«Призводять до аутизму, містять шкідливі речовини й загалом непотрібні, адже природний імунітет кращий» – цими та іншими вигадками кипить казан під назвою «вакцинація». Найпопулярніші міфи про щеплення, якими досі лякають деяких батьків, розвіяла дитяча лікарка з Полтави.
– У мене, як і в інших лікарів на прийомах, є певна кількість батьків, які мають страхи щодо вакцинації дітей через велику кількість міфів. Найчастішими причинами є страх і значні обсяги неперевіреної інформації в соцмережах, емоційні історії знайомих про негативні наслідки вакцинації. Саме тому важливо отримувати інформацію від лікарів та офіційних медичних джерел, – поділилася з «Полтавською думкою» педіатриня Наталія Гасюк. Також пані Наталія є кандидаткою медичних наук, доценткою кафедри педіатрії №1 із неонатологією Полтавського державного медичного університету, працює дитячою лікаркою у приватних медзакладах Полтави.
Наталія Гасюк зазначила, що одним із ключових завдань педіатра є турбота про здоров’я дитини, частиною якої є вакцинація. Це профілактична медицина. Саме щеплення дозволяють захистити дітей від небезпечних інфекційних захворювань, зберегти їхнє здоров’я та запобігти розвитку тяжких ускладнень. Педіатриня не лише проводить вакцинацію, а й супроводжує родину на всіх етапах імунізації, надає фахові рекомендації та відповідає на запитання батьків. Тож лікарка розвіяла найпопулярніші міфи про щеплення.
Міф 1. Природний імунітет кращий за вакцинальний. Ліпше перехворіти, ніж вакцинуватися.
Дійсно, після хвороби формується імунітет, але це буває ціною ризику тяжких ускладнень. Вакцинація – це «тренування» імунної системи безпечним способом. Наприклад, кір може викликати пневмонію, енцефаліт і навіть смерть. Кашлюк, особливо у немовлят, може призвести до зупинки дихання з летальним наслідком, поліомієліт – до паралічу, вітряна віспа – до бактеріальних ускладнень, ураження нервової системи. І тому вакцинація створює імунітет без необхідності переносити небезпечне захворювання.
Міф 2. Вакцини перевантажують імунну систему дитини.
Це один із найпоширеніших міфів. Досить часто на прийомі ставлять саме це питання, коли лікар рекомендує в один візит робити 2-3, а інколи й 4 вакцини одночасно. Комбіновані вакцини – це не навантаження, а зручність та менший стрес. Насправді імунна система дитини щодня контактує з величезною кількістю бактерій, вірусів та інших чужорідних речовин. Сучасні вакцини містять дуже невелику кількість антигенів (основний «робочий» компонент, який вчить імунну систему – ред.), і організм легко справляється з таким навантаженням. Навпаки – вакцинація тренує імунну систему правильно реагувати на небезпечні інфекції.
Міф 3. У вакцинах містяться небезпечні дози ртуті та алюмінію.
Усі компоненти вакцин проходять суворий контроль безпеки. Речовини, які використовуються у вакцинах, містяться в мінімальних кількостях і є безпечними для організму. Перед допуском до використання кожна вакцина проходить багаторічні дослідження. Наприклад: алюміній у вакцинах допомагає сформувати кращу імунну відповідь. Його кількість у вакцині значно менша, ніж та, яку дитина отримує щодня з їжею або водою. Щодо ртуті, то в більшості сучасних дитячих вакцин тіомерсал (антисептик на основі ртуті, який використовують як консервант – ред.) або взагалі не використовується, або міститься у мінімальних безпечних дозах. Наукові дослідження не підтвердили зв’язку між вакцинами та токсичним впливом ртуті.
Міф 4. Хвороби зникли завдяки покращенню гігієни, а не через щеплення.
Покращення гігієни дійсно допомагає зменшити поширення багатьох захворювань, але саме вакцинація стала вирішальним фактором у боротьбі з такими інфекціями як кір, дифтерія, поліомієліт. Ми бачимо: коли рівень вакцинації падає – хвороби повертаються. Це доводить, що саме щеплення забезпечують надійний контроль над інфекціями.
Міф 5. Краще почекати кілька років, поки дитина підросте, перш ніж розпочинати вакцинацію. Хай імунітет зміцніє.
Саме немовлята найбільш вразливі до інфекцій. Календар щеплень створений так, щоб захистити дитину саме тоді, коли її власний (пасивний) захист від матері зникає, тому вони повинні проводитися на першому році життя. Відкладаючи щеплення, батьки залишають дитину беззахисною в пік її вразливості.
Міф 6. Якщо всі навколо щеплені, мені чи моїй дитині вакцинуватися не обов’язково.
Ні, навпаки, потрібно обов’язково. Це про колективний імунітет, і він працює лише тоді, коли вакцинована переважна більшість населення. Колективний імунітет працює лише тоді, коли щеплено понад 95% людей. Хочу також нагадати, що щеплення захищає не лише вашу дитину, а й тих дітей, які не можуть бути вакциновані через важкі хвороби (наприклад, онкологічні захворювання).
Міф 7. Побічні реакції від вакцин набагато шкідливіші, ніж самі хвороби.
У більшості випадків реакції після вакцинації легкі та короткочасні: почервоніння в місці ін’єкції, підвищення температури, сонливість. Серйозні ускладнення після щеплень трапляються дуже рідко. А от самі інфекції можуть викликати менінгіт, ураження серця, пневмонію, параліч та інші небезпечні наслідки. Ризики від хвороб значно перевищують ризики вакцинації.
