Через російські атаки на українські енергооб’єкти від початку повномасштабного вторгнення навантаження на енергетиків зросло в десятки разів: додалися технічні й операційні завдання, яких раніше навіть не виникало, а будь-які пошкодження наразі викликають відключення. Через це енергетики всіх регіонів, зокрема й Полтавщини, працюють чи не цілодобово, щоб зберегти світло в домівках.
Про це в інтерв’ю «Суспільному. Полтава» розповів начальник оперативно-диспетчерської служби «Полтаваобленерго» Роман Янченко.
У професії фахівець ще з 2001 року. Говорить, за цей період пройшов шлях від електромонтера оперативно-виїзної бригади до диспетчера, згодом обіймав посаду диспетчера, пізніше – заступника начальника служби з режимів і вже у 2019 році очолив диспетчерську службу.
За словами чоловіка, звичайний робочий день диспетчера зазвичай виглядає як підготовка до планових робіт.
«Оперативні перемикання, підготовка схем електромереж до запускання ремонтних бригад для виконання ремонтних робіт. Разом із плановою роботою диспетчер постійно має бути готовий до розвʼязання нестандартних ситуацій, які можуть виникнути через несприятливі погодні умови чи пошкодження електричних мереж з інших причин. Це постійне нервове напруження, постійний контроль».
«У нас є комп’ютер, на якому відображені схеми електромереж. Наші підстанції наразі стовідсотково телемеханізовані, всюди є телекерування, тобто диспетчер прямо зі свого робочого місяця може здійснювати якісь операції з вимикачами», – розповідає Роман.
Усе електроенергетичне обладнання, за словами енергетика, працює майже цілодобово, а тому воно потребує періодичного ремонту. Диспетчери й забезпечують це безпечне виведення його в ремонт.
«Ми робимо все, щоб люди могли безпечно працювати на обладнанні, яке в нормальних умовах перебуває під напругою, яка не те, що небезпечна, – відразу ж майже смертельна для людини. Це обладнання з напругою 35 тисяч вольтів, 110 тисяч вольтів, 154 тисячі вольтів. Це не 220 у розетці. Всі люди мають виїхати й повернутися додому живими й неушкодженими».
Від початку великої війни роботи в енергетиків, зокрема диспетчерів, значно побільшало. Наприклад, додалося чимало технічних завдань, та й організаційних, яких раніше не виникало, теж.
Як розповідає Роман Янченко, через воєнні дії загальні схеми електромереж (йдеться не про «Полтаваобленерго», а об’єднану енергосистему країни), зазнали великих пошкоджень.
«Вони дещо переламані й змінені, на жаль, не в кращу сторону. Тому зараз будь-яке пошкодження викликає значно більше негативних наслідків. Якщо за наявності нормальних схем відключення однієї лінії ми могли десь зарезервувати, перемкнути, то зараз за тих схем, що склалися, як правило, майже кожне таке пошкодження викликає відключення у споживачів на тривалий час».
Нині енергетики мають щось на кшталт «резервного диспетчерського фонду», облаштованого з комп’ютером із доступом до телемеханіки, однак там немає схеми, яка б показувала всю мережу. Диспетчер туди переходить і може там повноцінно працювати.
«Якщо під час обстрілів у нас виникли якісь пошкодження, потім ми займаємось ними, визначаємо, що потрібно відключити, де можна перезаживити, звідки подати резервне живлення, щоб якнайшвидше заживити споживачів, де маємо змогу це зробити».
Щоб уникнути повного знеструмлення, тобто блекаутів, як це сталося в листопаді 2022 року, коли Полтавщина майже добу була без електропостачання, енергетикам доводиться застосовувати термінові заходи аварійного розвантаження.
«Тоді під керівництвом НЕК “Укренерго” ми потихеньку заживлювали Полтавську область у тих межах, які нам виділяли з енергосистеми України. Зараз ми намагаємося підтримати ситуацію з тими потужностями, які нам доступні для розподілу, намагаємося максимально підтримати ситуацію на тому рівні, на якому вона зараз є».
«Нещодавно було таке, що в нас зовсім низькі напруги були, тобто вже навіть наші пристрої регулювання, встановлені на трансформаторах, зайшли в край – далі регулювати не могли. Дуже впливає велика кількість пошкодженого обладнання у мережах “Укренерго” на можливості далі нормально працювати енергокомпаніям», – говорить Роман.
Чоловік розповів, що енергетики завжди на змінах – хоч свято, хоч ні. Зібрати весь колектив і відсвяткувати щось, наприклад, День енергетика, до якого й проводили це інтерв’ю, – неможливо.
«Найголовніше – закінчення війни нашою перемогою. Щоб ми могли нормально працювати», – додає Роман.
Як розповів у інтерв’ю LB.ua старший диспетчер централізованого диспетчерського управління ОЕС України Віталій Токар, від енергосистем Росії та Білорусі Україна взагалі відключилася якраз перед початком повномасштабної війни – перемикання виконували 20 годин і розпочали його вдень 23 лютого.
