Ворог знову атакував інфраструктуру Полтавщини, з російської неволі вдалося повернути 13 захисників із нашої області, ЄС ухвалив 90-мільярдний кредит для України, а тим часом ЗСУ ліквідували 12 російських офіцерів та знищили групу кенійських найманців, які воювали на боці окупантів. Про ці та інші головні новини війни за тиждень – у новому матеріалі «Полтавської думки».
27 квітня росіяни кілька разів атакували Полтавський район. Групи безпілотників фіксували поблизу обласного центру зранку, по обіді та ввечері. За інформацією очільника Полтавської облвійськадміністрації Віталія Дяківнича, зранку в районі зафіксували падіння ворожого дрона.
Очільниця Полтави Катерина Ямщикова уточнила, що внаслідок атаки пошкоджень зазнав один із дачних кооперативів – там вибиті вікна та скління теплиць.
Уже через кілька годин в ОВА повідомили про повторну російську атаку на Полтавський район – цього разу безпілотник окупантів вдарив по території підприємства залізничної інфраструктури. Вибухова хвиля пошкодила кілька приватних домоволодінь – там вибиті вікна та посічені фасадні стіни.
«Суспільне. Полтава» писало, що внаслідок атак пошкоджені близько десяти домогосподарств. Директор садового товариства «Ластівка» Анатолій Лобода розповів журналістам, що під час ранкової атаки поблизу одного з будинків вибухнув безпілотник «Гербера». Він летів, за словами чоловіка, на висоті близько шести метрів.
«Мабуть, мого життя вже не вистачить (на відновлення пошкодженого дроном будинку – ред.). Оскільки мені 70 років, то, мабуть, в мене не вистачить грошей ні на його відновлення, ні здоров’я. Прилетів дрон сюди в дерево, поряд із будинком. Це моя ділянка, мої дерева. Залишки безпілотника валяються он там, тут була пожежа. Приїхали, загасили її. Дай Боже, те полум’я не перекинулося на житлові будинки», – розповів «Суспільному» власник пошкодженого будинку Олександр Митрофанов.
Чоловік також додав, що в його будинку вилетіли вісім вікон, пошкоджена літня кухня та дві альтанки, всі двері – виламані, а металеві – зігнуті, щоб увійти до будинку, довелося вирізати їх болгаркою. Також вибух дрона знищив дахи, дві теплиці та сонячні панелі.
24 квітня в межах обміну військовополоненими до України вдалося повернути 193 воїнів. За інформацією президента, додому повернулися військові Збройних сил України, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту та Нацполіції. Вони обороняли країну на різних напрямках. Серед звільнених із російської неволі є поранені та військові, на яких у РФ відкрили кримінальні справи.
13 військових, яких повернули додому, – з Полтавської області. Наразі відомо, що це Вадим Гнатик із Сенчанської громади – військового вважали безвісно зниклим із лютого 2023 року, військовослужбовці обласного ТЦК та СП Роман Жовноватюк та Дмитро Бабміндра, які у складі зведеної роти ТЦК відбивали російські штурми поблизу Авдіївки на Донеччині. Зв’язок із ними зник наприкінці січня 2024 року. Про те, що військовослужбовці в полоні, дізналися через деякий час.
Також на Полтавщину повернувся Василь Мисюра з Соснівки Лютенської громади. Він перебував у полоні півтора року. За цей час у нього народився онук. Вдалося повернути й Віталія Андрейченка з села Гриньки Градизької громади – поки військовий перебував у неволі, в нього народилася донечка.
Миколу Зиля зі Скороходового, якого повернули в межах обміну, вважали безвісно зниклим з грудня 2023 року. Також додому повернули Дмитра Яріша з Піщанської громади та Сергія Амандурдиєва, який був у полоні рік і десять місяців.
Упродовж тижня, за інформацією президента Зеленського, ворог випустив по Україні близько 1900 ударних безпілотників, близько 60 ракет різних типів та майже 1400 керованих авіаційних бомб.
24 квітня росіяни вдарили по Одесі. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, ворожа атака забрала життя двох людей. Також від ударів постраждали щонайменше 17 людей – 9 жінок та 8 чоловіків віком від 18 до 83 років. Окупанти уразили житлові квартали та портове судно. Внаслідок атаки безпілотників пошкоджені житлові будинки та квартири.
У ніч проти 25 квітня окупанти масовано вдарили по Дніпровській області. Як повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, постраждали жителі Марганецької, Покровської, Червоногригорівської, Грушівської, Яворницької, Покровської громад та Дніпра. Пізніше росіяни повторно вдарили по обласному центру. Ворог 20 годин хвилями атакував Дніпро. Російські удари упродовж доби забрали життя вісьмох людей. Поранення внаслідок атак отримали 49 людей.
Тієї ж ночі росіяни атакували Чернігівську область. За даними ДСНС, у Ніжині через ворожі обстріли загинули дві людини. Ще дві людини отримали поранення. У Городнянській громаді внаслідок ударів безпілотниками по приватному сектору постраждали п’ятеро людей.
Того ж дня, 25 квітня, ворог атакував Харків. За інформацією мера міста Ігоря Терехова, в багатоповерхівку влучив дрон. Також внаслідок атаки була пошкоджена транспортна інфраструктура міста. Від ударів по Немишлянському району Харкова постраждав півторарічний хлопчик.
