Хвороби серця – проблема лише пенсіонерів, а спорт гарантує, що проблем із «мотором» не буде, – ці та інші поширені міфи розвіяла полтавська кардіологиня. Чому серцево-судинні хвороби можуть розвиватися безсимптомно та що насправді допомагає знизити ризики – в матеріалі.
В Україні серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності населення. За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, найчастішими причинами смерті українців є:
1. Серцево-судинні захворювання (64,3 %);
2. Новоутворення (14,1 %);
3. Хвороби органів травлення (4,3 %);
4. Неврологічні розлади (3,1 %);
5. Самоушкодження та міжособистісне насильство (2,7 %).
Щоб запобігти серцево-судинним захворюванням, важливо розуміти, як вони виникають і розвиваються. Полтавська кардіологиня Тетяна Блоха розвіяла десять міфів щодо функціонування серцево-судинної системи.
Міф 1. Хвороби серця бувають тільки в людей старшого віку.
«Насправді це не так. Частину захворювань можна діагностувати навіть у дітей внутрішньоутробно. Тобто коли дитина перебуває у животику в мами. Теж у дітей раннього віку можуть бути порушення ритму, порушення провідності. У дітей старшого віку та підлітків кардіологи можуть діагностувати артеріальну гіпертензію (стійке підвищення тиску – ред.). Це теж досить часто виникає. І в категорії 30+ трапляється ішемічна хвороба серця (патологія, спричинена недостатнім кровопостачанням серцевого м’яза через звуження або блокування коронарних артерій – ред.), артеріальна гіпертензія також. Тому хвороби серця не тільки в людей похилого віку».
Міф 2. Якщо не болить, отже, все добре.
«У кардіології існує багато хвороб, які розвиваються поступово, і мають певні “причинно-наслідкові” звʼязки. До прикладу – формування атеросклеротичної бляшки може тривати роками, і пацієнт нічого не відчуває. А потім бляшка руйнується, раптово зʼявляється біль у грудях і пацієнта госпіталізують з інфарктом».
Міф 3. Інфаркт завжди супроводжується сильним болем у грудях.
«Насправді це не так. Дуже часто у пацієнтів із цукровим діабетом узагалі немає больового синдрому, а є зміни на кардіограмі – інфаркт присутній. Інколи інфаркт може проявлятися задишкою, болем у животі. Все індивідуально, і не завжди це виражений больовий синдром у грудях».
Міф 4. Якщо я худий, моє серце здорове.
«Люди можуть не мати зайвої ваги, але мати високий відсоток внутрішнього (вісцерального) жиру, який оточує органи, зокрема серце. Це натомість підвищує ризик серцево-судинних захворювань».
Міф 5. Спорт гарантує, що проблем із серцем не буде.
«Фізичні навантаження нам допомагають боротися з гіподинамією (малорухливий спосіб життя – ред.), ожирінням, які натомість є факторами ризику щодо розвитку серцево-судинних хвороб. Але спорт не може вплинути на генетичну схильність до хвороб серця. А також надмірні чи виснажливі тренування інколи можуть викликати порушення ритму серця».
Міф 6. Високий тиск завжди відчувається.
«Дуже часто пацієнти приходять до мене на прийом, і при первинному вимірюванні ми вже виявляємо систолічний тиск 160-180. Або пацієнти ведуть щоденник тиску під час самоконтролю і виявляють такі от цифри. Але практично вони його не відчувають: немає запаморочення, головного болю чи дискомфорту в серці. І це не дуже добре. Безсимптомне підвищення артеріального тиску – це є високим ризиком у майбутньому отримати інсульт чи інфаркт».
Міф 7. Підвищений холестерин – це завжди погано.
«Холестерин – важлива речовина для організму людини, яка необхідний для продукування статевих гормонів, вітаміну Д. Відіграє важливу роль у травленні – допомагає перетравлювати жири. Важливо розрізняти, умовно кажучи, “хороший” і “поганий” холестерин, і випадки, коли саме надлишок “поганого” холестерину відкладається в судинах. Потім із цих відкладень утворюються бляшки, які далі, руйнуючись, можуть призвести до інсульту чи інфаркту. І ще важливий момент: ми не лікуємо “погані показники ліпідограми”. Має бути комплексний підхід щодо оцінки ризиків серцево-судинних подій, результатів додаткових обстежень. Лише потім ухвалювати рішення, чи потребує пацієнт ліпідознижувальної терапії».
Міф 8. Якщо в родині не було проблем із серцем – мені нічого не загрожує.
«Хвороби серця – це не тільки про спадковість. Основна частина факторів, що підвищують ризик серцево-судинних захворювань, припадає саме на шкідливі звички: паління, вживання алкоголю, незбалансований раціон, малорухливий спосіб життя, стреси, переїдання».
Міф 9. Серцеві захворювання не можна попередити.
«Лікарі завжди активно пропагують профілактику серцево-судинних захворювань, яка охоплює здоровий спосіб життя, відмову від паління й алкоголю, активні тренування, якісь легкі спортивні навантаження чи хоча б піші прогулянки. Це те, що допомагає триматися серцю та судинам і відтерміновує в майбутньому великі серцево-судинні події, як то інфаркт чи інсульт. Тож серцеві захворювання можна попередити й можна відтермінувати розвиток серйозних ускладнень».
Міф 10. Келих вина щодня зміцнює серце.
«Вживання алкоголю щодня, навіть одного келиху вина, може легко привести людину до алкоголізму. Тому це сумнівний варіант для зміцнення серця. Споживання алкоголю навіть у невеликих кількостях призводить до підвищення артеріального тиску. Буду категорична – в алкоголі не існує безпечної дози».
Кардіологиня Тетяна Блоха радить людям 40+ проходити профілактичний огляд серця раз на рік. Молодші мають прийти до кардіолога, якщо наявні такі фактори ризику:
Незалежно від віку людина має звертатися по медичну допомогу, якщо турбує біль у ділянці серця, прискорене серцебиття або перебої в роботі серця, є підвищення артеріального тиску.
Лікарка перерахувала продукти, що шкідливі для серця: надлишок солі, трансжири, «фастфуд», газовані солодкі напої, енергетики, алкоголь. «Убивають» серце куріння, вживання алкогольних напоїв, переїдання та незбалансоване харчування, малорухливий спосіб життя, хронічний стрес та нестача якісного сну.
Головне фото створене за допомогою штучного інтелекту і має ілюстративний характер
