Станом на квітень 2026 року на балансі «Полтаватеплоенерго» працює одна когенераційна установка з дев’яти, отриманих підприємством від міжнародних партнерів. Ще на одній установці завершили пусконалагоджувальні роботи – її зможуть ввести в експлуатацію наступного опалювального сезону. Розповідаємо, чому не працює решта КГУ та як збільшення їх кількості може полегшити ситуацію для громади.
На початку року міністр енергетики України Денис Шмигаль говорив, що в різних регіонах України в експлуатацію вже ввели 250 когенераційних установок, ще 200 – перебували на різних стадіях реалізації проєктів.
Пізніше NGL.media подало запит в усі обласні військові адміністрації, щоб дізнатися, скільки таких установок має кожен регіон саме від USAID (агенції США, яка відповідає за невійськову допомогу іншим країнам). З відповідей на запити відомо, що 16 регіонів загалом отримали 137 установок. П’ятьом областям КГУ не передавали, ще дві – не надали відповіді.
Із відповіді на запит до Полтавської ОВА та «Полтаватеплоенерго» «Полтавській думці» стало відомо, що теплове підприємство нашого регіону має дев’ять таких установок:
Станом на квітень 2026-го в експлуатацію введена лише одна КГУ – та, що потужністю 1 мегават. Працює вона з січня цього року.
Ще для однієї когенераційної установки потужністю 263 кіловатів, яку підприємству передали німецькі партнери, вже провели пусконалагоджувальні роботи – її мають запустити наступного опалювального сезону. За словами технічного директора «Полтаватеплоенерго» Володимира Пісічка, йдеться про обладнання на котельні за адресою Баленка, 7. Вона готова до експлуатації, але зробити це влітку – неможливо.
Раніше Пасічко також розповідав, що торік влітку три установки працювали, однак за тимчасовими схемами. Тепер же їх потрібно перепідʼєднати згідно з технічними умовами «Полтавагазу».
У теплоенерго також додали, що завдяки введеним в експлуатацiю когенерацiйним установкам підприємству вдалося закрити потреби в електричній енергії в міжопалювальний перiод. Окрім цього, в березні тоді ще виконувач обов’язків генерального директора «Полтаватеплоенерго» Олег Мізік говорив, що завдяки запуску власної когенерації, підприємство більше не має потреби в зовнішньому постачальнику електроенергії.
Як пояснюють у «Полтаватеплоенерго», для введення установок в експлуатацію спочатку необхідно виконати пусконалагоджувальні роботи, які проводять офіційні представники заводів-виробників в Україні (якщо вони є), отримати відповідні погодження та провести технічні перевірки.
«Основні терміни запуску залежать від графіків роботи представників», – додають у теплоенерго.
Наразі ще п’ять установок, переданих підприємству, очікують на початок проведення пусконалагоджувальних робіт, а на інших двох завершують збір і перевіряють основні дані для планування цих робіт.
Як пояснюють в аналітичному центрі, що працює у сфері енергетики та клімату, DiXi Group, когенераційна установка – це комплекс обладнання, який одночасно виробляє електричну й теплову енергію з одного палива. Є три основні види такого обладнання: газові турбіни, парові турбіни, газопоршневі установки. Здебільшого українським містам передають останні.
Такі установки, говорять експерти, досить легко можна інтегрувати на чинних об’єктах, на яких вже проведений газ або поблизу розташовані газові мережі, до яких можна швидко підʼєднатися. Через спеціальний двигун, який є основою газопоршневої установки, він спалює газ та приводить у дію внутрішній генератор для виробництва електроенергії, і виробляється ця енергія для постачання тепла та гарячої води.
За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, Полтавщина – серед регіонів, які «відстають» у виконанні плану стійкості, який зокрема стосується й альтернативної генерації.
«Якщо говорити про альтернативну генерацію – тут ситуація в громадах різна. Є регіони, які рухаються швидко, наприклад, Київщина, Черкащина, Харківщина, тому що в них уже є обладнання, є готові майданчики і є розуміння джерел фінансування. Є регіони, де темп нижчий, – Чернівецька, Полтавська, Херсонська, і там потрібне пришвидшення – як у проєктуванні, так і в закупівлях та будівельно-монтажних роботах», – розповів Кулеба в інтерв’ю «Укрінформу» 18 квітня.
Володимир Зеленський також вказував Полтавщину як регіон, який відстає від графіків підготовки до опалювального сезону. А оскільки когенераційні установки виробляють і теплову енергію, вони можуть стати її джерелом, незалежним від електроживлення, що могло б допомогти місту цією зимою, коли у Полтаві вимикали світло на 20, а то й більше годин.
Як пише NGL.media, когенераційні установки не можуть замінити ті ж повноцінні теплові електростанції, хоча інколи їх і називають «міні-ТЕЦ» та підʼєднують до комунальних мереж газо-, водо- та електропостачання, бо вони не настільки потужні.
Утім, як розповів журналістам виконавчий директор «Асоціації енергоефективних міст України» Святослав Павлюк, перевага когенерації полягає в тому, що вона може швидко «підхопити» навантаження в разі аварій чи атак, і тому забезпечує стійкість енергосистеми.
