Після рясних лютневих дощів та різкого похолодання в Полтавській області частина полів з озимою пшеницею перетворилася на водойми, а згодом укрилася крижаною кіркою. Аграрії занепокоєні – чи витримають посіви подібні екстремальні погодні умови. Фахівець пояснив, у яких випадках озимина може загинути.
«Вчора з’явилося на карті нове велике озеро. Називається “Лохвицьке“. Позавчора тут була пшениця, а сьогодні – озеро гектарів 30. Думаю, його і з космосу видно».
Відео з таким змістом опублікував 16 лютого в інтернет-мережі аграрій Микола Шамрицький. Через два дні чоловік показав відео, на якому продемонстрував льодяну кірку, яка утворилася на полях з озимою пшеницею.
Пан Микола пояснив «Полтавській думці», чому так відбулося. Земля була промерзла, не всотувала вологу. Тож на деяких полях утворилися «водойми».
«Дуже багато було води й на тих полях, які розташовані в низинах. Тобто в населених пунктах у низинах ця ситуація масова. На поверхні ґрунту товщиною орієнтовно до 10 сантиметрів утворилася така водойма», – додав Микола Шамрицький.
Також чоловік зазначив, що зокрема на Миргородщині на багатьох полях була така ситуація.
У середині лютого на Полтавщині спостерігалися значні температурні гойдалки та зміна погоди. Полтавський обласний центр із гідрометеорології повідомив, що температурний режим протягом другої декади лютого (декада – 10 днів) був нестійким. Середні добові температури повітря коливалася від 9 морозу до 3 тепла.
14 – 16 лютого в області пройшли значні дощі, 18 – 19 лютого – дощ у південно-східній частині області з переходом у сніг. На решті території – сніг різної інтенсивності, місцями сильний.
«Такої значної декадної кількості опадів на переважній частині території області за всі роки спостережень не відмічалося. Добовий максимум опадів склав 13-28 міліметрів», – уточнили метеорологи.
Крім того, обласний центр із гідрометеорології пояснив, що 15 лютого відібрали зразки рослин озимих зернових культур для визначення життєздатності. Відрощування проводили водним методом. За результатами відрощування, загиблі чи пошкоджені рослини відсутні.
Відрощування озимої пшениці водним методом – це лабораторний спосіб перевірки, чи вижила пшениця після зими й настільки вона зберегла життєздатність.
Озимина не боїться морозу
Про те, як погодні умови лютого можуть вплинути на посіви озимої пшениці на Полтавщині, розповів «Полтавській думці» доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені Василя Юр’єва Сергій Авраменко. Фахівець пояснив, що переважна більшість сходів гинуть не від морозів, а від задухи, коли порушений повітрообмін. Такі умови створюють заплави, коли ґрунт ще не відтанув, залишається промерзлим, і утворилися «блюдця» з води. Якщо у «блюдцях» вода стоятиме понад два тижні, то на таких полях урожаю пшениці, найімовірніше, не буде.
Також Сергій Авраменко зазначив, що притерта кірка так само небезпечна, як і «блюдця». Притерта крижана кірка на полях – це щільний шар льоду, який лежить безпосередньо на поверхні ґрунту та щільно прилягає до рослин. Коли утворюється такий прошарок льоду, також може порушуватися доступ кисню.
Доктор сільськогосподарських наук 26 лютого зазначив, що саме зараз найнебезпечніший період для посівів озимої пшениці. Майже спливають два тижні, які можуть стати критичними для зернових.
Натомість підвішена крижана кірка – це шар льоду, який утворюється над рослинами, але не прилягає щільно до поверхні ґрунту. Між ґрунтом і льодом є повітряний прошарок. На власному ютуб-каналі «Український аграрій» Сергій Авраменко розповів, що підвішена кірка особливо великої шкоди рослинам не робить. Перебування рослин більш як два тижні під такою кіркою не несе загрози. Тому що є повітряна подушка, й обмін кисню особливо не порушений.
Микола Шамрицький зазначив, що зараз рано говорити про те, чи пережила озимина холоди. Загальну картину можна буде побачити тільки тоді, коли зійде весь сніг, ґрунт розтане й рослини відновлять свою вегетацію.
«Але наші рослини (сходження на полях Миколи – ред.) в задовільному, можна сказати, стані, навіть належать більше до доброго. Це сталося тому, що ті опади, які випали, були великими, але майже на наступний день у нас був мороз. І ця вода замерзла. Якби вода стояла з плюсовою температурою протягом 5-7 днів, то відбувся б процес “вимокання“. І це було б дуже погано. А так мороз “ударив“, вода замерзла, й утворилася льодова кірка. Саме підвішена льодова кірка в цьому випадку відіграла позитивний момент. Перше – вона захистила від морозу, а друге – вода замерзла, й у такому стані пшениця може до 14 днів під кіркою перебувати», – пояснив фермер.
Щодо притертої кірки, то Микола Шамрицький зазначив, що подібне явище подекуди є на його полях. Але чи має вона негативний вплив на сходи, залежить від вузла кущення, на яку глибину була посіяна пшениця.
«От у нас була посіяна пшениця на глибину десь 4 сантиметри. Тож я бачу: все буде добре. І притерта кірка не зробить шкоди, якої всі бояться. Підвішена кірка також відіграла позитивний момент. Навіть той сніг, який через три дні випав, створив своєрідну теплоізоляційну подушку. Тож десь на 80 % упевнений, що з пшеницею буде все добре», – розповів Микола Шамрицький.
Щодо наступних кроків – аграрій поділився, що планує вносити швидкий азот.
«Зараз будемо “ловити“ вікно по мерзлому й давати швидкий азот, щоб пшеничка максимально себе відновила й максимально дала додаткове кущення, тому що деякі рослини однозначно випадуть. Також на слабких місцях або ж на слабких полях будемо використовувати антистресанти. Такий метод будемо застосовувати на дуже слабких посівах. Якщо бачитимемо, що з них можна ще щось отримати, то будемо їх “витягувати“», – пояснив чоловік.
Микола Шамрицький зазначив, що на низинах, де можливе «випадіння» (загибель) більш як половини рослин, є кілька варіантів розвитку подій. Можливо, будуть підсівати яру пшеницю, а можливо, навіть пересівати поле іншою ярою культурою.
Головне фото ілюстративне.
