Початок 2026 року запам’ятається змінами в українській владі. Зокрема Буданов вже не очолює Головне управління розвідки, а Малюк – не керівник СБУ. Змінилися власники деяких міністерських крісел, не за горами призначення очільника Полтавської ОВА. Що відбувається в українській гілці виконавчої влади – читайте далі.
2 січня український медіапростір сколихнула новина: Офіс президента очолив головний «шпигун» України – Кирило Буданов. Ось як він прокоментував своє призначення:
«Прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Глави держави. Продовжую служити Україні. Вважаю посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною. Для мене це честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави. Дякую за довіру!»
Нагадаємо, до призначення Буданова президентським офісом керував Андрій Єрмак. Наприкінці листопада минулого року його звільнив Володимир Зеленський, адже Єрмак написав заяву про відставку. Єрмак пішов на тлі скандалу щодо масштабного хабарництва і розкрадання коштів в енергетичній сфері.
Кирилу Буданову 40 років, народився в Києві. Головне управління розвідки Міністерства оборони України очолив у серпні 2020 року за указом президента.
Уже ексначальник ГУР МО України Кирило Буданов активно брав участь у деяких операціях, пише «24 канал». Відомо, що Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу (вересень 2024 року), перебуваючи з бійцями кілька діб і керуючи місією. Раніше Кирило Буданов також брав участь в інших операціях на Харківщині. Зокрема у квітні 2022 року він долучився до звільнення селища Руська Лозова в Харківській області.
Нещодавно ГУР ще «під крилом» Буданова провело непересічну спецоперацію – «вбивство» командира «Російського добровольчого корпусу» Дениса Капустіна. 27 грудня минулого року стало відомо, що Капустін загинув на Запорізькому напрямку, воюючи проти росіян. Вже 1 січня Кирило Буданов привітав Капустіна з «поверненням». Річ у тім, що російські спецслужби замовили вбивство Капустіна за пів мільйона доларів. Українська розвідка пошила в дурні росіян – інсценувала вбивство Капустіна й отримала 500 тисяч доларів за його ліквідацію. Крім фінансової винагороди та приниження РФ, Капустіну зберегли життя, адже виконати це замовлення міг хтось інший.
Новим керівником ГУР став генерал-лейтенант Олег Іващенко. Олег Іващенко – кадровий військовий, генерал-лейтенант, ексголова Служби зовнішньої розвідки. З 2015 року служив першим заступником начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. На цій посаді був до 2024 року, зокрема під керівництвом Кирила Буданова.
Крім того, президент України Володимир Зеленський ввів до складу Ради національної безпеки і оборони нового керівника Офісу президента Кирила Буданова. Своїм указом президент вивів зі складу РНБО Олега Іващенка.
Новий міністр оборони
У крісло міністра оборони України, ймовірно, сяде Михайло Федоров. 5 січня Володимир Зеленський повідомив, що з Федоровим обговорили формат роботи Міністерства оборони України.
«Головний принцип – технологічність нашої оборони повинна зберігати життя наших воїнів. Росія в цій війні має одну значну перевагу, а саме можливість тиснути масштабом ударів, масштабом штурмів на Україну. Ми маємо та мусимо відповідати більш активним застосуванням технологій, швидшим розвитком нових видів зброї, новою тактикою», – зазначив Зеленський.
Також президент додав, що вони поспілкувалися щодо формату змін, які Михайло Федоров готується впровадити на посаді міністра оборони України. За тиждень Федоров має презентувати проєкти рішень щодо оборонної сфери.
Михайло Федоров не випадкова кандидатура потенційного очільника оборонного відомства, пише Forbes. Він із початку великої війни залучений у розвиток військових технологій.
«Є дві теми, які охоплюють 90 % мого часу, – це оборонні технології та освіта», – писав Федоров у своєму телеграм-каналі на початку 2024-го.
Виходить, що через два роки оборона займатиме вже 100 % часу Федорова. Увечері 2 січня Володимир Зеленський запропонував йому очолити Міністерство оборони замість Дениса Шмигаля, який керував відомством із 16 липня 2025 року.
Федорову 34 роки, і він довгожитель уряду за часів президента Володимира Зеленського і рекордсмен перебування на посаді міністра серед усіх урядовців. Він очолює Міністерство цифрової трансформації з моменту створення відомства у вересні 2019 року. Ключові проєкти Мінцифри реалізував Федоров – створення порталу та застосунку «Дія», правового режиму «Дія.City» та кластера оборонних інновацій Brave1 у квітні 2023 року (Brave1 – єдина платформа, яка об’єднує державу, військових, стартапи, інженерів, ІТ-компанії, виробників озброєння).
Федоров відіграв центральну роль у формуванні високотехнологічної відповіді України на повномасштабне вторгнення РФ. Зокрема мова йде про створення «Армії дронів» – комплексної державної програми Мінцифри, що першою почала системну закупівлю безпілотників для ЗСУ. А також «Лінії дронів» – оборонної безперервної системи безпілотних підрозділів, для завдання максимальної шкоди силам противника.