Експерти також стверджують, що когенераційні газові установки можуть насамперед підвищити стійкість саме теплопостачання. Наприклад, деякі громади вже встановлюють на котельнях КГУ з надлишковою потужністю, додатково облаштовуючи кабельні лінії для резервного живлення інших об’єктів критичної чи соціальної інфраструктури.
«Окрім підвищення стійкості енергозабезпечення громади, застосування когенерації здешевлює електроенергію, що постачається від такої установки. На сучасних високоефективних когенераційних установках із куба природного газу можна отримати до 4,3 кіловата за годину електричної енергії та приблизно таку ж кількість теплової», – пояснюють у DiXi Group.
BBC, яке теж розбиралося, чому деякі когенераційні установки роками стоять без введення в експлуатацію, пише, що, залежно від потужності, одна установка може забезпечити теплом і світлом школу, лікарню та дитсадок, а кілька – й цілий мікрорайон.
На думку голови наглядової ради громадської організації «Центр стратегії сталого розвитку» Миколи Коломийченка, майже половина КГУ, які мали б виробляти електроенергію та тепло в Україні, або ще не змонтували, або на них не завершили пусконалагоджувальні роботи.
Експерт пояснив BBC, що нерідко причиною «простою» стає й те, що міжнародні організації можуть передати установки без необхідного супутнього обладнання. Наприклад, щоб її встановити, необхідно додатково придбати релейний захист, теплові пункти, кабелі тощо.
Ціни на будівництво, запуск та обладнання також може становити в деяких громадах 200-250 тисяч євро, які необхідно знайти місту. Окрім цього, за словами Коломийченка, для початку роботи установку необхідно підготувати чималу кількість документації: наприклад, щоб приєднати КГУ до загальної мережі, може знадобитися близько 90 погоджувальних документів, а щоб підʼєднати локально до якогось об’єкта – близько 30-40.
«Виконання робіт зі встановлення КГУ повністю може зайняти кілька місяців. Для пришвидшення процесу багато підприємств робили проєкт частинами. Наприклад, зробили частину проєкту з фундаменту – залили, отримали умови на приєднання до теплових мереж і виготовили цю частину проєкту – приєднали. Це значно економить час на встановлення», – розповів журналістам NGL.media старший радник «Асоціації операторів критичної інфраструктури України» Сергій Пінчук.
Черкащина – сусідній до Полтавщини регіон, який внесли до переліку областей, які швидко рухаються за планом впровадження розподіленої генерації. Як пише видання 18000, в січні 2026 року в Черкасах уже працювали 18 когенераційних установок, віддаючи 90 % електроенергії в загальну мережу.
За словами директора комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» Павла Карася, завдяки цим установкам у місті навіть під час морозів майже постійно була гаряча вода та не було проблем з опаленням. П’ять КГУ придбала сама громада, решту 13 – отримали від донорів. Із обладнанням і запуском установок також частково допомагали міжнародні партнери.
«Ми побудували систему розподіленої генерації, 28 кілометрів високовольтних мереж, які об’єднують котельні міста. Це система дає можливість забезпечити критичну інфраструктуру Черкас резервним живленням», – говорив Павло Карась.
У такий спосіб, використовуючи когенераційні установки, будинки міста отримували тепло та гарячу воду, а лікарні – електроенергію та тепло. Система, розбудована в Черкасах, розповідав тоді керівник підприємства, може працювати й у режимі «острова», тобто незалежно від єдиної енергосистеми. Подібний є і в Полтаві – на Леваді. Він може забезпечувати безперебійну роботу одразу чотирьох котелень, не особливо навантажуючи енергомережу міста.
Однак на початку квітня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко повідомив, що місто змушене зупинити виробництво електроенергії на базі «Черкаситеплокомуненерго», пояснивши це так:
«Сьогодні ця система фактично зупинена. Причина проста: держава не дала механізму закупівлі газу для виробництва електроенергії. Ми готові купувати його навіть за ринковими цінами – але не маємо права це зробити. У результаті маємо абсурдну ситуацію: газ дозволено використовувати лише для тепла. Раніше гаряча вода вироблялася одночасно з електроенергією, тепер же змушені запускати котли. За відсутності рішень підприємство буде змушене зупиняти обладнання та готувати його до консервації. Більше того – після консервації запустити когенерацію оперативно – неможливо. У разі критичної ситуації місто не зможе дати додаткову генерацію електроенергії для держави».
Йдеться про, як розповіла «Еспресо» радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан, обмеження урядом у використанні газу для вироблення електроенергії всім громадам, окрім прифронтових. За її словами, згідно з постановою Кабміну, ті, хто збудував когенерацію, мають її зараз зупинити, бо «тепло ж зараз не виробляється».
Утім зупинити їх не можна – лише законсервувати, але це дорого.
«Зупинка й включення такого обладнання – це великі гроші. І це демотивація – робити когенерацію надалі для виконання планів стійкості й підготовки до наступного опалювального сезону», – додає Продан.
На фото перша запущена в області когенераційна установка. Фото: телеграм-канал очільника Полтавської ОВА
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
