Протягом кількох днів у багатьох жителів столиці не було опалення через російські обстріли. Морози лише ускладнили ситуацію, перетворивши життя у квартирах на випробування. Оскільки київський сценарій може реалізуватися у будь-якому куточку України, варто бути готовими. Розповідаємо, які девайси допомагають зігрітися і до чого тут намет.
«Ситуація у Києві дуже складна. Подібного масштабу – вперше за 4 роки повномасштабної війни», – такими словами схарактеризувати Віталій Кличко ситуацію з опаленням у Києві. Нагадаймо, у ніч на 9 січня Росія завдала по Київській області комбінований удар. Ракети й безпілотники вразили зокрема й об’єкти енергетичної інфраструктури. Через це у багатьох жителів столиці були відсутні електроенергія і тепло.
Станом на 14 січня, за інформацією мера Києва Віталія Кличка, кілька сотень багатоповерхівок досі без тепла після масованого обстрілу:
«Близько 400 багатоповерхових будинків Києва залишаються без опалення. З тих шести тисяч, де не було теплопостачання після масованої атаки 9 січня».
Увечері 15 січня Кличко повідомив, що без тепла залишається близько трьохсот багатоквартирних помешкань.
Ще більше ускладнили ситуацію морози. У деяких багатоквартирних будинках почалися проблеми із системою теплопостачання: вода у трубах замерзла і розірвала їх. Деякі мешканці квартир ділилися у соцмережах, що вікна почали покриватися кригою.
Юлія Поджинська проживає у Києві. У багатоповерхівці орендує однокімнатну квартиру на першому поверсі. Киянка розповіла «Полтавській думці», що опалення зникло по обіді в суботу, 10 січня. Ввечері його намагалися відновити, але до півночі батареї були вже холодні.
«Під час відсутності тепла світло періодично було – діяли екстрені відключення. У цей момент намагалася вчасно увімкнути бойлер, щоб була тепла вода. Користувалася побутовим тепловентилятором для обігріву великої кімнати. У кухні всі дні вмикала духову піч газової плити й постійно щось готувала, хоча не фанатка цієї справи. Ліжко нагрівала звичайними медичними грілками та одягала декілька шарів одягу: від термобілизни до теплих піжам із жилетками», – розповіла Юлія.
Дівчина поділилася, що спочатку у помешканні середня температура трималася на рівні п’ятнадцяти градусів вище нуля, але з кожним днем поступово знижувалася. У вівторок, 13 січня, було вже десь одинадцять градусів з позначкою «плюс». Тож Юлія відпросилася з роботи та поїхала до батьків на Дніпропетровщину працювати віддалено.
«Загалом, зі слів моїх колег, які живуть у різних районах Києва, ситуація з опаленням дуже сумна (розмова з Юлією відбулася 14 січня – ред). Батареї ледь теплі, інколи опалення взагалі зникає. Всі намагаються тепло одягатися та акумулювати останню енергію», – підсумувала киянка.
Як зігрітися, коли немає опалення
Сценарій з опаленням, який розгорнувся у Києві, теоретично може повторитися у будь-якому українському місті. Росіяни непередбачувані й підступні, тож можуть використати морозну погоду для чергових масованих ударів по енергетиці.
Схожа ситуація була на Полтавщині у листопаді минулого року. Без опалення і світла залишилося багато жителів Кременчука і Горішніх Плавнів після масованого обстрілу Кременчуцького району. Хоча тоді не було так холодно. Зокрема у Кременчуці світло поступово повернулося протягом доби, а тепло – протягом кількох днів.
Про те, як зігрітися у квартирі, коли немає опалення і світла, «Полтавській думці» розповів голова правління «Асоціації операторів та інструкторів з першої допомоги та тактичної медицини», парамедик, ветеран, експерт з безпеки з багаторічним досвідом Леонід Федоровський.