Малюк уже не очолює СБУ
5 січня стало відомо, що генерал-лейтенант, Герой України Василь Малюк більше не очолює Службу безпеки. Володимир Зеленський подякував йому за бойову роботу й запропонував зосередитися на окремому напрямі.
«Має бути більше українських асиметричних операцій проти окупанта й російської держави, більше наших сильних результатів у знищенні ворога. Василь Васильович уміє це найкраще й саме цим продовжить займатись у системі СБУ. Доручив Василю Малюку зробити напрям наших асиметричних операцій найсильнішим у світі. Ресурси та належна політична підтримка для цього є. Разом обговорили й кандидатури, щоб обрати нового главу СБУ. Слава Україні!», – пояснив Зеленський.
Асиметричні операції СБУ – це спеціальні дії проти значно сильнішого противника, коли замість прямого військового зіткнення використовують розвідку, диверсії, кіберінструменти, психологічний тиск і точкові удари. Асиметрія – це нерівність сил.
Василю Малюку 42 роки, родом із Житомирщини. Навчався в Києві в академії СБУ. Повномасштабне російське вторгнення Малюк зустрів не в СБУ, а в лавах Міністерства внутрішніх справ, де був заступником міністра Дениса Монастирського (призначення відбулося буквально напередодні вторгнення). 24 лютого Малюк був під Гостомелем і організував там оборону від можливого прориву росіян. Також він брав участь у плануванні оборони Києва, пише «24 канал».
Уже 28 лютого його повернули до СБУ та поставили заступником Баканова, а з березня – його фактичною правою рукою. Вже через кілька місяців Баканова тихо прибрали й новим очільником спецслужби став Василь Малюк.
Найвідоміші операції СБУ часів Малюка
Тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ буде начальник Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгеній Хмара. Власне, як і колись Малюк, який в такому статусі працював із липня 2022 року до лютого 2023-го – до призначення керівником Служби безпеки України. Однак і затвердити його відставку, і призначити нового очільника СБУ ще має Верховна Рада, пише Deutsche Welle.
Інші зміни в урядових кабінетах
Третього січня президент України Володимир Зеленський повідомив, хто буде заступником Буданова:
«Сергій (Кислиця – ред.) буде призначений першим заступником керівника Офісу Президента. Звісно, він продовжить роботу і в переговорному процесі».
Донедавна Кислиця обіймав посаду першого заступника міністра закордонних справ України. Також він входить до делегації України для участі в переговорному процесі зі США та іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками РФ щодо припинення війни й досягнення миру.
Денис Шмигаль змінив посаду міністра оборони на крісло першого віцепремʼєр-міністра й міністра енергетики. До цього, протягом березня 2020 – липня 2025, очолював Кабінет Міністрів України.
Раніше головним в енергетиці був Герман Галущенко. Потім він очолив міністерство юстиції, а міністеркою енергетики в липні 2025 року стала Світлана Гринчук, колишня заступниця Галущенка (коли він був на посаді міністра енергетики). У листопаді минулого року нардепи проголосували за звільнення Галущенка з посту міністра юстиції, Гринчук подала у відставку. Це сталося через корупційний скандал в енергетиці.
5 січня стало відомо, що Зеленський призначив Христю Фріланд радницею з питань економічного розвитку.
«Христя фахово володіє саме такими питаннями й має значний досвід залучення інвестицій та проведення економічних трансформацій. Зараз Україні потрібно збільшувати внутрішню стійкість – заради відновлення України, якщо дипломатія спрацює якомога швидше, і заради зміцнення нашої оборони, якщо через зволікання партнерів доведеться довше працювати для закінчення війни. Вдячний кожному й кожній, хто готовий допомагати нашій державі та взаємодії з партнерами. Слава Україні!», – поінформував президент.
Христя Фріланд обіймала посаду заступника прем’єр-міністра Канади з листопада 2019, міністра фінансів Канади – з серпня 2020-го до грудня 2024 року. Фріланд народилася в канадському місті Піс-Ривер в провінції Альберта. Її мати, Галина Хом’як-Фріланд, – українка за походженням.
Головним економічним радником Зеленського від початку президентства до 2024 року був Олег Устенко.
На Полтавщину дує вітер змін
3 січня Зеленський повідомив, що проводять консультації щодо нових керівників обласних адміністрацій у пʼяти регіонах, серед яких є й Полтавщина. Нагадаємо, наразі в області немає начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Володимир Когут є тимчасовим виконувачем обов’язків начальника Полтавської обласної військової адміністрації. На цій посаді – з 1 січня 2025 року.
До цього він був заступником начальника Полтавської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.
Філіп Пронін був начальником Полтавської ОВА з 10 жовтня 2023 року.
Головне зображення має ілюстративний характер і створене за допомогою штучного інтелекту
