41-річна полтавка Людмила, яка 18 грудня 2025 року народила доньку Якилину, та її чоловік Олег вирішили зберегти пуповинну кров, пуповину та плаценту. Подружжя ухвалило таке рішення на випадок, якщо в дитини виникнуть проблеми зі здоров’ям.
– У мене пізня дитина, з віком може бути більше ускладнень під час пологів, родові травми, можуть виникнути проблеми у майбутньому. І хоч сьогодні немає генетичних проблем, все одно ризикувати здоров’ям та життям дитини не хочу, адже щось може проявитися пізніше, – пояснює своє рішення Людмила.
Вона розповідає, що про стовбурові клітини чула вже давно – що за допомогою них можна покращити стан при неврологічних розладах, ДЦП, аутизмі, після інсультів та інфарктів, при аутоімунних захворюваннях, опіках та травмах. Але вважала це недоступною можливістю.
– Коли була вагітною, мені трапилася реклама у соцмережах, я подивилась безплатний вебінар, мене це зацікавило. Я розуміла, що багато ризиків навіть у невікових породіль, наприклад, аутизм або нещасний випадок з дитиною. Ніхто не застрахований взагалі від того, що після народження дитини матимуть місце якісь проблеми.
Саме тому полтавка уклала договір із сімейним банком пуповинної крові «Гемафонд» та зберегла пуповину, плаценту та пуповинну кров, з яких можна отримати стовбурові клітини та використати їх при лікуванні хвороб чи відновленні після травм.
– Навіть якщо я їх не використаю (на лікування хвороби дитини – ред.), можна врешті використати їх із косметичною метою для омолодження. Мене це не сильно цікавить, більше я хочу убезпечити дитину від різних захворювань або полегшити їхній перебіг.
За кілька днів до пологів кур’єр банку пуповинної крові привіз спеціальну сумку з охолоджувальним елементом для транспортування біоматеріалу. Полтавка розповідає, що за забір матеріалу з неї в пологовому не взяли коштів і виконали процедуру на високому рівні:
– Якщо у вас укладений договір на зберігання з будь-яким банком стовбурових клітин, пологовий зобов’язаний провести відбір, це закріплено на законодавчому рівні. Потім «Гемафонд» перевіряє матеріал на правильність забору, стерильність, інфекційні захворювання та повідомляє, чи є сенс його зберігати.
Людмила з чоловіком Олегом вибрали план зі щорічною оплатою, далі планують продовжувати термін.
– «Гемафонд» дає можливість відправити матеріал у Німеччину, де зараз немає війни й буде більш надійне зберігання. Ми зараз в Україні зберігаємо, можливо, перевеземо у Німеччину пізніше, – каже полтавка. – Я не чекала від себе такого, що це зроблю, але в якийсь момент зрозуміла, що найважливіше – здоров’я дитини.
Щоб розібратися у принципі дії стовбурових клітин та особливостях їхнього застосування, «Полтавська думка» поговорила з заступником генерального директора сімейного банку пуповинної крові «Гемафонд», акушером-гінекологом Артуром Федорківом.
Він розповів, що «Гемафонд» може працювати з різними джерелами стовбурових клітин, навіть з дорослими тканинами – із перикардом, жировою тканиною, з яких можна виділяти ці клітини. Але найякісніший спосіб отримання стовбурових клітин – це саме забір пуповинної крові, пуповини та плаценти в породіль при народженні дитини. Стовбурові клітини, виділені з цього біологічного матеріалу, найбільш ефективні та молоді й можуть бути широко застосовані.
У будь-якому пологовому відділенні чи перинатальному центрі забір біоматеріалу для виділення стовбурових клітин виконують безоплатно.
– Дії лікарів (під час забору – ред.) регламентовані наказами Міністерства охорони здоров’я. Держава не створила державний банк стовбурових клітин, але вона принаймні врегулювала всі процеси з приватними структурами, які цим займаються.
Щоб провести збір тканин, потрібно завчасно укласти договір із банком пуповинної крові та пред’явити його лікареві, взяти на пологи спеціальну сумку зі всім необхідним для збору і транспортування. Стовбурові клітини зберігаються в рідкому азоті при -196 градусах за Цельсієм.
Сімейний банк пуповинної крові працює з різними типами стовбурових клітин і тканин, зокрема гемопоетичними та мезенхімальними клітинами.
