Полтавський ліцей № 17 «Інтелект» став одним із трьох закладів в області, які пілотуватимуть реформу старшої школи у 2026-2027 навчальному році. Так, учні навчатимуться не 11, а 12 класів, і зможуть більш вільно обирати предмети, які бажають вивчати. З 2027 року усі школи України перейдуть на таку систему здобуття загальної середньої освіти.
Директорка полтавського ліцею № 17 «Інтелект» Олена Голтвяниця розповіла «Полтавській думці», що чекає на 10-класників її навчального закладу вже з 1 вересня.
– Пілот профільної старшої школи передбачає, по-перше, зміну програм, за якими вчителі будуть навчати дітей і які проходять апробацію. Це нові можливості для дітей, тому що вони будуть вивчати те, що їм цікаво, – коментує вона.
Ті учні, які у 2026 році вступлять до 10-го класу ліцею № 17, матимуть змогу вибрати один із трьох напрямів:
– Міністерство освіти й науки пропонує три освітні кластери, за якими буде здійснюватися навчання. Перший кластер – це мовно-літературний, другий – це STEM-кластер, третій – соціально-гуманітарний (історія і правознавство). Крім основних предметів, учні будуть вивчати допоміжні спецкурси, які будуть відповідати цим напрямам навчання, – каже освітянка.
Як раніше писала «Полтавська думка», реформа старшої школи передбачає, що у 10-12 класах навчальний план у ліцеях міститиме три компоненти: обов’язковий, варіативний у межах профілю та варіативний поза профілем. Обов’язковий компонент буде для всіх однаковий, варіативний включатиме ті предмети, які відрізняють один профіль від іншого. Обидва ці компоненти формує заклад, учні не обирають предмети самостійно. А от варіативний компонент поза профілем – тут учень зможе собі обрати предмети, які йому подобаються.
Протягом 10, 11 та 12 класів пропорційність цих компонентів змінюватиметься – збільшуватиметься в бік варіативних у межах профілю і поза профілем, а обов’язкових ставатиме все менше.
Крім того, у старшій школі зменшиться кількість предметів, які вивчатимуть учні, тож це дасть змогу розвантажити старшокласників.
Олена Голтвяниця зазначила, що три напрями – не означає три класи на паралелі. За її словами, класів може бути навіть 6. Адже, наприклад, у кожному з двох класів мовно-літературного напряму учні виберуть для себе різні набори допоміжних предметів до основних.
– У 10-му класі, відповідно до концепції профільної старшої школи НУШ, учні зможуть протягом пів року змінити профіль. Це можливості для дітей визначатися і впевнено працювати в напрямі подальшого саморозвитку.
Варіант змінити обраний профіль пізніше, ніж після першого семестру 10 класу, не передбачений, каже Олена Голтвяниця:
– Я думаю, що за пів року діти вже визначаться і будуть знати, який напрям їм підходить і на якому шляху вони залишаються.
Директорка ліцею № 17 зазначила, що зараз стоїть вимога підготувати вчителів до викладання у старших класах за новою програмою. Тож педагоги проходитимуть підготовку.
– Ми зараз інтенсивно шукаємо можливості для проходження курсів. Є створена Міністерством (освіти й науки – ред.) платформа для підвищення кваліфікації «Вектор». Уся команда вчителів, які у наступному році можуть працювати у старших класах, реєструються на цій платформі, будуть проходити курсову перепідготовку і готуватися до викладання у профільній старшій школі.
Для учнів, які вчитимуться за новою моделлю старшої школи, держава виділяє нові підручники.
– Це вже трирічна старша школа, тому підручники, за якими працювали раніше в 10-11 класах, вже будуть неактуальними. Буде новий макет підручників і нові програми до цих підручників.
Олена Голтвяниця зауважила, що у рамках реформи старшої профільної школи оновлюватимуть й навчальні класи у ліцеї:
– У цьому році Міністерством освіти й науки заплановане обладнання кабінетів природничо-математичного і кабінетів STEM-напряму. Це буде освітня субвенція.
Також реформа старшої школи передбачає введення у школах нової посади кар’єрного радника, який допомагатиме учням визначитися з профілем навчання та майбутньою професією.
– Кар’єрний радник буде надавати дітям консультації, допомагати у тому, щоб визначити, що підходить для тієї чи іншої особистості. Це буде та людина, яка допоможе дітям впевнитися у правильності вибору (майбутньої професії – ред.). У неї будуть повноваження проводити активності із учнями з точки зору профорієнтації.
