Ескалація на Близькому Сході вплинула на весь світ, адже почала дорожчати нафта. Бензиновий цінник в Україні також підстрибнув. Чому ціни на заправках вражають, як це вплине на аграріїв Полтавської області та чи буде пальне ще дорожчим?
28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану. Вибухи зокрема лунали й у столиці Ірану – Тегерані. Іран почав відповідати по Ізраїлю та військових базах США на Близькому Сході. Про це повідомляє Associated Press, інформує Суспільне.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац назвав напад здійсненим «для усунення загроз». Він не одразу уточнив деталі. Президент США Дональд Трамп оголосив про операцію проти Ірану. Президент США звинуватив Іран у «фінансуванні та тренуванні» бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАС у Палестині. За його словами, метою операції Збройних сил США проти Ірану є «зруйнування ракетної промисловості, флоту» Ірану та «забезпечення неможливості дестабілізації світу» Іраном.
«Ми гарантуємо, що Іран ніколи не отримає ядерної зброї», – заявив Трамп.
Про причини конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном читайте у наступних розділах.
Ціни на пальне зросли
27 лютого ціни на пальне на Полтавщині, відповідно до даних сайту index.minfin.com.ua, були на такому рівні:
Після початку спецоперації проти Ірану ціни на бензин різко підвищилися. На початок березня кожен вид пального подорожчав на кілька гривень.
Станом на 10 березня 95-й бензин преміум коштує понад 73 гривень, 95-й бензин – 69 гривень, 92-й – трохи більше ніж 67 гривень, «солярка» – майже 73 гривні. Автомобільний газ подорожчав не так вагомо, додавши лише кілька гривень до вартості. 10 березня він коштував майже 40 гривень.
Варто зазначити, що ціна на пальне по Полтавській області різниться на кілька гривень і залежить від типу заправної станції.
Чому подорожчав бензин
У відповідь на удари США та Ізраїлю Іран не лише почав атакувати американські бази й цивільну інфраструктуру в сусідніх країнах, а й заявив про закриття Ормузької протоки. І навіть пригрозив підпалом кораблів, якщо ті спробують увійти до неї. Якщо перше здебільшого зачіпає країни, які опинилися на шляху Ірану в його боротьбі з американською військовою присутністю, то друге може вплинути на весь світ.
Річ у тім, що ця протока між Іраном та Оманом, яка відділяє Перську затоку від Аравійського моря, а відтак і Індійського океану, – ключовий транспортний шлях для енергоносіїв із Перської затоки. Навіть коротке й часткове закриття протоки у лютому 2025-го призвело до стрибка цін на нафту на 6 %. А зараз, за даними Marine Traffic, активність руху протокою знизилася на 70 %, пише Суспільне.
Ормузька протока завдовжки вона понад 160 кілометрів, завширшки до 95 кілометрів, але ширина власне судноплавної зони зазвичай не перевищує три кілометри. 20 % глобальної морської торгівлі нафтою проходить саме через Ормузьку протоку. Здебільшого нафтові танкери прямують із Саудівської Аравії, Іраку, Ірану, Кувейту, Бахрейну, Катару й ОАЕ до країн Азії.
Курсують протокою й інші нафтопродукти, зокрема пластмаси та бензин, виготовлені з дизельного пального й нафти на НПЗ країн Перської затоки. Також цей шлях важливий для ринку зрідженого природного газу, каже в розмові з Суспільним Воррен Мейбі, директор Інституту енергетичної та екологічної політики університету Квінз у Канаді.
Саме тому будь-яка ескалація навколо Ормузької протоки одразу впливає на світові енергетичні ринки. Навіть часткові перебої з судноплавством можуть викликати різке зростання цін на нафту і газ, стверджує видання explainer.ua.
Через проблеми щодо проходження Ормузької протоки виробники нафтопродуктів у регіоні почали оголошувати про скорочення видобутку. За даними Reuters, в Іраку видобуток скоротився більш ніж на 60 %. Кувейт та Об’єднані Арабські Емірати його також скорочують, повідомляє BBC Україна.
Нафтовий гігант Об’єднаних Арабських Еміратів зупинив НПЗ після атаки іранського дрона. За інформацією Економічної правди, компанія ADNOC зупинила нафтопереробний завод Ruwais через пожежу, яку спричинив удар іранського дрона. Влада Абу-Дабі зазначила, що постраждалих немає.
За словами джерела Reuters, НПЗ зупинили як запобіжний захід. Воно також зазначило, що всі інші операції тривають у штатному режимі.
Поки ціни на нафту знизилися, але все ще не досягнули рівня, який був до початку операції США та Ізраїлю проти Ірану. Станом на ранок 10 березня ціни складали менш як 100 доларів за барель, пише CNN, передає видання «Лівий берег».
Ціна на нафту марки Brent впала на 6,1 % – до 92,90 долара за барель. Навіть після зниження у вівторок, 10 березня, цьогорічне зростання ціни перевищує 50 %, пише Bloomberg.
До початку ескалації з Іраном вартість становила 60-70 доларів за барель. Президент США Дональд Трамп у коментарях пресі 9 березня заявив, що війна зрештою приведе до зниження цін на нафту в довгостроковій перспективі.
Він сказав, що Ормузька протока – важливий для нафтопостачання шлях – буде «безпечним». Трамп переконаний, що викликана бойовими діями криза більше вплине на ціни на нафту для інших країн, ніж для Сполучених Штатів.
Американський лідер за один день висловив різні оцінки можливої тривалості операції проти Ірану. Журналістам він сказав, що вона «досить завершена» і може вийти на шлях закінчення, а республіканським законодавцям заявив, що «ми ще не виграли достатньо».
