої для автоматичного продажу товарів без участі продавця). Така форма продажу можлива, якщо дотримані вимоги щодо зберігання та є вхідний контроль лікарських засобів.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначив, що таке рішення дозволяє зробити базові лікарські засоби доступнішими для людей. Передусім в умовах відключень електроенергії, в сільських громадах, віддалених районах і в нічний час, коли аптечна мережа часто недоступна, особливо за межами великих міст. Також Ляшко зазначив, що мережі АЗС мають технічні можливості забезпечувати належні умови зберігання та відпуску ліків навіть у разі перебоїв з електропостачанням.
Також в уряді зазначають, що такі зміни мають підвищити фізичну доступність безрецептурних лікарських засобів в умовах обмеженої роботи аптек і їхнього нерівномірного розміщення. У деяких населених пунктах, зокрема в селах та прифронтових регіонах, стаціонарні аптеки відсутні або працюють нестабільно. Це ускладнює своєчасне отримання необхідних медпрепаратів.
«Фармацевт повинен бути»
Деякі учасники фармринку не підтримали ініціативу уряду щодо продажу медпрепаратів на заправках. Зокрема голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України Сергій Кузьміних виступив проти ліків на АЗС. Свою позицію він виклав 19 грудня на власній фейсбук-сторінці до ухвалення нововведення. Серед іншого нардеп зазначив, що державне регулювання не може зводитися до простого множення «точок продажу». Продаж безрецептурних препаратів без контролю, без консультації, без фармацевтичної послуги – це не про доступність. Це прямий шлях до ускладнень і шкоди здоров’ю людей.
«…Фармацевт – це не “касир біля полиці“! Це фахівець, який пояснює правила застосування, зважає на протипоказання та взаємодію з іншими ліками, а в критичних ситуаціях спрямовує до лікаря або викликає “швидку“. Фармацевт повинен бути. Фізично або через онлайн-консультацію – формат може обирати бізнес. Але професійний контроль має бути завжди. Спочатку фармпослуга, а потім продаж ліків!» – зазначив Сергій Кузьміних.
Громадська організація «Всеукраїнська фармацевтична палата» категорично не підтримала можливість купувати ліки на заправці. Серед іншого громадська організація підкреслила, що фармацевтична продукція – не звичайний товар. Ліки, зокрема й безрецептурні препарати, – не просто споживчий товар, а засоби для лікування та самодіагностики. Такі засоби можуть мати ризики неправильного застосування та можливі побічні ефекти. Належне консультування пацієнта з боку фармацевта є неодмінною частиною безпечної реалізації таких препаратів.
Фармацевтична палата зазначає, що досвід ЄС показує: доступність безрецептурних препаратів поза аптекою потребує суворого регулювання.
Навіть у країнах, де окремі ліки можуть продавати поза аптеками, законодавство встановлює чіткі критерії щодо переліку дозволених препаратів, місцеперебування, навчання персоналу та контролю безпеки. Це потрібно для того, щоб мінімізувати ризики самолікування та неправильного застосування.
У громадській організації стверджують, що відсутність професійної консультації підвищує ризики для пацієнтів. Присутність кваліфікованого персоналу є ключовою умовою правильного підбору, роз’яснення інструкцій і попередження взаємодій чи побічних ефектів. Продаж на АЗС позбавляє пацієнта такої консультації.
Ризики самолікування зростають без фармацевтичного контролю. Світові та європейські дослідження підкреслюють, що доступність безрецептурних препаратів поза аптекою може спонукати до необґрунтованого самолікування та неправильного використання засобів. Саме тому в низці країн ЄС діє обмежена чи категорична заборона такої практики.
«Полтавська думка» звернулася до кількох мереж АЗС, що працюють на Полтавщині. Нас цікавило, чи будуть продавати вони ліки, чи робитимуть це оператори АЗС або ж вендингові автомати.
В одній із мереж відповіли, що питання продажу медпрепаратів опрацьовують, вивчають рішення Кабміну. Тож якогось вердикту мережа заправок поки не має, але згодом буде готова коментувати відповідний аспект.
Головна світлина має ілюстративний характер і створена за допомогою штучного інтелекту
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
// Переключение языка