Артур Федорків пояснює, що пуповинна кров містить переважно гемопоетичні стовбурові клітини, які беруть участь у процесах кровотворення та імунітету. У людському організмі кров оновлюється постійно: кожної хвилини утворюються нові клітини крові – тромбоцити, еритроцити, лейкоцити. Але всі вони беруть свій початок від однієї стовбурової клітини гемопоетичного типу (в нашому організмі такі клітини здебільшого «живуть» в кістковому мозку). І ці самі клітини у великій концентрації є в пуповинній крові.
– Деякі дослідники стверджують, що 100 мілілітрів пуповинної крові за своєю ефективністю може прирівнюватися до цілого кілограма кісткового мозку. Оскільки ці клітини молоді, активні, не піддавалися впливу зовнішніх факторів та вірусів, і ми їх заморозили одразу при народженні, вони мають такий великий потенціал.
За словами Артура Федорківа, стовбурові клітини з пуповинної крові використовують при лікуванні 80 недуг – хвороб крові (лейкоз), імунітету, системних захворюваннях (червоний вовчак, аутоімунні захворювання, ревматизм), які вражають увесь організм.
– Також пуповинна кров гарно себе показала при неврологічних захворюваннях (таких як ДЦП, аутизм, затримка розвитку) через неклітинні хімічні елементи, так звані фактори росту, – додає фахівець.
Він наголошує: більшість людей думає, що стовбурова клітина вміє лікувати лейкоз. Це не зовсім правильно, адже лейкоз лікується лише хімієтерапією. Вона направлена на те, щоб знищити або дуже ослабити структуру, яка продукує ракові клітини, – кістковий мозок. Оскільки кістковий мозок виробляє нові клітини крові, без його якісної роботи людина не може жити.
– При лейкозі на зміну старому кістковому мозку мають прийти нові стовбурові клітини. Їх можна отримати й від донора, але є нюанс. Кістковий мозок дуже специфічний. Має бути ідеальний збіг за генетичним кодом (між донором та реципієнтом – ред.). Часто, навіть якщо пересадку виконують, кістковий мозок не приживається. Тому важливо мати власні стовбурові клітини, які ідеально підходять дитині за генетичною сумісністю.
Артур Федорків зауважує, що при деяких онкологічних захворюваннях, які є генетично зумовленими, власні клітини не можуть бути використані для трансплантації. Але якщо родина зберігає пуповинну кров брата чи сестри, то шанси, що брат зможе стати донором для сестри, набагато вищі.
– Тому важливо зберігати пуповинну кров кожної дитини, щоб можна було або обміняти, або сумувати матеріал, щоб вилікувати від складних захворювань. Зокрема, наприклад, від апластичної анемії, коли кістковий мозок не може утворювати якісні клітини крові, або від серповидноклітинної анемії, коли еритроцити в організмі у формі серпа, а не диску, як має бути.
Розповідаючи про забір біоматеріалу, акушер-гінеколог пояснює: відразу після народження дитини, поки плацента не відділилася, спеціальною голкою проколюють пуповину і кров, яка залишилася в ній і плаценті, стікає до спеціальної системи, яку надають клієнтам.
– Ми обробляємо кров, виділяємо лейкоцитарну фракцію (саме там містяться стовбурові клітини) і зберігаємо ці клітини вже в готовому вигляді. І в цьому велика перевага, бо якщо клієнтові знадобиться застосовувати ці клітини, вже через кілька годин їх можна вводити.
З пуповини та плаценти виділяють інший вид стовбурових клітин – мезенхімальні клітини. Вони здатні перетворюватися на будь-які клітини в людському організмі, окрім кровотворних і статевих.
– У дорослому організмі ці клітини як ремонтні бригади. Вони сидять у депо, а коли в нас є травма, хвороба, виходять зі своїх депо, з током крові прямують туди, де є проблема. Там осідають і перетворюються на клітини печінки, серцевого м’яза, нейральні – можуть стати абсолютно будь-чим.
Артур Федорків розповідає, що зараз мезенхімальні клітини використовують у клінічних дослідженнях при лікуванні понад 400 захворювань.