Ціни на нафту зранку 11 березня сповільнили зростання після повідомлення про те, що Міжнародне енергетичне агентство запропонувало найбільше в історії вивільнення нафти з резервів через війну в Ірані. Про це пише Bloomberg, інформує УНІАН.
За даними порталу investing, якщо о 2:00 за київським часом вартість нафти марки Brent подорожчала до 90,73 долара за барель, то вже станом на 9:56 європейський нафтовий еталон торгується на рівні 89,95 долара за барель. Вартість американської нафти марки WTI о 0:45 за київським часом становила понад 88 доларів за барель, тоді як станом на 9:59 – 85,5 долара за барель.
Reuters зазначає, що Міжнародне енергетичне агентство пропонує вивільнити з резервів понад 182 мільйони барелів, що перевищить обсяг вивільнення «чорного золота» у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну. За підрахунками аналітиків Goldman Sachs, випуск такого обсягу нафти на ринок компенсує 12 днів перебоїв в експорті з Перської затоки, обсяги якого інвестиційний банк оцінює в 15,4 мільйона барелів на день. Втім, деякі аналітики скептично поставилися до пропозиції МЕА щодо вивільнення запасів нафти з резервів.
Обіцянки ж Трампа забезпечувати військовий ескорт кораблів, які проходитимуть Ормузьку протоку, залишаються поки на папері. За даними джерел Reuters, Військово-морські сили США відхилили прохання судноплавної галузі про військовий супровід, оскільки ризик атак тепер занадто високий.
Енергетична консалтингова компанія Wood Mackenzie заявила, що війна наразі скорочує постачання нафти та нафтопродуктів з Перської затоки на ринок приблизно на 15 мільйонів барелів на день, що може призвести до підвищення ціни на нафту до 150 доларів за барель.
Засновник групи компаній Prime і паливний експерт Дмитро Льоушкін прогнозує, що бензин та дизель можуть подорожчати до понад 100 грн/л залежно від тривалості блокування протоки. На його думку, після повного відновлення судноплавства ціни можуть знизитися до 80 грн/л протягом кількох місяців, пише УНІАН.
Подорожчала «солярка» – зростуть ціни на хліб?
Через кілька тижнів на Полтавщині стартує посівна кампанія ярих культур. Для цього зокрема потрібне пальне. Чи вплине подорожчання пального на посівну та вартість агропродукції розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Суспільне» 9 березня. Тарас Висоцький зазначив, що зазвичай аграрні виробники, фермери мають запас необхідних засобів виробництва як мінімум на декілька тижнів. Але також стараються і на декілька місяців, якщо дозволяють умови. Тому що цикл довгий. Один урожай в рік, відповідно, це потребує підготовки завчасно.
Тому щодо виконання польових робіт, то запас пального мають, адже купили його завчасно. Тож чиновник зробив висновок, що поки що не можна говорити, що здорожчання пального критично вплине на кінцеву вартість господарської продукції. На паливо закладають 10-15 % собівартості агропродукції. Поки зростання цін на пальне може призвести до здорожчання агропродукції на 1-2% кінцевої собівартості.
Аграрій Микола Шамрицький обробляє землю на Полтавщині. Він зазначив «Полтавській думці», що певну частину пального купляли з осені, наскільки це дозволяли фінанси. А основну частину дизпалива закуповує завжди перед посівною.
«І наші знайомі, і колеги роблять так. Тримають те збіжжя, яке змолотили з осені для того, щоб весною продати подорожче, і скупитися на посівну. Отак іде обмін. Можливо у якихось фермерів чи агрохолдингів відбувається по-іншому, і вони все закуповують з осені, але у середнього малого фермера ось така ситуація», – пояснив фермер.
Микола Шамрицький зазначив, що здорожчання пального також відіграє негативну роль для збору торішнього врожаю:
«І в цьому році виходить, що подорожчання пального відіграє негативну роль не тільки для економіки, а й для тогорічного врожаю. Тому що у багатьох ще стоїть кукурудза в полі, яку потрібно молотити комбайном. А пальне подорожчало. І перевозити зерно автомобілями треба, тому логістика також здорожчала».
Микола Шамрицький вважає, що ціни на пальне різко «підскочили» з кількох причин. Перша – це зовнішній чинник, пов’язаний із ситуацією на Близькому Сході. Другий – нервова реакція деяких фермерів. Дехто подумав, що ціна зростатиме, а також, що солярки нібито не вистачить. Відповідно, аграрій купує у кілька разів більше пального, ніж планував. Цим штучно створює дефіцит. І третя причина – бажання гравців паливного ринку заробити за ситуації.
Причина конфлікту
Колись Іран та Ізраїль не були ворогами. Навпаки – вони співпрацювали. Але все змінилося після подій 1979 року – Ісламської революції. До цих подій Іраном правив шах Мохаммед Реза Пехлеві. Він мав добрі відносини з Ізраїлем і США. Країни співпрацювали в економіці, розвідці та військовій сфері.
У 1979 році владу захопили ісламські революціонери на чолі з Рухолла Хомейні. Нова влада проголосила Ізраїль ворогом і назвала його «нелегітимною державою».
Новий іранський режим підтримує палестинців і виступає проти існування Ізраїлю. Іран почав допомагати групам, що воюють проти Ізраїлю, Мова йде про такі угрупування як «Хезболла», «ХАМАС». Це зробило конфлікт постійним.
Ще одна причина конфлікту – ядерна програма Ірану. Ізраїль боїться, що Іран може створити ядерну зброю. Іран каже, що ядерна програма мирна, але Ізраїль вважає її загрозою.