Від ударів по Запорізькій області 27 квітня загинув 59-річний чоловік. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що лише впродовж доби росіяни завдали 629 ударів по 45 населених пунктах регіону. Окупанти здійснили 39 авіаційних ударів, запустили на область 386 безпілотників різної модифікації, завдали 208 артударів та п’ять разів вдарили з реактивної системи залпового вогню.
За інформацією DeepState від 23 квітня, росіяни намагаються інфільтруватися в Костянтинівку, застосовуючи велику кількість піхоти. Найбільше просочувань та спроб накопичення фіксують у приватному секторі на південно-східних околицях міста.
За даними аналітиків, окупанти просунулися поблизу Петропавлівки, Гришиного, Синьківки, Новоолександрівки, в Родинському.
Як розповів у інтерв’ю нідерландській програмі Buitenhof Володимир Зеленський, наразі наша держава має великий дефіцит ракет до систем протиповітряної оборони. Президент пояснив, що Україна має ефективні засоби протидії «шахедам», однак нам бракує систем проти балістики, наприклад, як Patriot.
Запаси ракет до протиповітряної оборони, за словами Зеленського, можуть вичерпатися будь-якої миті. Це залежить від серйозності ударів ворога та кількості атак.
«В нас немає великого запасу і кількості. Вони (ракети – ред.) постійно в дорозі», – додав президент.
22 квітня українські дрони знищили командний пункт та управління мобільних дій російської ФСБ. Як розповів у своєму телеграм-каналі командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді, військові завдали вісім високоточних ударів засобами FP-2. За даними розвідки, бійцям вдалося ліквідувати 12 російських офіцерів та поранити ще 15 окупантів.
Наступного дня, 23 квітня, стало відомо, що під час бою на фронті українські військові знищили групу кенійських найманців, які воювали на боці окупантів. Серед ліквідованих – громадянин Кенії Ньямбура Ерік Мвангі, який разом із трьома іншими кенійцями Ванджіром Джозефом Камау, Карітхі Джоелом Нгуре та Кібетом Рональдом Кіпкуруї прибув до російського Ярославля в жовтні 2025 року, де вони підписали контракти та звідки через півтора тижня їх відправили воювати проти України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони говорять, що, попри домовленості РФ з африканськими країнами щодо припинення вербування їхніх громадян, окупанти продовжують це робити – вже встановили дані щонайменше 2965 громадян цих держав, які воюють на боці агресора.
Як пише Reuters та передає «Суспільне», канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що він припускає, ніби в межах можливої майбутньої мирної угоди України з РФ нашій державі, можливо, «доведеться змиритися з тим, що частина територій залишиться поза межами контролю Києва».
За словами канцлера, остаточне рішення щодо таких умов має ухвалювати українське суспільство. Мерц вважає, що припинення вогню та подальша мирна угода може містити в собі «складні політичні компроміси». На його думку, в такому випадку Володимир Зеленський може винести це питання на референдум, пояснивши українцям, що так країна «отримує перспективу щодо вступу до Європейського Союзу».
Того ж вечора у своєму зверненні президент відкинув ймовірність територіальних поступок, сказавши, що Україна завжди «добре пам’ятає, хто і як підтримував її після початку війни». Але:
«Всім партнерам важливо теж не забувати, що Україна захищає не тільки себе в цій війні, й особливо для Європи. Росія хоче нашу територію, щоб можна було захоплювати території також інших. Якщо пройде з однією державою, з одним сусідом, то буде так само й з іншими.
Росія так і йшла: шматок Молдови, частини Грузії, захоплення Криму, окупація Донецька, підкорення Білорусі. Повномасштабна війна проти України. Це можна зупинити тільки реальною силою, реальною принциповістю всіх партнерів. Саме це важливо – принциповість», – додав Зеленський.
23 квітня країни Європейського Союзу одноголосно ухвалили внесення змін до Регламенту багаторічного фінансового плану, який стосується й позики для нашої країни, а це – 90 мільярдів євро. Як пише «Суспільне», міністр фінансів Кіпру Макіс Керавнос після цього сказав, що кредит дасть змогу забезпечити важливу підтримку «найнагальніших бюджетних потреб України». Окрім цього, ЄС одразу ж ухвалила новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
«Сьогодні ми просунулися вперед в обох питаннях: розблокуванні кредиту Україні в розмірі 90 мільярдів євро, забезпеченні фінансової та військової підтримки на 2026-2027 роки та ухваленні 20-го пакета санкцій проти Росії, зменшенні її можливостей вести війну. Європа твердо єдина та непохитно підтримує Україну», – повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта.
За словами президента Володимира Зеленського, гроші спрямують на виробництво зброї, закупівлю необхідного для держави озброєння в партнерів, на підготовку енергетики та критичної інфраструктури до наступної зими. Перший транш Україна може отримати вже в травні-червні.
Рішення щодо надання фінансової підтримки Україні на 2026-2027 роки ухвалили ще в грудні 2025 року, однак тривалий час 90-мільярдний кредит не могли надати через дії колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – політик блокував кредит, вимагаючи відновити роботу нафтопроводу «Дружба», який пошкодили росіяни під час однієї зі своїх атак. Роботу нафтопроводу теж відновили – 22 квітня.
На головному фото повернення захисників до України. Світлина з телеграм-каналу Володимира Зеленського
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