– Мезенхімальні клітини не дуже специфічні, вони можуть підійти всім родичам без виключення. Якщо батьки зберігають ці клітини для своєї дитини, то можуть бути впевнені, що й вони самі, й бабуся, й дідусь, й дядько, і брати та сестри, і навіть некровні родичі можуть ними скористатися за необхідності.
Гемопоетичні стовбурові клітини на відміну від мезенхімальних мають на собі білок, на який реагує імунітет. Якщо ввести їх генетично несумісній людині, відбудеться відторгнення матеріалу. Тож гемопоетичні стовбурові клітини на 100 % підходять дитині, при народженні якої були зібрані, тому що це її генетичний матеріал, а найближчим родичам – батькам, братам, сестрам – приблизно на 25 %.
Артур Федорків наводить приклад, що під час спалаху ковіду у 2020 – 2021 році пацієнтам вводили мезенхімальні стовбурові клітини, і це давало гарні результати в боротьбі з хворобою:
– У хворих на ковід сильно працювала імунна відповідь, розвивався цитокіновий шторм, коли організм атакував сам себе. Це був найбільш патогенний механізм ковіду, чому так багато людей помирало. Їхній організм починав добивати сам себе, тому що не знав, що робити.
У цьому випадку стовбурові клітини знижували запальну реакцію та імунну відповідь, врегульовували процеси в організмі й тим самим давали йому можливість зупинитися і «зрозуміти», що потрібно робити з вірусом.
– Зараз ми застосовуємо стовбурові клітини для реабілітації військових з різними травмами. Це кульові й осколкові поранення, черепно-мозкові травми і контузії. Для цього найчастіше використовуємо мезенхімальні клітини з пуповини та плаценти. Іноді проводимо терапію стовбуровими клітинами з власного жиру пацієнта або робимо змішані клітинні препарати, – провадить свою розповідь далі представник «Гемафонду».
Стовбурові клітини застосовують при лікуванні дітей з цукровим діабетом:
– Звичайно, вилікувати діабет вони не можуть, тільки покращити стан. Ці клітини знижують потребу в інсуліні й відтерміновують ускладнення, які супроводжують цукровий діабет, – розповідає Артур Федорків.
За словами фахівця, деякі хвороби передбачають одноразове введення стовбурових клітин, деякі потребують кількаразового для того, щоб побачити ефект і зміцнити організм. Зокрема при цукровому діабеті можуть знадобитися повторні введення, але вони відбуваються через 1-3 роки або тоді, коли проявляються ускладнення.
Аутизм, наслідки пологових травм, ДЦП та інші неврологічні розлади у дітей – це найчастіші запити на клітинну терапію у банку «Гемафонд». У такому випадку стовбурові клітини вводять дитині зазвичай раз на пів року чи раз на рік. Рекомендований курс – 2-3 введення.
– І ефект дуже класний! Зрозуміло, що аутизм ми не вилікуємо, але адаптація дитини, її комунікація покращуються, дитина стає спокійнішою і більш здатною до навчання. А при ДЦП часто знімається судомний синдром. Тобто при неврологічних станах батьки відзначають покращення практично завжди.
Артур Федорків розповідає, що в Полтаві у нього є клієнтка з дитиною, яка має міодистрофію. Родина не має коштів на дороге лікування (мова йде про препарати, які коштують мільйони доларів), тому дитині вводять стовбурові клітини.
– Моя клієнтка каже: «Ми кожного року вводимо їх, і тільки завдяки цим клітинам дитина починає спокійно спати, дихати без маски». Вона стверджує, що тільки завдяки цій терапії вона може тримати дитину в адекватному стані, – розповідає акушер-гінеколог.
Стовбурові клітини вводять в організм пацієнта зазвичай внутрішньовенно. Але існують й інші шляхи, наприклад, внутрішньосуглобовий (стовбурові клітини добре відновлюють суглоби), внутрішньоорганний (прямо в орган) або в спинномозковий канал, в ліквор.
– Коли нам треба лікувати нервову систему, ми можемо вводити їх прямо в спинномозковий канал, і клітини з током ліквору донесуться до головного мозку. Найчастіше такий метод підходить для мезенхімальних клітин з пуповини або плаценти. Пуповинну кров бажано вводити через вену. Ці два типи клітин при різному введенні чудово посилюють дію одне одного.
Якщо мова йде про пуповинну кров, її зазвичай вистачає на 1 чи 2 введення у дітей.