Леонід почав з того, що варто утеплити приміщення. Зокрема заклеїти поверню вікон теплозберігальними матеріалами. Наприклад, це може бути ізотермічна ковдра. Обов’язково проклеїти всі міжвіконні шви для того, щоб не було притоку в приміщення холодного повітря.
Наступний крок – забезпечити гарну вентиляцію приміщення через центральну систему. За жодних умов не можна закривати технологічні вентиляційні отвори, бо це вкрай небезпечно. Є велика ймовірність, що буде підвищуватися рівень вуглекислого газу.
«Третє, що ще варто зробити для того, щоб в самому приміщенні не втрачати тепло, “зменшити” його площу. Умовно кажучи, якщо квартира складається з двох кімнат, перемістити всі свої процеси, проживання, в одну кімнату. Іншу кімнату на певний період, поки екстремальна ситуація, не використовувати, не обігрівати. Теоретично, якщо говоримо про сім’ю з двох-трьох людей, то одна кімната стандартного розміру, умовно кажучи, до 40 квадратних метрів, прогрівається людськими тілами приблизно за 4-5 годин», – зазначив експерт з безпеки.
Важливо також спальне місце ізолювати від холодних поверхонь. Адже температура втрачається не тільки через контакт з холодним повітрям, а ще й через контакт з холодними поверхнями.
«Що мається на увазі? Ізолювати потрібно холодні стіни й підлогу. Саме тому доречно використовувати килими, як робили наші бабусі й дідусі. Так само треба холодну поверхню ізолювати ізотермічним матеріалом. Це може бути тканий матеріал, такий як килим, а можуть бути більш сучасні матеріали, теплоізолювальні, які можна придбати в будь-якому будівельному супермаркеті. Вони не дорогі, але мають високі показники теплоізоляції», – пояснив Леонід Федоровський.
Можна ще більше зменшити площу «житла» – поставити намет у приміщенні. Або ж зробити імітацію, використовуючи покривала і ковдри. Наприклад, на ліжку можна створити невеличке шатро або наметик, який буде зберігати температуру.
Фахівець зазначив, що у наметах не варто використовувати відкрите полум’я. Це може призвести до побутового отруєння або до пожежі.
«Це вкрай небезпечна ідея. Тобто свічка дійсно буде зігрівати. Тепловий ефект свічки в наметі є, не можна казати, що це не працює. Питання в тому, що це дуже небезпечно. Коли говоримо про правила безпеки, є такий підхід: якщо є можливість зниження ризиків, то краще так зробити», – додав Леонід.
Які ще є способи зігрітися?
Насамкінець
Варто пам’ятати, що Росія воює не лише ракетами, що летять на цивільних, та окупантами зі зброєю в руках. Ворог веде інформаційну війну. Росіяни користуються несприятливими умовами, які ж самі й створили. Вони послуговуються емоційним та фізичним виснаженням українців, щоб налаштувати населення проти влади.
Доказом цього можуть бути провокативні дописи у соцмережах, які ймовірно написані ботофермами (організовані мережі фейкових акаунтів, якими централізовано керують для масового впливу на інформаційний простір). Що може про це свідчити? Набір символів замість імені, недавно створений профіль і поки єдиний допис. РФ під виглядом жителів України може поширювати наративи, що саме українська влада винна у всьому: що немає води, тепла і світла, що мороз за вікном, і що немає потрібної форми ліків.
Варто розуміти, що таким чином ворог намагається маніпулювати. Те, що в Україні діють погодинні відключення світла, а у декого немає тепла, – це наслідки. Причиною таких явищ є перш за все російські обстріли. Не забуваймо про це.
Для чого Росії інформаційна війна? Через фейки, маніпуляції й чутки ворог намагається:
Деморалізоване суспільство складніше чинить опір. Тож пам’ятаймо, що критичне мислення знижує ефективність фейків, а перевірка джерел руйнує маніпуляції. Інформаційна стійкість – це частина оборони країни. Тримаймо голову холодною і допомагаймо ЗСУ.
Головне фото має ілюстративний характер й створене за допомогою штучного інтелекту
