Від початку повномасштабної війни 947 дітей у Полтавській області залишилися без батьківського піклування. Про більшість із них наразі піклуються родичі чи знайомі, решту – виховують патронатні вихователі чи названі родини.
Про це під час апаратної наради розповіла начальниця служби у справах дітей Полтавської облвійськадміністрації Ірина Фоменко.
Нагадаємо, що загалом в Україні наразі існує чотири альтернативні форми сімейного виховання: усиновлення, опіка чи піклування, названа родина та дитячий будинок сімейного типу.
За інформацією посадовиці, на обліку служб у справах дітей територіальних громад регіону – 1843 дитини. Від початку повномасштабного вторгнення без батьківського піклування лишилися 947 дітей, із них 446 саме через обставини воєнного часу, тобто через смерть чи загибель батьків, відсутність зв’язку з ними.
596 дітей, за словами Фоменко, виховують у родинах родичів чи знайомих, 80 – у сім’ях патронатних вихователів, 43 – через альтернативні форми сімейного виховання. 121 дитину вже повернули в рідні родини. 771 дитині надали статус позбавленої батьківського піклування. У 2026 році статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, надали 96 дітям з області.
Як розповіла очільниця служби, наразі в Полтавській області функціонують 99 названих сімей і 35 дитячих будинків сімейного типу. У них виховують 407 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Лише від початку цього року в регіоні створили 2 дитячих будинки та 3 названі родини.
75 % дітей влаштовують під опіку родичів або знайомих. Цей показник, за словами Ірини Фоменко, лишається сталим чимало років. Братів і сестер намагаються влаштовувати в одну родину, щоб зберегти між ними сімейні зв’язки.
Раніше ми пояснювали, що опіка та піклування – майже одне й те саме, однак відрізняються вони тим, що під опіку влаштовують дітей віком до 14 років, а під піклування – від 14 до 18 років.
До повномасштабного вторгнення під опіку дітей здебільшого брали за родинними зв’язками: наприклад, тітки, дядьки, бабусі, дідусі та інші близькі чи далекі родичі, але від початку великої війни під опіку можуть брати дітей і люди, не пов’язані з ними родинними зв’язками. Піклувальник чи піклувальниця пізніше може всиновити дитину, про яку турбувався.
Найбільше дитячих будинків сімейного типу і названих родин створили в:
Трохи менше у:
Лише по одному дитячому будинку сімейного типу чи названій родині створили в Щербанівській, Чутівській, Чорнухинській, Оболонській, Омельницькій, Новогалещинській, Машівській, Білоцерківській, Великобагачанській, Глобинській, Заводській, Краснолуцькій та Ланнівській громадах області.
Раніше ми пояснювали, що в названі родини влаштовують до 4 дітей, а в дитячий будинок сімейного типу – від 5 до 10, але тут враховують і наявність власних дітей у родини. Якщо під опіку й піклування влаштовують дітей з однієї родини, то в названу родину чи дитячий будинок сімейного типу – з різних сімей. Діти в таких сімейних формах перебувають до повноліття, але можуть перебувати й до 23 років, якщо вони навчаються в навчальних закладах на денній формі та ще потребують батьківської підтримки.
Із початку повномасштабного вторгнення за межі України виїхали 4 дитячі будинки сімейного типу, а з ними – 42 дитини. Вони релокувалися до Німеччини, Франції, Польщі та Швейцарії. Також виїхали 10 названих сімей: до Німеччини, Чехії, Іспанії, Великої Британії та Швейцарії.
Окрім цього, за кордон переїхали й 62 родини піклувальників (опікунів):
Із цими сім’ями виїхали 77 дітей.
До Полтавської області переїхали 5 дитячих будинків сімейного типу та 13 названих родин: 7 із Донецької області, 3 – із Луганської, 1 – із Запоріжжя та 7 – із Харківщини.
«Щоб створити прийомну родину, або стати піклувальником чи опікуном, потрібно пройти навчання щодо визначення рівня батьківського потенціалу у вихованні дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування. Такі проводить Полтавський обласний центр соціальних служб. Цьогоріч уже провели три такі навчання, які пройшли 12 родин, 12 опікунів-піклувальників і 2 сім’ї, які є потенційними прийомними батьками», – розповіла Ірина Фоменко.
Найкращою формою влаштування дитини в родину, за словами очільниці служби, лишається усиновлення, оскільки це найбільш захищена форма для дитини. На сьогодні ж на обліку в регіоні перебувають 50 кандидатів в усиновлювачі.
«На обліку в службах у справах дітей Полтавщини перебуває 400 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, але близько 90 % вже влаштували в сімейні форми виховання, такі як прийомна сім’я чи ДБСТ. Дитину виховують не в інтернатному закладі, а в родині, і все-таки її можуть усиновити», – додає посадовиця.
Наразі в Полтавській області живуть 650 усиновлених дітей. За словами Ірини Фоменко, за ситуацією в таких родинах стежать соціальні працівники.
«Саме соціальні працівники повідомляють про “перші дзвіночки” щодо невиконання батьківських обов’язків. Працівники медичних закладів нерідко першими бачать випадки недогляду за дітьми, а працівники освіти щодня бачать дитину і також нам повідомлять про випадки жорсткого поводження з дітьми. У нас були непоодинокі випадки, коли саме завдяки працівникам освіти порушували питання притягнення до кримінальної відповідальності (щодо жорстокого поводження з дитиною – ред.)», – пояснює очільниця служби.
Патронат – не сімейна форма виховання, а послуга, яку людина надає як патронатний вихователь у себе вдома, тобто виховує, доглядає дітей, влаштованих у його родину. На відміну від опікунів та піклувальників, які отримують державну допомогу на виховання дітей, або названих батьків чи батьків-вихователів, які отримують гроші за свою діяльність, патронатним вихователям сплачують повноцінну зарплату та допомогу на кожну влаштовану в родину дитину.
Наразі у Полтавській області функціонують 32 патронатні родини, у яких виховують 54 дітей:
Як зауважила Ірина Фоменко, наразі є потреба у створенні патронатних родин у Полтавській, Кобеляцькій, Горішньоплавнівській, Великорублівській, Терешківській, Шишацькій і Великобудищанській громадах.
«На той час, поки дитина перебуває в родині патронатного вихователя, міждисциплінарна команда громади працює з батьками щодо вивчення можливості повернення дитини в родину й наявності в неї відповідного виховного потенціалу», – говорить посадовиця.
Фото: Полтавська ОВА
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