Спочатку, за словами Токаря, енергетики думали, що відпрацюють три доби самостійно, а потім знову доведеться приєднуватися до російської енергосистеми. Однак із 24 лютого до 16 березня зсинхронізувалися з енергосистемою континентальної Європи – мережею ENTSO-E.
Нині, як розповідає старший диспетчер, хоча партнери й підтримують Україну, взяти більше через пошкоджені мережі ми не можемо, хоч пропозиція і є.
«Маємо пошкоджені лінії й обладнання на підстанціях. Тільки в західних областях можуть користуватися імпортованою електроенергією повніше – лінії прямо по кордону йдуть, і можна подавати, але ж споживання в цьому регіоні не таке велике, щоб забрати все, що європейці дають», – говорить фахівець.
Передати ж умовним Харкову чи Дніпру, сусідніми з Полтавою, весь обсяг імпорту через сотні кілометрів побитих мереж – неможливо.
«Бригади працюють, відновлюють, потім прилітає – і ми знову втрачаємо. Втрачаємо за хвилини, а щоб відновити – треба тижні», – додає Токар.
Наразі одна з найголовніших задач енергетиків – зберегти баланс між споживанням і генерацією, адже в енергосистемі скільки виробляєш, скільки й споживаєш.
«Скільки маємо генерації плюс імпорт із Європи – стільки споживачі й отримують. Якщо не буде балансу, тоді різкі коливання частоти й напруг, відбуваються перевантаження ліній, і якщо не будемо відключати споживачів, то або згорять трансформатори й інше обладнання, або дуже різко знижуються частота і рівень напруги, спрацьовує автоматика і сама гасить споживачів».
Віталій Токар говорить, що диспетчери постійно контролюють генерацію і споживання в енергосистемі, показувати ці графіки – не можна, але вони «страшні, адже дуже різко зростають і падають і напруга, і споживання».
«За інструкцією, маю 15 хвилин на ліквідацію аварії. Чим більше інформації маєш, тим швидше ухвалюєш рішення. А без неї тільки гірше можеш зробити. Рішення ми постійно ухвалюємо дуже швидко. Розумний ризик завжди є в цій роботі, а великий може призвести до розвалу системи. Ніхто на це не піде – нащо гасити пів країни, щоб потім дві доби заживлювати».
На запитання, чому деякі регіони нерівномірно отримують електроенергію, Токар говорить, що все залежить від генерації.
«Якщо знищили електростанції, і є пошкоджені мережі систем передачі та розподілу – електроенергії бракує. За жодних умов у жодному проєкті ніколи не передбачалось, що мережі матимуть фізичні можливості (навіть коли вони неушкоджені) забезпечити усіх споживачів за сотні кілометрів від об’єктів генерації.
Неможливо забезпечити такі перекидання. Спробуйте підʼєднати газонокосарку кабелем довжиною, скажімо, 200 метрів: займеться і розетка, і кабель».
Графіки відключень, до речі, складає не «Укренерго». За словами Віталія Токаря, вони лише визначають обсяг необхідних енергосистемі відключень – дві черги, півтори тощо. А в які години знеструмлювати яку чергу визначають оператори систем розподілу, тобто обленерго.
На зиму фахівець прогнозів не має. Говорить, що погода, й морози, які прогнозують наразі у багатьох регіонах, – не найбільша проблема.
«Буде мороз – це всього лиш значить, що відключення стануть трішки довшими. Прильоти можуть мати наслідки значно гірші, ніж мінус 20 градусів. Прогнозувати, що за певної температури буде дві, чотири тощо години світла на добу – немає сенсу. Просто завжди готуємося до найгіршого».
За словами тимчасового виконувача обов’язків міністра енергетики України Артема Некрасова, в разі повного припинення російських ударів по українській енергетиці, країні знадобиться близько двох місяців, щоб повернутися до постійного електропостачання.
Як пояснив Некрасов, за осінь окупанти пошкодили близько восьми тисяч мегаватів генерації, та, хоч у грудні половину цієї потужності відновили, росіяни не припиняють свої атаки, завдаючи ударів не лише по електростанціях, а й по підстанціях, електромережах і газовидобувній інфраструктурі.
За інформацією заступника Міністра енергетики України Олександра Вʼязовченка, упродовж минулого тижня (29 грудня – 4 січня) у регіонах зафіксували понад 100 випадків пошкодження електричних мереж внаслідок бойових дій. Під час виконання аварійно-відновлювальних робіт бригада «Харківобленерго» потрапила під атаку ворожого безпілотника.
«Довгостроково знеструмленими внаслідок бойових дій залишаються споживачі у прифронтових і прикордонних регіонах. Саме там ситуація є найскладнішою, адже відновлення електропостачання ускладнене постійними обстрілами», – розповів В’язовченко.
На Полтавщині наразі діють графіки погодинних відключень. У ніч проти 5 січня росіяни атакували регіон, однак про пошкодження енергетичних об’єктів у облвійськадміністрації не повідомляли. Востаннє про атаку на енергетичні об’єкти регіону повідомляли 27 грудня.
Фото ілюстративне. Джерело: «Новинарня»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
