68-річна місцева жителька Надія Пащенко з села Рокитне-Донівка, син якої служить у війську, разом з подругами ось уже 4 роки готують їжу, виготовляють окопні свічки та маскувальні сітки для українських захисників.
У селі Рокитне-Донівка від початку повномасштабної війни працює волонтерський штаб «Надія», який допомагає українським військовим. 5 березня штаб відзначив 4 роки з дати створення. Про це «Полтавській думці» розповіла місцева жителька Тетяна Пащенко.
У перші дні повномасштабного вторгнення жителі села Недогарки та поруч розташованих сіл об’єдналися, щоб допомагати фронту. У Недогарківському сільському клубі почали плести маскувальні сітки та збирати необхідне для військових. Саме туди спочатку їздили допомагати і учасниці волонтерського штабу «Надія».
– Комусь треба було допомагати (війську – ред.), і щоб не їздити до сусіднього села, ми організували роботу в своєму селі Рокитне-Донівка, – каже 68-річна Надія Пащенко, яка очолила штаб «Надія».
Син Надії Пащенко Андрій у 2014 році брав участь в АТО, а у 2022 році був в резерві і пішов в перші дні великої війни захищати Україну у лавах Національної гвардії. Андрій виконував бойові завдання в Донецькій і Сумській областях.
Хвилювання за сина переросло у рішучість діяти. І вже 5 березня 2022 року Надія Пащенко та її подруги організувати роботу на базі фельдшерсько-акушерського пункту у селі Рокитне-Донівка. Спочатку штаб займався плетінням маскувальних сіток. Потім у приміщенні облаштували кухню – встановили газові плити та духові шафи, і вже влітку 2022 року жінки почали готувати домашню їжу на фронт – салати, ковбасу, котлети, пиріжки, мариновані овочі, варення тощо.
– Масштаб розгорнутої діяльності вражав. Аромат смачної їжі і постійне сіткоплетіння на всьому вільному від продуктових запасів місці нагадувало мурашник, – згадує волонтер Олександр.
Згодом обсяг допомоги для війська розширився – додалося виготовлення окопних свічок, теплих речей, лікувальних мазей на основі воску та меду, збір побутових засобів та іншого, чого потребують військові.
– Зараз там працюють 8 жіночок – Надія Пащенко, Людмила Пащенко, Ганна Гордова, Надія Гринь, Валентина Онищенко, Ніна Пащенко та Любов Гречана. Усі вони в поважному віці, наймолодша моя мама, їй 59, решті від 65 до 79 років, – розповідає Тетяна Пащенко.
Волонтерки штабу «Надія»
Працюють жінки з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 14:00. За тиждень до передачі речей та їжі на фронт оголошується збір в Недогарківському сільському клубі та штабі «Надія». За готовими пакунками приїжджають або самі захисники, або волонтери.
Разом з їжею, сітками, свічками та усім необхідним волонтерки «Надії» вкладають у пакунки для воїнів записки з написами, наприклад:
«Доземний уклін Вам за спокійний сон! Нехай Господь оберігає Вас!»
Волонтерський штаб «Надія» допомагає різним бригадам, останнім часом готує їжу для двох підрозділів 156 зенітно-ракетного полку імені Максима Кривоноса і 116 окремої бригади територіальної оборони.
Для військових жінки зі штабу «Надія» – не просто волонтерки, а тил і підтримка.
– Дівчата з волонтерського штабу «Надія» виконують титанічну працю! Завдяки їхній допомозі ми можемо відпочивати між виконанням службових обов’язків. У такі скрутні часи дівчата, не дивлячись на проблеми зі здоров’ям, брак вільного часу та коштів, ніколи ще не відмовили військовим у допомозі. За що їм величезна подяка, – говорить військослужбовець Ігор.
Військовий Євген додає:
– Те, що вони роблять, – це дуже потрібно тут хлопцям. Дехто має змогу виїхати в магазин, а дехто отримує їжу ось так – у лоточках. І ми закопуємо її в землю, щоб зберегти. Це велика підтримка.
Значення роботи жінок штабу «Надія» підкреслює і волонтер Владислав:
– Саме надію ці люди дарують нашим серцям і військовим. Попри втому і біль, вони щодня роблять добрі справи і допомагають зберегти життя захисників. Особливо відомі їхні неймовірно смачні пиріжки, які знають майже по всій лінії Донецького фронту. У кожній справі – частинка серця, і це надихає та доводить: добро завжди перемагає.
Військовий Володимир із 1 батальйону 116 бригади ТрО зазначає:
– Незважаючи на їхній вік, це неймовірні, справжні наші україночки, в яких на першому місці – допомога ЗСУ. Щирі, добрі. Бажаємо їм ще довгих літ життя та міцного здоров’я. І щоб нашу перемогу ми зустріли разом. Слава Україні! Слава нашим незламним людям!
До діяльності волонтерського штабу «Надія» долучаються місцеві жителі – надають продукти довготривалого зберігання, купують ліки для військових, донатять. Соціально відповідальний бізнес підтримує волонтерок, привозячи продукти – борошно, олію, цукор, овочі та різні крупи, а також закупляє основу на маскувальні сіті.
– Без допомоги людей не було б цього масштабу. Ми працюємо заради перемоги, – кажуть волонтерки, які за 4 роки зробили сотні передач на фронт.