Олена Голтвяниця переконана, що трирічна старша школа для дітей – це плюс. Бо коли учні навчаються у 10-му та 11-му класах, за два роки їм важко осмислити, яку професію хочуть для себе обрати і до чого вони готові в подальшому. Старша школа дасть учням можливість спробувати себе в різних напрямах.
Директорка ліцею № 17 додала: для дітей, які прийдуть на навчання 1 вересня 2026 року у 10-й клас, трирічна старша школа компенсуватиметься трирічним бакалавратом у майбутньому.
– Зараз Міністерство освіти й науки розглядає варіант, щоб переводити заклади вищої освіти на програму трирічного бакалаврату. По цій програмі першими зможуть навчатися ті діти, які підуть першими за новою програмою профільної старшої школи.
Тож ті учні, яких у 2026 році зарахують до 10-го класу, стануть випускниками шкіл у 2029 році. Оскільки шкіл, які пілотують реформу старшої школи у 2026 році, буде обмежена кількість, то й абітурієнтів закладів вищої освіти у 2029 році буде небагато.
– У цих випускників у 2029 році буде набагато більше шансів стати студентами престижних ВУЗів. ВУЗи будуть зацікавлені взяти цих дітей в подальшому на навчання, – пояснила Олена Голтвяниця.
Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова заявила, що у 2029 році вступати до українських закладів вищої освіти будуть лише випускники пілотних академічних ліцеїв – приблизно 15 тисяч абітурієнтів, пише «Українська правда». Це практично у 13 разів менше, ніж у 2025 році, коли було 200 тисяч випускників.
За словами заступниці міністра освіти й науки, учні пілотних закладів матимуть трирічне поглиблене навчання в академічному ліцеї для підготовки до вступу до закладу вищої освіти, а потім три роки здобуватимуть ступінь бакалавра у виші.
Надія Кузьмичова пояснила, що у такий спосіб старша профільна школа допоможе учням свідомо обрати майбутній фах. Вона переконана, це краще за нинішню систему, де після 11 класів випускники обирають професію за порадою батьків чи там, де більше бюджетних місць. І лише згодом вони усвідомлюють, що помилилися з вибором.
Наразі полтавський ліцей № 17 «Інтелект» прийняв більше як 100 заяв до 10-го класу.
– Є звернення не тільки від учнів нашого ліцею, але й від інших навчальних закладів про те, що батьки бажають спробувати для своїх дітей навчання в трирічній старшій школі. Для цього потрібно прийти, написати заяву та залишити свої контактні дані, – розповідає директорка ліцею № 17.
На думку очільниці навчального закладу, 12-річна загальна середня освіта – це великі можливості для дітей, так і для батьків. По-перше, навчання в школі дозволяє дитині довше залишатись поряд із батьками. По-друге, таке навчання компенсується трирічним бакалавратом у закладі вищої освіти (раніше навчання тривало 4 роки). По-третє, дитина, поки йде трирічний курс навчання у школі, вже точно буде готовою до свідомого вибору майбутньої професії.
На питання, скільки дітей ліцей зможе максимум набрати на паралель 10-х класів у 2026 році, Олена Голтвяниця відповіла так:
– Я буду рада всім вмотивованим здобувачам освіти, які прийдуть і вирішать для себе розпочинати такий шлях. Тому підемо назустріч всім дітям, які будуть готовими переходити на трирічну старшу школу.
За інформацією Полтавської ОВА, реформу старшої профільної школи у 2026-2027 навчальному році в області пілотуватимуть також Гадяцький профільний ліцей імені Тараса Григоровича Шевченка та Академічний ліцей імені братів Шеметів у Лубнах. Їх разом з полтавським ліцеєм № 17 «Інтелект» відібрала комісія при Міністерстві освіти і науки України.
Директорка полтавського ліцею № 17 «Інтелект» Олена Голтвяниця пояснила: для того, щоб взяти участь у пілотуванні освітньої реформи, навчальний заклад мав відповідати певним вимогам. Серед критеріїв відбору були, наприклад, форма навчання, площа, кількість учнів та старших класів тощо.
Кожен пілотний заклад отримає фінансування в межах субвенції НУШ на оснащення навчальних кабінетів і лабораторій, повідомили у Полтавській ОВА.
Нагадаємо, жоден заклад Полтавської області не потрапив до першої хвилі пілотування реформи старшої профільної школи.
Головне фото: Полтавський ліцей № 17 «Інтелект». Джерело: poltava.to