– Методика з культивування клітин пуповинної крові вже з’явилася у світі, але її застосовують тільки при необхідності замінити кістковий мозок. У регенеративній медицині застосовують ті клітини, які отримали первинно. Якщо говорити про пуповину та плаценту, то наш банк вміє гарно культивувати ці клітини, і ми отримуємо велику їхню кількість. Зазвичай для дорослої людини їх вистачатиме на 2-5 застосувань, у середньому – 3.
Артур Федорків пояснює, що нескінченно ділити стовбурові клітини неможливо, бо, по-перше, з кожним етапом поділу вони втрачають свою активність. По-друге, на 7-10 поділ вони «хочуть» перетворитися на певний вид клітин і стати кісткою, м’язом чи нейроном.
Збереження зібраного матеріалу коштує 130, 180 або 240 євро на рік (залежно від кількості продуктів, які обрав клієнт).
– У нашому банку є можливість платити щорічно за збереження матеріалу. Або клієнт може відразу обрати пакет на 3, 5, 10, 18 і навіть 36 років. Чим довший пакет вибирає клієнт, тим дешевшим буде зберігання. Більшість клієнтів обирає пакет на 18 років, до повноліття дитини.
Фахівець зазначає: якщо зібраний матеріал не був використаний, його можна застосувати навіть людям без серйозних проблем зі здоров’ям для підтримки організму у похилому віці чи після хвороб або використати в косметичних цілях для омолодження та краси шкіри (у такому випадку здійснюють підшкірні ін’єкції стовбурових клітин).
На запитання, наскільки стовбурові клітини вивчені та чи може їхнє використання мати негативний вплив на організм людини, Артур Федорків відповідає:
– Стовбурові клітини застосовують для лікування з 70-х років минулого сторіччя. Відповідно, за цей час проведено дуже багато досліджень, розроблені як українські, так і міжнародні протоколи з застосування стовбурових клітин при різних захворюваннях.
Він запевнив, що гемопоетичні та мезенхімальні стовбурові клітини за правильного підходу лікаря не несуть жодної загрози для здоров’я людини. Вони вважаються найбезпечнішими типами стовбурових клітин, бо пройшли необхідні етапи формування під час вагітності жінки. Небезпеку через свою незрілість можуть становити інші види стовбурових клітин, якими не займається «Гемафонд» – ембріональні й фетальні (взяті з абортивного матеріалу або з клінік репродукції, де вирощують ембріони).
За інформацією представника «Гемафонду», офіційних протоколів застосування стовбурових клітин при лікуванні аутизму або аутоімунних захворювань ще немає. Більшість застосувань за кордоном і в Україні проходять в рамках клінічних досліджень або експериментального лікування.
– Для людей, чиї діти мають аутизм, наявність протоколу абсолютно не має значення. Вони отримують результат уже зараз, а через пару років це стане протоколом – то просто питання часу. Але пару років чекати абсолютно немає сенсу. Люди вже зараз мають змогу застосувати власний матеріал легально і з гарними результатами.
«Гемафонд» має базу лікарів в Україні та інших країнах, які займаються введенням стовбурових клітин, та може надати контакти спеціаліста, якщо у клієнта виникне необхідність застосувати заморожені клітини. Крім того, сімейний банк пуповинної крові «Гемафонд» гарантує безоплатне перевезення клітин у клініку в будь-якій точці світу, якщо мова йде про одне з найважчих захворювань зі спеціального переліку. Цей перелік банк сформував на основі українського протоколу із застосування стовбурових клітин.
– І плюс, якщо дитина до 18-річного віку захворіє на щось із цих 50 захворювань, ми компенсуємо згідно з чеком клініки до 20 тисяч євро, які були витрачені на введення цих клітин. Для батьків це як страховка, і вони точно будуть впевнені, наприклад, якщо захочуть їхати до Німеччини та лікуватися там, що для них це не стане проблемою, – інформує Артур Федорків.
Заступник генерального директора компанії каже, що на сам процес зберігання відключення електроенергії не впливає – клітини «сплять» у рідкому азоті при постійній температурі. Та все ж банк пуповинної крові у Києві обладнаний генераторами та має запаси азоту та палива для роботи протягом 4-6 місяців. Також є можливість зберігати біоматеріал у Берліні, де під час великої війни «Гемафонд» відкрив ще одну, резервну лабораторію.
