Станом на 1 квітня у школах Полтавської області, перебуваючи в інших країнах, продовжують навчання 5324 учні. За результатами опитування Центру економічної стратегії, майже половина дітей, які виїхали, можуть не повернутися в Україну з-за кордону.
Станом на кінець лютого 2026 року близько 330 тисяч українських учнів із 1 до 11 класу перебувають за кордоном, але водночас здобувають українську освіту. Про це розповіла заступниця міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова в інтерв’ю «Українській правді». Школярі навчаються за такими формами:
1. Вивчення українознавчого компонента – скорочена програма для дітей, які тимчасово живуть за кордоном. У її межах школярі можуть вивчати лише основні українські предмети (українську мову, українську літературу, історію України, географію України, основи правознавства, Захист України) 5-8 годин на тиждень.
У Міністерстві освіти й науки вважають, що навчання одночасно за двома освітніми програмами (дистанційно – за українською та очно – за програмою країни перебування) створює велике навантаження для учнів.
Тому в уряді переконані, що вивчення українознавчого компонента дає змогу уникнути подвійного навчального навантаження на дитину, адже в українській школі учні вивчають ті предмети, яких немає у закордонній, та підтримати зв’язок з Україною через освіту. Решту предметів, які дитина опановує в місцевій школі за кордоном, перезараховують до української освітньої програми.
Дитина може вивчати українознавчий компонент в один із двох способів: дистанційно в українській школі або в одному з верифікованих осередків за кордоном, які бачить українська система освіти (суботні та недільні школи).
2. Дистанційна форма (повна програма в дистанційних класах). За словами Надії Кузьмичової, не кожна країна вимагає обов’язковості зарахування українських дітей у місцеві школи, наприклад, Туреччина.
Але названі Надією Кузьмичовою цифри не враховують тих, хто повністю втратив зв’язок з українською системою освіти. Так, за її словами, загальна кількість українських дітей шкільного віку, що станом на 2025 рік перебували за кордоном, становила близько 2 мільйонів осіб.
І кількість дітей, яких Міністерство освіти й науки «бачить в українській системі освіти» (тобто вони продовжують навчатись в українських школах за різними формами освіти) із кожним роком зменшується. Заступниця міністра освіти й науки назвала дві причини такого зменшення:
– Перша – з огляду на природний вихід із системи, йдеться про одинадцятикласників, друга – це ухвалене рішення, що дитина буде навчатися у школі країни перебування.
У відповідь на запит редакції Департамент освіти й науки Полтавської ОВА сповістив, що у школах області, перебуваючи за кордоном, продовжували навчання:
Учні за кордоном навчаються в закладах освіти країн, де вони перебувають, та в українських школах за такими формами навчання:
Станом на 1 квітня 2026 року продовжують навчання у школах Полтавської області, перебуваючи за кордоном, за дистанційною формою – 715 учнів, за сімейною – 3381, за екстернатною – 1228.
Також «Полтавській думці» стало відомо з відповіді на запит, що деякі педагоги, перебуваючи за кордоном, продовжують дистанційно працювати у школах області:
Як бачимо, їхня кількість із року в рік протягом повномасштабної війни стрімко скорочується.
За даними Департаменту освіти Полтавської міської ради, у школах Полтавської громади здобували освіту, перебуваючи за кордоном:
Станом на квітень 2026 року 2 090 школярів Полтавської громади навчаються як в Україні, так і в країні проживання за кордоном.
У департаменті освіти повідомили, що надати узагальнені показники за рік щодо чисельності педагогів зі шкіл Полтавської громади, які перебували за кордоном та працювали дистанційно, неможливо, оскільки показник кількості працівників є динамічним і постійно змінювався протягом року. Але освітяни навели дані станом на фактичні дати проведення відповідного моніторингу.
| Дата моніторингу | Кількість педагогів за кордоном | З них працювали дистанційно |
| 20.07.2022 | 107 | -* |
| 01.09.2023 | 9 | 5 |
| 05.09.2024 | 6 | 1 |
| 09.01.2025 | 8 | 1 |
| 01.01.2026 | 9 | 0 |
*Дані щодо дистанційної роботи не збиралися
Діти, які продовжують навчання в українських школах, більш схильні повертатися до України. Про це свідчать результати опитування Центру економічної стратегії, яке він оприлюднив у лютому 2026 року.
Та все ж результати дослідження показали, що біженці, які виїхали з дітьми, песимістично налаштовані щодо їхнього повернення додому. За оцінками батьків, 47 % дітей не повернуться до України. Найпесимістичніше оцінюють наміри повернутися батьки дітей, які не вчаться в українських навчальних закладах.
Серед основних проблем дітей за кордоном – труднощі у вивченні мови, сум за домом, розлука з рідними, труднощі в пошуку друзів, а також психологічні проблеми. Лише третина батьків відзначила, що в їхніх дітей немає суттєвих труднощів у новій країні.
У Центрі економічної стратегії переконані: щоб сприяти поверненню дітей до України, треба здійснити наступні кроки.
1. Розширити мережу центрів НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з перерахунком балів у шкалу НМТ.
2. Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити «білий список» університетів і максимально цифрувати процес.
3. Зберігати зв’язок дітей з Україною – через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів.
4. Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм.
Головне фото: Depositphotos