Міф 8. Дітям із хронічними захворюваннями не можна робити щеплення.
Усе навпаки – таким дітям щеплення потрібні першочергово. Діти з хронічними захворюваннями часто мають вищий ризик тяжкого перебігу інфекцій. Наприклад, дітям із бронхіальною астмою, цукровим діабетом чи серцевими захворюваннями вакцинація особливо важлива. Звичайно, рішення ухвалюють індивідуально разом із лікарем, але абсолютних протипоказань до щеплень дуже мало.
Наголошую, що не потрібно соромитися ставити запитання своєму лікарю для роз’яснення. Важливо ухвалювати рішення на основі доказової медицини, а не страхів чи дописів у соціальних мережах. Вакцинація – це один із найефективніших способів захистити дитину від небезпечних хвороб і їхніх ускладнень.
Міф 8. Щеплення призводить до аутизму.
Розвіяла цей міф сімейна лікарка Віолетта Лійка у виданні «Віледж». Медикиня розповіла, що в 1998 році британський лікар Ендрю Вейкфілд випустив статтю в авторитетному медичному журналі Lancet про те, що комплексна вакцина від кору, паротиту та краснухи викликає в дітей аутизм. Таких висновків він дійшов під час свого дослідження. Як виявилося пізніше, в ньому взяли участь усього 12 дітей, а результати були спекулятивними.
Коли інші науковці почали перевіряти результати дослідження Вейкфілда, виявилося, що жодного зв’язку між вакциною КПК та аутизмом немає. Журнал Lancet перепросив за публікацію статті й опублікував спростування, а Вейкфілда виключили з британського медичного реєстру.
Найцікавіше в цій історії те, що Вейкфілд хотів дискредитувати комплексну вакцину КПК для того, щоб запатентувати свою «безпечну» моновакцину, яка точно не викликає аутизму. Тобто в нього був комерційний інтерес. Але все обернулося з ніг на голову: люди настільки злякалися, що обсяги вакцинації у Великій Британії наприкінці 90-х – початку 2000-х упали до 80 %, а кількість захворювань на кір, паротит і краснуху сильно зросла.
– Найгірше, що дехто досі в це вірить. Звісно, коли люди народжують дитину й виявляється, що в неї аутизм, хочеться знайти винних. Людям набагато легше перекласти відповідальність на вакцину, аніж прийняти те, що це вроджений стан дитини, у якому ніхто не винен, – підкреслила Віолетта Лійка.
Міф 10. Вакцина проти вірусу папіломи людини викликає безпліддя.
Детальніше про це «Полтавській думці» у тексті, присвяченому щепленню проти ВПЛ, розповіла гінекологиня Людмила Татар:
– Вакцина проти ВПЛ не має жодних негативних наслідків для здоровʼя людини, а тим паче не впливає негативно на фертильність (здатність організму до зачаття та народження дитини – ред.). Те, що вона може викликати безпліддя у жінок, є міфом. Це доведено багаторічним досвідом масової вакцинації в усьому світі. З 2006 року чотиривалентна і двовалентна вакцини були ліцензовані у більш ніж 100 країнах. У 2012 році вакцина проти ВПЛ була введена в національні програми імунізації приблизно в 40 країнах світу. Тож уявляєте, яка кількість людей була вакцинована за цей час. А ще до 2006 року вакцина проти ВПЛ проходила декілька етапів клінічних досліджень, що тривали роками й досліджувались саме побічні ефекти, впливу на фертильність не було доведено.
Також полтавська лікарка додала, що фактично вакцина проти ВПЛ захищає жінок від майбутніх проблем із фертильністю, пов’язаних з раком шийки матки та передраковими станами.
Міф 11. Індійські вакцини гірші за європейські.
У соціальних мережах часто можна зустріти обговорення щодо того, які вакцини кращі: індійські, які купує держава власним коштом, чи європейські, які можна придбати власноруч? Зазвичай мова йде про щеплення зі складником проти кашлюку.
Відповідь на це питання дає Міністерство охорони здоров’я України.
– Важливо розуміти, що всі вакцини, які доступні в Україні, пройшли сувору акредитацію, є безпечними та рекомендовані як МОЗ, так і ВООЗ. Різниця між різними вакцинами проти кашлюку полягає передусім у складі кашлюкового компонента. Вакцина, якою щеплюють за державний кошт, є цільноклітинною (вбитий збудник кашлюку). А деякі аналоги, які можна придбати власним коштом, – безклітинними (окремі компоненти збудника кашлюку). Дослідження демонструють, що цільноклітинний компонент забезпечує дещо кращий та триваліший захист від кашлюку.
Втім, це не означає, що вакцина більш або менш ефективна, гірша або краща. Вони відрізняються за складом, проте кожна з них ефективно виконує свою головну функцію: захищає від ускладнень кашлюку, – інформує МОЗ.
Реакції, що можуть з’являтися після вакцинації цільноклітинною вакциною (лихоманка і больові відчуття у місці ін’єкції), не залишають жодних наслідків. Ацелюлярна вакцина проти кашлюку рідше викликає реакції, але вона може мати нижчу ефективність для забезпечення довготривалого захисту.
Головна світлина створена за допомогою штучного інтелекту і має ілюстративну мету.
