Із початку року в Полтавській області вже зафіксували понад сотню пожеж, що виникли через спалювання сухостою та сміття. Також одна пожежа призвела до загибелі людини. Детальніше розповідаємо про ситуацію з випалюванням і боротьбу з паліями.
Щовесни в Україні починають прибирати сухостій, торішнє листя та сміття й, попри всі заборони, штрафи, шкоду для довкілля та небезпеку для життя, продовжують використовувати для цього спалювання. Це часто стає причиною виникнення пожеж і збільшує навантаження на рятувальників. У період теплої погоди, а особливо на вихідних, трапляється, що підрозділ, який зранку виїхав на гасіння, повертається вже наступного ранку, тому що переїжджає з однієї пожежі на іншу або ж комусь на допомогу, розповів речник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області Віталій Шкаревський.
«Такі випадки в нас непоодинокі. Навіть рятувальників, які повинні відпочивати вдома після чергувань, також залучають як резерв. Тому що потрібно всюди встигати виїжджати, надавати допомогу», – говорить він.
За словами Шкаревського, з початку року на Полтавщині вже виникли 108 пожеж трави та сміття, а також одна лісова пожежа. Торік за цей період сталися 489 пожеж і п’ять лісових.
«Передусім це залежить від погодних умов. У нас були випадки горіння трави і в січні, і в лютому. Зараз, наприклад, дощі, й такі загоряння припинилися. А щойно починається потепління – зростає кількість пожеж», – пояснює Шкаревський.
Щоб запобігти спалюванню сухостою та виникненню пожеж на відкритій території, офіцери-рятувальники громад об’їжджають території. Для інспектування вони також використовують квадрокоптери.
«Це полегшує роботу офіцерів-рятувальників громад. Наприклад, він під’їжджає на початок села, піднімає коптер і вже бачить людей, може сфотографувати й зафільмувати, коли саме спалюють сухостій», – розповів Віталій Шкаревський.
Він говорить, що квадрокоптери цьогоріч використовують не вперше, торік вони показали ефективність, тож їх кількість збільшили. І хоч не кожен офіцер громади має дрон, але вони є в районних управліннях ДСНС, тож їх постійно використовують для моніторингу.
Офіцери-рятувальники громад виявляють паліїв за допомогою квадрокоптерів. Фото: ДСНС Полтавщини
«За кожною громадою закріплені офіцери-рятувальники й вони здійснюють об’їзди територій. Якщо він бачить, що вчора в якомусь населеному пункті були посилені виклики рятувальників, гасили пожежі, то їде туди, щоб перевірити. Тому що, наприклад, сьогодні дощ може йти у Кременчуці – завтра там буде мокро. А в іншому регіоні, Полтавському районі чи Миргородському, посушливо – там більше виникає пожеж. Тож виїжджають, піднімають квадрокоптери: сьогодні – тут, завтра – там. І вистежують паліїв. Також люди повідомляють про масові випалювання. Тому теж туди виїжджають офіцери-рятувальники громад, моніторять квадрокоптерами», – говорить речник ДСНС.
Вкрай небезпечно спалювати сухостій і сміття в посушливу погоду та ввечері, коли люди підпалюють і не контролюють вогонь.
«Особливо коли посилюється вітер, а поруч розташований або населений пункт, або лісові масиви. Вітер розносить вогонь на велику площу. Перш за все – це великий обсяг роботи для рятувальників, тому що для великої площі потрібно більше води, техніки, людей. Також це становить загрозу як для населених пунктів, так і для лісового масиву», – пояснює він.
Квадрокоптери також допомагають довести вину паліїв, адже вони можуть сфотографувати чи зняти відео процесу. Тож коли до паліїв потім приїжджають і вони заперечують свою причетність, то є докази.
Рятувальники використовують квадрокоптери переважно у приватному секторі, на околицях Полтави, в селах громад.
Зокрема, за результатами моніторингу в Піщанській, Камʼянопотоківській та Козельщинській громадах Кременчуцького району за допомогою квадрокоптерів, зафіксували кілька випадків порушень. Чотирьох осіб притягнули до адміністративної відповідальності.
