Електронне працевлаштування та пошук роботи через «Дію»: що варто знати жителям Полтавщини

В Україні запроваджують процес електронного працевлаштування. Це означає, що вже через кілька місяців жителі Полтавщини, влаштовуючись на роботу, зможуть не нести (чи везти, якщо робота дистанційна) пакет паперових документів до офісу, а розв’язати ці питання з роботодавцем через єдину систему. 

Проєкт – експериментальний та пілотний. Впроваджуватимуть його упродовж двох років 

Як пояснюють у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, оформлюватимуть трудові відносини в електронній формі за допомогою аналітичної системи «Обрій». Її запуск підтримали наприкінці жовтня 2025 року. 

Окрім цього, як раніше повідомляла прем’єр-міністерка Свириденко, система автоматично визначатиме, хто втратив роботу, підбиратиме вакансії за навичками та дасть змогу державі в режимі реального часу прогнозувати потреби в робочих навичках. 

Проєкт з електронного працевлаштування – експериментальний і впроваджуватимуть його протягом двох років. Розпочнуть у третьому кварталі 2026 року. 

«Це практичний крок до повністю цифрових трудових відносин: без паперових заяв, наказів і особових справ. У рамках пілоту буде протестовано електронне прийняття на роботу, звільнення та ведення кадрової інформації в єдиній цифровій системі – з акцентом на зручність для бізнесу, прозорість для працівника і передбачуваність для держави», – розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Олександр Циборт.

Що передбачає «є-Працевлаштування»

У межах проєкту роботодавці та люди, які шукають роботу, зможуть через застосунок «Дія»:

• шукати нову роботу;
• шукати працівників;
• вести особові справи найманих працівників;
• оформити прийняття на роботу в електронній формі;
• оформити звільнення з роботи в електронній формі. 

Як пояснила «Полтавській думці» юристка «ВІННЕР ПАРТНЕРС» Анастасія Руденко, головна зміна – легалізація трудового договору як виключно електронного документа. Якщо раніше така форма була радше опціональною, то наразі вона стане альтернативою паперові з рівною юридичною силою. 

«Працівнику більше не потрібно фізично приносити паспорт, ІПН (ідентифікаційний код – ред.) чи трудову книжку до офісу. Ідентифікація відбуватиметься за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису) або УЕП (удосконаленого електронного підпису».

«Роботодавцю ж це значно спрощує наймання дистанційних працівників або фахівців, які перебувають за кордоном чи мають статус ВПО», – пояснює юристка.  

Тобто фізичне подання паспорта чи інших документів, які вимагає роботодавець для посвідчення особи – буде не обов’язковим.

Як пише «Ліга. Закон», оскільки чимало українців перебувають за кордоном, працюють віддалено чи за межами постійного місця проживання, запровадження електронного працевлаштування дасть змогу:

1. спростити процес залучення кадрів;
2. сприяти відновленню економічної активності;
3. забезпечити реалізацію конституційного права на працю. 

Після прийняття закону це виглядатиме так:

• підписання договору – без особистої присутності;
• кадровий документообіг – електронний;
• трудовий договір = електронний документ.

Попри це, електронний договір не замінюватиме повідомлення до Державної податкової служби, наказ про прийняття чи ведення табелів обліку робочого часу, а невиконання цих вимог розцінюватимуть як порушення трудового законодавства. 

Як відбуватиметься процес влаштування на роботу

Через систему «Обрій» процес працевлаштування (якщо ви – майбутній працівник) виглядатиме так:

1. Ви погоджуєтеся на посаду, система автоматично формує проєкт заяви;
2. У день її формування ви підписуєте заяву за допомогою КЕП або УЕП, а система надсилає її роботодавцю;
3. На основі цієї електронної заяви роботодавець формує проєкт наказу про прийняття на роботу та за потреби трудовий договір, підписує електронним підписом, і система надсилає її вам;
4. Упродовж п’яти днів ви маєте підписати його (якщо не зробити цього за п’ять днів – проєкт анулюється);
5. Система автоматично реєструє підписаний роботодавцем наказ, надсилає вам для ознайомлення. 

Які існують ризики

Попри зручність нововведень, існують ризики щодо захисту персональних даних, адже кадровий електронний облік передбачає обробку чутливої особистої інформації. 

Як пояснює юристка Анастасія Руденко, йдеться ще й про такі ризики:

• якщо роботодавець прийме документ із уже недійсним чи неналежним підписом (наприклад, якщо термін дії сертифікат закінчився), такий договір можуть визнати в суді неукладеним;
• втрату електронного архіву тепер прирівнюватимуть до втрати паперових документів, тому роботодавцям доведеться докладати більше зусиль для уникнення витоку персональних даних. 

Фахівчиня також додає, що у 2026 році інспектори Держпраці вже перевірятимуть цифрові регістри та валідність електронних підписів, а не лише паперові варіанти документів. 

Пошук роботи через «Дію» та ЦНАП 

Окрім експериментальних змін у процесах працевлаштування, в Мінцифри повідомили, що уряд дав старт пілотному проєкту з цифровізації Центрів зайнятості через той же «Обрій». 

У межах проєкту роботодавці зможуть підбирати персонал, запрошувати на співбесіди й офіційно оформлювати працівників онлайн, а люди, які шукають роботу, – переглядати вакансії, зокрема які підбиратиме штучний інтелект, та працевлаштовуватися без візитів до державних установ.  

Пізніше, як пояснили в Міністерстві, ці послуги з’являться і в ЦНАПах. Адміністратори зможуть допомагати відвідувачам з:

• поданням заяви про допомогу щодо безробіття;
• отриманням довідки про перебування на обліку, отримані виплати та нарахований дохід;
• поданням на гранти тощо.

«Завдяки цифровізації українці не витрачатимуть час на бюрократію під час пошуку роботи, а держава бачить реальний попит на працівників», – додали в Мінцифри. 

Фото ілюстративне. Джерело: getty images

Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.