Загалом понад 90 тисяч українців зникли безвісти від початку повномасштабної війни. Більшість із них – військовослужбовці, також є й цивільні, зокрема діти. Розповідаємо, яка ситуація в Полтавській області.
Станом на 25 лютого 2026 на Полтавщині відомо про 5137 людей, зниклих безвісти за особливих обставин у зоні бойових дій. Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Полтавській області у відповідь на запит редакції.
Слідчі підрозділи поліції зареєстрували в області 5134 кримінальних проваджень за фактами зникнення цих людей.
Також «Полтавська думка» отримала інформацію про безвісти зниклих у зоні бойових дій під час великої війни у розрізі громад області (на основі заяв членів родин):
У Кобеляцькій та Комишнянській громадах зниклих безвісти у зоні бойових дій немає. Інші громади, зокрема Миргородська, Полтавська, Кременчуцька та Лубенська та інші, не надали запитувану інформацію.
Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов 11 березня повідомив, що понад 90 тисяч українців зникли безвісти від початку повномасштабної війни.
Як пише «Українська правда», більшість із них – військовослужбовці сектору безпеки й оборони, зокрема представники Збройних сил України, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України та розвідувальних органів. У реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин також є цивільні, зокрема діти.
Артур Добросердов в інтерв’ю «Укрінформу» розповів, що в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти, містяться дані, які стосуються періоду після 2022 року, але при цьому в ньому є записи і про людей, які зникли ще з 2014 року:
– Реєстр запрацював у травні 2023 року, і тоді до нього внесли інформацію і про військових, і про цивільних за попередні роки. Таких записів небагато, але вони є. Ці дані ми звіряли з іншими державними органами – зокрема поліцією та Службою безпеки України, які ведуть розслідування щодо зникнення людей.
Уповноважений із питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов наголосив: поки тривають бої на передовій, кількість безвісти зниклих невпинно зростає.
Передусім треба з’ясувати, чи не перебуває зникла людина в полоні, пояснює Артур Добросердов. Щоб перевірити цю версію, можна звернутися до:
– Доцільно звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Бо інформація від країни-агресора (Росії – ред.) про підтвердження офіційного полону якраз надходить через канали Міжнародного комітету Червоного Хреста, – зазначив Артур Добросердов.
«Гаряча лінія» Міжнародного комітету Червоного Хреста: 0800 300-155. Для пошуку родичів у полоні (служби розшуку) краще писати на: ctabureau@icrc.org або за адресою: Київ, вул. Михайлівська, 8А.
Якщо ці пошуки не дали результатів, треба звернутися до територіального підрозділу Національної поліції або на лінію «102» з заявою про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, заповнити на сайті МВС анкету безвісти зниклого.
Заяву про зникнення особи за особливих обставин до поліції можуть подати не лише родичі, а й будь-хто інший – наприклад, військові частини, командири чи побратими.
Про зниклого військового слід підготувати наступну інформацію:
Тоді правоохоронці реєструють кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань і проводять першочергові слідчі дії, зокрема у родичів зниклого відбирають біологічний матеріал для ДНК-експертизи.
Через 24 години з часу подання заяви про зникнення потрібно отримати витяг із ЄРДР, де безпосередньо буде зазначено ПІБ слідчого у справі.
Пересвідчитися, чи оголошено людину в розшук, можна на сайті МВС в розділі «Зниклі громадяни та діти».
Також треба буде отримати витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Для цього необхідно написати запит до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), який можна направити за поштовою адресою МВС: 01601, місто Київ, вулиця Богомольця, 10 або на електронну пошту: pgmia@mvs.gov.ua у довільній формі. При цьому необхідно додати до нього копії документів, які підтверджують особу заявника; особу, що зникла безвісти (паспорт зниклого або свідоцтво про народження); що підтверджують родинні зв’язки з людиною, зниклою безвісти (у разі відсутності офіційної реєстрації шлюбу та ведення спільного побуту – рішення суду).
Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов заявив, що наразі існує взаємодія між Єдиним реєстром зниклих безвісти й електронним реєстром геномної інформації, який адмініструє експертна служба Міністерства внутрішніх справ, і що ці реєстри обмінюються даними.
– Ми можемо бачити, чи внесені до бази ДНК-профілі родичів зниклих безвісти, а також профілі, отримані під час ідентифікації тіл. Станом на сьогодні таких записів – понад 150 тисяч. Це пояснюється тим, що щодо однієї зниклої людини, як правило, здають зразки щонайменше два родичі, – пояснив Артур Добросердов.
Окрім того, він відзначив, що іноді зразки ДНК отримують з особистих речей зниклої людини. Також існує практика, коли військовослужбовці добровільно залишають свій зразок ДНК під час проходження служби. Це значно спрощує можливу ідентифікацію, підкреслює уповноважений.
– Але ми маємо бути відвертими, бути реалістами й розуміти, що більшість фактів про те, що сталося з нашими зниклими безвісти, ми зможемо дізнатися вже після завершення війни або хоча б активної фази бойових дій, – каже він.
За словами Артура Добросердова, статус «безвісти зниклий» гарантує: держава шукатиме людину аж поки не стане відомо, що з нею (або вона повернеться живою, або слідчий чи прокурор винесуть процесуальне рішення щодо ідентифікації особи).
– Зараз дуже багато дискусій ведеться з приводу того, що родини звертаються до суду з заявами про оголошення померлими. У законі чітко написано: якщо суд виносить таке рішення, розшук такої особи далі буде тривати, поки її не знайдуть.
Будь-які питання можна поставити, зателефонувавши на «гарячу лінію» за номером: 16-98 (прямий номер «гарячої лінії» уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин). На «гарячій лінії» звернення громадян приймають із понеділка до п’ятниці з 9:00 до 18:00, в суботу – з 9:00 до 15:00.
А от звертатися до приватних структур і платити гроші за пошук слід обережно, наголошує Артур Добросердов.
– З’являються фейкові акаунти, які себе позиціонують як, наприклад, представник Червоного Хреста Білорусі. Кілька місяців тому розганялась інформація, що він допомагає й багато чого знаходить, але потім були коментарі від Міжнародного комітету Червоного Хреста, який сказав, що не має такого представника. І це просто був фейк, який використовувався для збору інформації, – коментує він.
Варто пам’ятати: якщо вам обіцяють надати інформацію про зниклу людину за гроші, найімовірніше, ви маєте справу з шахраями. У такому випадку треба повідомити про це Національну поліцію чи Службу безпеки України.
Детальну інформацію можна отримати на Єдиній інформаційній платформі з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від МВС та на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Головне фото: nta.ua