Загалом із початку року офіцери-рятувальники громад у Полтавській області вже винесли 57 постанов за фактами випалювання сухої рослинності. За це передбачені штрафи:
З початку року офіцери-рятувальники громад у Полтавській області вже винесли 57 постанов за фактами випалювання сухої рослинності. Фото: ДСНС Полтавщини
«Також становить небезпеку період, коли починається прибирання на кладовищах. Люди на околицях кладовищ складають сміття, суху траву, непотріб, а деякі навіть підпалюють. І потім починаються пожежі, які розповсюджуються по всьому кладовищу. На це звертаємо велику увагу, наші рятувальники здійснюють обходи», – розповів Шкаревський.
Роз’яснювальну роботу проводять і в населених пунктах. Офіцери-рятувальники громад разом із головами громад, зі старостами, з виконавчими комітетами проводять подворові обходи, розмови. Особливу увагу, за словами речника ДСНС, приділяють населеним пунктам, поблизу яких розташовані лісові масиви, особливо хвойні.
«Бувають такі непоодинокі випадки навіть, коли дачні масиви, де ніхто не проживає, а вони віддалені від населених пунктів. І навесні людина приходить із заявою про те, що в них згоріла дача, а вона ще згоріла, мабуть, восени. Тобто хтось так само прибирав, випалював, залишив і поїхав. А розпочалася пожежа, будинок згорів, тому виникають такі проблеми.
Спільно з лісниками буде вже відпрацьовуватися і по мисливських господарствах така роз’яснювальна робота, тому що люди їдуть відпочивати в ліс, це також небезпечно. Зараз лісники спеціально облаштовують майданчики для того, щоб там люди відпочивали. Та попри заборони відвідувати ліси під час воєнного стану, а також коли ми повідомляємо про оголошення найвищого рівня пожежної небезпеки, а лісівники перекривають всі в’їзди в ліси шлагбаумами, то люди все одно знаходять можливості потрапити туди. Це теж відстежуємо, спільно з лісівниками проводимо роз’яснювальні роботи, об’їзди. Лісівники окремо також об’їжджають лісові масиви, вони теж уповноважені накладати адміністративні стягнення», – розповів Віталій Шкаревський.
Рятувальники також проводять інформаційні кампанії для дітей у навчальних закладах. Зазвичай перед літніми канікулами. Вони наголошують не лише на небезпеці спалювання сухостою, а й на забороні купатися у водоймах без дорослих, на мінній безпеці тощо.
Загалом Віталій Шкаревський говорить про покращення ситуації зі спалюванням сміття та сухостою:
«Особливо після збільшення штрафів за спалювання. Якщо вже в якомусь населеному пункті оштрафували когось за це, то швидко розповсюджується інформація, що виписують такі великі штрафи. Тоді люди вже трішки задумуються. Але є такі, що палять, а коли бачать рятувальників, то починають ховатися. Але вже якщо це знято квадрокоптером, то людина не ухилиться від відповідальності. Ми також залучаємо працівників поліції та спільно проводимо такі роботи. І по населених пунктах робота проводиться».
За словами Шкаревського, щороку стаються непоодинокі випадки, коли через випалювання сухостою виникали пожежі, що призводили до трагічних випадків. Він говорить, що переважно травми отримують чи гинуть саме люди старшого віку.
«Коли вони розпалюють вогонь і він починає розповсюджуватися, вони починають самостійно гасити, щось робити й можуть надихатися димом, втратити свідомість і впасти у вогонь», – пояснив він.
Цьогоріч уже зафіксували один випадок загибелі через спалювання сміття. За інформацією пресслужби Нацполіції Полтавщини, 24 березня в селі Березова Лука Петрівсько-Роменської громади місцева жителька 1940 року народження спалювала листя. Вогонь перекинувся на траву та відкриту територію. Намагаючись загасити полум’я, жінка впала, отримала опіки тіла та померла.
Також непоодинокі випадки, коли рятувальники рятують із пожеж на відкритих територіях тварин – їжаків, зайців, птахів тощо. Коли випалюють очерет на ставках та болотах, згорає багато гнізд птахів, гинуть і самі птахи.
Врятований з пожежі на відкритій території їжак. Фото: ДСНС Полтавщини
Речник ДСНС наголосив, що про випадки спалювання сміття, сухостою та листя потрібно звертатися до рятувальників (номер телефону: 101) та до поліції (номер телефону: 102).
Фото: ДСНС Полтавщини
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
